Що робити, щоб врятувати світ: практичні дії, які може робити кожен з нас для покращення екології

У людства є час лише до 2030 року, щоб щось змінити – переглянути споживацьке ставлення до природи, зменшити рівень промислового забруднення планети і знизити викиди СО2 в атмосферу. Тому що після 2030 року зміни клімату стануть незворотними.  Mind пропонує розглянути, що саме можна зробити.

Боротьба з пластиковими відходами

Щороку у світі виробляється 322 млн тонн пластику, і з них найбільша частка – 36%, тобто 116 млн тонн – іде на упаковку продуктів. За даними Єврокомісії, щороку на одного жителя припадає 31–37 кг пластикових відходів, 91% з яких ніколи не буде перероблено.

У Європі до цього ставляться серйозно – там з 2021 року вводиться повна заборона на одноразовий посуд, а також на вушні палички, коктейльні трубочки тощо.

Звісно, до нас ця ініціатива теж колись дійде. Але вже зараз в Україні є багато людей, які сортують сміття, віддають пластик на перероблення й ретельно ставляться до вибору продуктів, намагаючись звести купівлю пластику до нуля.

Збереження лісів

Завадити вирубуванню лісів не так просто, особливо якщо масштаби зростають на державному рівні. Але знову ж таки – все починається з власного споживання.

«Це може виражатися в дрібницях, – каже волонтер Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) Андрій Плига. – Наприклад, банально здавати папір або вироби з картону на перероблення. По-друге, по можливості купувати деревину/папір із маркуванням FSC – цей логотип означає, що деревина отримана з лісового господарства, яке веде рубки на принципах сталого розвитку, тобто, умовно кажучи, не знищує ліс хаотично. По-третє, навіть не будучи спеціалістом, під час перебування в лісі можна звернути увагу на чергову вирубку і звернутися в екоінспекцію з вимогою перевірити її законність».

Захист зелених насаджень у містах

Щоб зупинити безглузде і непотрібне «кронування» дерев, яке – як ми зʼясували – взагалі є незаконним, громадяни можуть звертатися в регулюючі та правоохоронні органи.

1. Виклик поліції на місце проведення обрізки, заява в поліцію. Патруль має зупинити роботи до зʼясування обставин. Зазвичай хлопці з бензопилами показують поліцейським дозвіл на «санітарну обрізку». Санітарна обрізка, за законодавством, – це видалення тільки сухих гілок.  А спилювання всієї крони – це вже явно перебір. Тому в заяві в поліцію потрібно вказати статтю 153 КУпАП, за якою здійснюється правопорушення: «Знищення або пошкодження зелених насаджень».

2. Заява в інспекцію з благоустрою. Зелені насадження є елементами об’єктів благоустрою, тому цей контролюючий орган при міській раді зобов’язаний буде відреагувати на заяву протягом 10 робочих днів і надати письмову відповідь. Направляйте таку заяву прямо на міську раду, у відділ звернень громадян. Зазвичай інспектори складають протокол на порушника за статтею 152 КУпАП «Порушення правил благоустрою». Штраф складе від 1360 грн фізичній особі до 1700 грн юридичній особі.

3. Заява в екологічну інспекцію, де також вказати статтю 153 КУпАП «Знищення або пошкодження зелених насаджень». Держекоінспекція є органом, який здійснює державний нагляд за дотриманням на місцях вимог законодавства щодо зелених насаджень. Штрафи в екоінспекції значно більші, оскільки інспектори ДЕІ вимірюють діаметр кожного пошкодженого дерева і нараховують збитки залежно від їх кількості та розмірів.

4. Розголос. Завдяки Facebook та іншим соцмережам сьогодні є можливість оперативно повідомляти про ситуацію великій кількості людей, залучати їх до дискусій, виходити на зв’язок з чиновниками, які також присутні в соцмережах. Усе це допомагає привертати увагу ЗМІ та мешканців міста до проблеми.

Зменшення споживання м’яса

Як пише ВВС, уряди навіть розвинених країн побоюються реакції виборців, які не люблять, коли влада втручається в такі особисті сфери, як дієта. А самі люди мало знають про зв'язок харчування і глобального потепління, тому дуже мало хто чинить тиск на владу з вимогою зробити що-небудь в цій сфері. Це «замкнене коло» призводить до того, що питання зміни харчування знаходиться серед непріоритетних, незважаючи на всю його важливість.

Між тим останні кілька років стали буквально переломними в рішенні багатьох людей відмовитися від мʼяса. Значною мірою цьому посприяв вихід 2019 року фільму «Переломний момент» (The Game Changers).   

Ринок відреагував миттєво – виробники тут же стали пропонувати так зване рослинне м'ясо, продукт, створений з рослинних білків, що за смаком нагадує фарш.  

Ця хвиля дійшла й до України – на сьогодні в нас нараховується не менше десятка виробників «рослинного мʼяса».

Відмова від натурального хутра

В України зараз діє масштабний рух проти хутрових ферм «Кампанія ХутроFF». Екоактивісти інформують населення про небезпеку, пов’язану з хутровим виробництвом. Створена ними на урядовому сайті петиція про заборону хутрових ферм рекордно швидко набрала потрібних 25 000 підписів. На основі цієї петиції 36 депутатів Верховної Ради разом з екологами розробили й зареєстрували законопроект №2360 про поступову заборону в Україні хутрових ферм.

Якщо парламент ухвалить цей законопроект, хутрове виробництво в Україні буде заборонено з 1 січня 2025 року, а до цього моменту вимоги до утримання хутрових тварин буде посилено: тварини житимуь в умовах, максимально близьких до природних, як то доступ до ґрунту та водойм.

На момент написання матеріалу доля законопроекту №2360 залишається невизначеною – його досі не виносили на голосування.

Цю екологічну проблему можна розв'язати насправді легше, ніж усі інші – просто відмовитися купувати вироби з натурального хутра.

У галузі моди  все більше світових брендів відмовляються від використання продукції звіроферм. Зокрема, про відмову від хутра заявили такі законодавці моди, як Gucci, Michael Kors, Jimmy Choo, Burberry і Diane von Furstenberg. Нещодавно до них приєдналися такі імениті бренди, як Chanel і Versace.

До слова, знищене сільське господарство, голод і пустеля на місці лісів — це може стати для України реальністю вже у найближчому майбутньому, якщо не розпочати активно втілювати в життя програму декарбонізації.