Топ-5 досягнень МОЗ: пандемію подолано, медичну галузь врятовано, допомогу гарантовано

Нам вдалося дістати перелік із 10 здобутків МОЗ, надісланих у Кабмін для створення цієї інфографіки. Звісно, нікому не дано дізнатися, за якою логікою в КМУ відбирали досягнення (чомусь деякі реальні здобутки, як-от запровадження системи е-малятко, сюди не потрапили, зате пункти, вимучені лише для круглої цифри, опинилися у списку), та й опис досягнень суттєво відредагували.

Скріншот із допису Кабміну

За версією Кабміну, топ-5 досягнень Міністерства охорони здоров’я виглядає так:

1. Посилення спроможності медичної системи.

2. Підвищення заробітної плати медичним працівникам.

3. Розвиток системи трансплантації.

4. Розвиток і розбудова еталонної екстреної медичної допомоги.

5. Створення передумов для збереження закладів охорони здоров’я.

Що це означає на практиці?

Посилення спроможності медичної системи

В оригіналі цей пункт звучав як «Подолання пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, ініціатива COVAX та доступ до вакцинації». Але, мабуть, у Кабміні вирішили, що звітувати про перемогу над пандемією все-таки ще трішки зарано.

Цікаво, що надані МОЗ цифри суттєво різняться від опублікованих Кабміном: якщо МОЗ звітував про розгортання «більше 64 тис. ліжок, з них 65 % забезпечено киснем», то Кабмін говорить про 66 тис. ліжок, із яких 55,4 тис. забезпечені киснем. Або Кабмін має точнішу інформацію, або рахує на якомусь таємному калькуляторі, бо на звичайному 55,4 становить 83,94 % від 66.

Що ж до створення контакт-центру з протидії COVID-19, то до нього є декілька запитань.

«Кол-центр, на мій погляд, недостатньо ефективний, бо надає загальновідому інформацію та ще й суперечливу (приклад — особисте звернення міністра). Кол-центри мають надавати конкретну інформацію про можливість госпіталізації в конкретну лікарню, швидкість обробки тестів у конкретній лабораторії, час очікування швидкої в конкретному населеному пункті і таке інше», — сказав у своєму коментарі GreenPost відомий імунолог-вакцинолог Андрій Волянський.

Останній підпункт у редакції МОЗ звучав так: «Україна одна із перших країн у світі підписала угоду про отримання вакцини проти COVID-19 у кількості 8 млн доз». Кабмін дуже пом’якшив формулювання, адже тільки лінивий не звинувачував міністра охорони здоров’я Максима Степанова у зриві постачання противірусної вакцини в Україну. Та й узагалі ситуація з вакцинацією проти COVID-19 в Україні — радше зрада, ніж перемога.

«8 млн доз вакцини за програмою Covax — це зовсім розпливчато. Світ вже швидко вакцинує групи ризику, Україна поки що може розраховувати лише на 1,9 млн китайської вакцини у лютому-березні. Це, безумовно, помилка виконавчої влади (сусідня Польща закупила 40 млн доз, Туреччина — 50 млн, ми — лише 1,9)», — говорить Андрій Волянський.

Підвищення заробітної плати медичним працівникам

Справа однозначно потрібна та давно на часі, адже насамперед злидні змушують українських лікарів шукати щастя за кордоном, де їхня кваліфікація гідно оплачується.

Ми попросили лікарів державних лікарень підтвердити або спростувати це твердження. І приватно, і публічно вони говорили одне й те саме: підвищили оплату медперсоналу, який безпосередньо працює з коронавірусом. Вийшло так, що медсестра, яку перекинули «на передову» боротьби з пандемією, за рахунок різних доплат може отримувати втричі більше за свою «звичайну» колегу. Хоча ситуація на місцях може суттєво відрізнятися.

Власне, соцмережами давно гуляє таке фото.

Це фото зарплатного чека лікаря вищої категорії — ставка 5385 грн мінус податки.

Проте навіть лікарі, які стверджують, що їм усе виплачують, вважають це не збільшенням зарплат, адже йдеться лише про доплату. Мовляв, сьогодні є, а завтра — як карта ляже. Вони визнають, що «після Майдану, тобто начебто перемоги, це перше підвищення оплати праці медичних працівників».

Розвиток системи трансплантації

В оригіналі це був «Розвиток системи трансплантології», але у Кабміні не бачать особливої різниці.

Чи не єдиний пункт, де зрада відчутно поступається перемозі. Справді, для тих, чиє життя могла врятувати лише пересадка, 2020 рік приніс гарні новини: вперше в Україні розпочато проведення трансплантації кісткового мозку дітям від неродинного донора, а також впроваджено механізм пошуку й отримання трансплантату кісткового мозку з міжнародних реєстрів донорів кісткового мозку з повною оплатою цих послуг за кошти державного бюджету. Зраду в цьому побачили лише нечисленні громадяни, які непокояться, що таким чином їх «продадуть на органи» за кордон.

Розвиток і розбудова еталонної екстреної медичної допомоги в Україні

Насправді, крім закупівлі автомобілів ЕМД, тут можна сказати і про збільшення капітаційної ставки за 100 осіб за пакетом екстреної медичної допомоги, і про наказ МОЗ «Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги пацієнтам із підозрою на гострий мозковий інсульт у системі екстреної медичної допомоги», основною метою якого є те, щоб пацієнт з інсультом потрапив у заклад охорони здоров’я, який може надати весь комплекс медичних послуг відповідно до доказових протоколів лікування гострого мозкового інсульту. Мабуть, у Кабміні, скорочуючи текст, викинули цю інформацію як найменш важливу. А проте інсульти є серйозною проблемою в нашій країні: за статистикою Центру громадського здоров’я, «щороку стається 100–110 тисяч інсультів (понад третина з них — у людей працездатного віку), 30–40 % хворих на інсульт помирають протягом перших 30 днів і до 50 % — протягом року від початку захворювання; 20–40 % хворих, які вижили, стають залежними від сторонньої допомоги (12,5 % первинної інвалідності) і лише приблизно 10 % — повертаються до повноцінного життя».

Тому те, що зробив МОЗ у напрямку боротьби з інсультами (та й узагалі надання екстреної медичної допомоги), цілком варте відзначення й заохочення.

Створення передумов для збереження закладів охорони здоров’я

Тут теж Кабмін спростив оригінальне формулювання, яке звучало так: «Створена модель порятунку тих медичних галузей, які не були враховані попереднім баченням медичної реформи (тубдиспансери, психіатрична допомога, інші)».

Ми свого часу багато писали про те, як неоднозначно ставляться до медреформи працівники різних спеціалізованих медичних закладів. Цитуючи начальника управління охорони здоров’я Сумської області Сергія Бутенка, «медична реформа — вже незворотній процес, і оптимізація лікарень — це найкращий шлях до раціонального використання коштів платників податків». На різних рівнях розуміють, що оптимізація (читай: скорочення) неминуча, тому вижити вдасться далеко не всім лікарням. Загалом медичні галузі, які зазнали найбільшого удару внаслідок медреформи, виживуть — якісь тубдиспансери та психлікарні в Україні однозначно залишаться. Але як це позначиться на здатності пацієнтів отримати доступ до адекватної медичної допомоги — це питання.

Поки що МОЗ виграв час для того, щоб якось перегрупуватися, адже 2020 рік показав, що далеко не завжди в медицині спрацьовує принцип «оплата за послуги», бо спочатку внаслідок реформи скоротили так звані надлишкові ліжка та розігнали інфекціоністів з епідеміологами, а тепер довелося ударними темпами це все розгортати й відновлювати. Тому якщо забезпечення фінансування медичних закладів, які через непродуманість медреформи опинилися під загрозою ліквідації, — це перемога, то лише часткова.

Який же висновок з усього цього? Попри те, що за 2020 рік ставлення українців до МОЗ  стало чи не найбільш негативним за всю писану історію, якісь позитивні моменти в роботі цього міністерства все ж були. Сподіваємося, цього року воно зможе краще себе проявити: адже й постійні ротації міністра закінчилися, і після оголошення пандемії був час оговтатися, і вибори минули…