Серцево-судинні захворювання: їх причини та як від них вберегтись

За даними МОЗ останніх років, серцево-судинні захворювання стабільно посідіють провідні позиції за поширеністю і смертністю. Хоча це проблема всього світу, в Україні ці показники ще більш невтішні.

Серцево-судинні захворювання стали причиною 67% усіх смертей до початку пандемії, в той же час в Німеччині цей показник не перевищує 40%. 

Найрозповсюдженішими є ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба, інсульт, ревматична хвороба серця, серцева недостатність та захворювання периферичної артерії.

Більшості з цих хвороб можна запобігти або ефективно пролікувати, якщо вчасно звернутися по допомогу. Але покращення статистики не відбувається, отже українцям варто більше дізнатися про здоров’я серцево-судинної системи, щоб уникнути хвороб серця

Чому в Україні така велика смертність від серцево-судинних захворювань? 

Серед об’єктивних причин – поширеність шкідливих звичок, проблеми з правильним харчуванням та рівень життя населення – зазначає кардіохірург та член Асоціації серцево-судинних хірургів України Михайло Бугайов. 

Також здоров’я українців псує негативний вплив надзвичайно великої залученості молоді у віртуальний простір зі значним зниженням фізичної активності та динамічних навантажень. 

Всі зусилля сучасної української системи охорони здоров’я спрямовані, здебільшого, на боротьбу із вже наявними захворюваннями. В цьому за останні роки, безумовно, є певний прогрес. Але, на жаль, практично зникла профілактична служба охорони здоров’я, що також відбивається на зростанні кількості серцево-судинних захворювань, – вважає лікар. 

Все це, разом із недовірою людей до лікарів, призводить до збільшення показників смертності. Для того, щоб змінити цю сумну статистику, треба дбайливо ставитися до здоров’я власного серця. В цьому допоможуть профілактичні заходи, а також визначення ризиків для кожної окремої людини.

Кому треба бути особливо уважним? 

Захворювання серця можуть виникнути у будь-якому віці, навіть у людей без хронічних проблем та шкідливих звичок. Але лікарі виділяють певні групи ризику: 

• люди похилого віку; 
• люди із надлишком маси тіла; 
• гіпертоніки; 
• ті, хто страждають на цукровий діабет; 
• люди, що мають високий рівень холестерину в крові; 
• люди з хронічними неврологічними, судинними та ендокринними захворюваннями. 

Також велику роль відіграють шкідливі звички. Наприклад, постійне вживання алкоголю руйнує тканини серцевого м’язу, а куріння тютюну в декілька разів збільшує ризик захворіти на ішемічну хворобу серця. 

Профілактика – найкраща боротьба

Запобігти інфаркту набагато легше і краще, ніж лікувати його наслідки. Тому незалежно від того, знаходиться людина в групі ризику чи ні, профілактичні заходи є обов’язковими, адже вони підтримують здоров’я серцево-судинної системи протягом усього життя і сприяють її правильному розвитку. 

Головні правила профілактики дуже прості і всім знайомі – це здоровий спосіб життя, правильне, збалансоване харчування, багате на вітаміни, достатня кількість динамічних навантажень, виконання усіх рекомендацій лікарів.

Для того, щоб підтримувати серце, а не перевантажувати його, важливо грамотно обрати вид фізичних навантажень і їх кількість. Для тих, у кого немає жодних медичних проблем, підійдуть біг, велоспорт та плавання. Ці види спорту збільшують еластичність судин, зміцнюють серцеві м’язи та тренують витривалість. 

Натомість для тих, кому серйозні навантаження протипоказані, підійдуть регулярні довгі прогулянки та скандинавська ходьба. Ці природні навантаження покращують кровообіг, судини насичуються киснем, а працездатність серця поступово збільшується. 

Коли час йти до лікаря? 

Навіть якщо ви не маєте шкідливих звичок, до свого серця треба дослухатись і реагувати якомога швидше на тривожні сигнали. Іноді про серйозні серцево-судинні хвороби може сказати біль в щелепі чи спині, який помилково вважають м’язовим, а надмірна втома може свідчити не про депресію, а про серцеву недостатність. 

Приводи відвідати кардіолога: 

• задишка; 
• тягнучі болі за грудиною, як в стані спокою, так і під час навантажень, серцевий біль може поширюватися на ліву руку, маскуватись навіть під зубний; 
• безпричинна втома; 
• набряки ніг; 
• неритмічне серцебиття; 
• запаморочення, зомлівання;
• пітливість. 

Також лікар рекомендує контролювати артеріальний тиск, якщо він перевищує 130-140 в стані спокою – варто звернутись по медичну допомогу. 

Якщо ви помітили у себе симптоми, зазначені переліку, або перебуваєте у групі підвищеного ризику, саме час відвідати кардіолога та зробити діагностичні дослідження. 

Найпоширенішим методом первинної діагностики є ЕКГ, або електрокардіограма, за призначенням лікаря її можна зробити безкоштовно у районній поліклініці. За необхідності лікар призначить вам дообстеження після її результатів, щоб ваше серце залишалося здоровим протягом усього життя.