Догори
Дати відгук

Полярники-науковці пояснили, чому фінансування антарктичних досліджень є важливим

Кошти з досліджень Антарктики неможливо витратити на дрони та будь-які інші військові потреби.

3 хв на прочитання31 Травня 2024, 20:32
Фінансування Антарктичні дослідження Академік Вернанський Фінансування Антарктичні дослідження Академік Вернанський
Поділитись:

У Національному антарктичному науковому центрі після хвилі гейту та обурення дали детальне пояснення, чому фінансування антарктичних досліджень є таким важливим для нашої держави та світу та з яких джерел воно отримане. 

Науковці розповіли, що кошти досліджень Антарктики неможливо витратити на дрони та будь-які інші військові потреби. Це тому, що програма полярників фінансується з тієї частини держбюджету, що передбачена суто на гуманітарні видатки. Наповнюється вона коштом міжнародних партнерів – з умовою, що гроші витрачатимуть лише на цивільні потреби.

Оскільки науковці розуміють, що пересічні громадяни не обізнані детально з їхньою щоденною дослідницькою діяльністю, вони доступно пояснили важливість антарктичних досліджень:

“Основними дослідженнями на нашій станції завжди були геофізичні та метеорологічні, а пізніше додалися біологічні. Деякі ряди геофізичних та метеорологічних спостережень на “Вернадському” є найдовшими в усій Антарктиці: кліматичні ведуться щодня з 1947 року, магнітного поля Землі – з 1954-го, рівня озону в атмосфері – з 1957-го. Завдання наших вчених – збирати, обробляти та передавати ці дані в міжнародні та українські організації. Ними потім користуються для найрізноманітніших потреб – від навігації суден та літаків до побудови кліматичних моделей або ж звичайних прогнозів погоди”.

“Ми вже згадали про безперервні спостереження – для світової науки вони мають величезну цінність саме тим, що робляться постійно в один час за одними методиками, тобто доступні для порівняння. Саме за кліматичними даними з 1947-го ми зараз бачимо, що середньорічна температура в Антарктиці зросла на понад 3°С! І таких прикладів – багато”.

“Якщо в Антарктиці не доглядати за інфраструктурою станції та поставити в “холодний відстій” криголам, станція просто зруйнується, а судно піде на металобрухт. Після Перемоги нам доведеться будувати все це з нуля, а це незрівнянно (на порядки величин) більші видатки, ніж кошти на підтримку програми. Після розпаду СРСР росія не віддала нам жодної союзної станції. Нашу нинішню станцію ми отримали безкоштовно від Великої Британії, для чого свого часу українські науковці та дипломати доклали колосальних зусиль. Після цього Україна зробила багато інвестицій, щоб бути антарктичною державою. Зупинка антарктичної програми просто все це перекреслить”.

“Ще один важливий нюанс – політичний. Україна – одна з кількох десятків країн, які мають цілорічні станції в Антарктиці й право голосу в Договорі про Антарктику (а всі рішення там приймають виключно консенсусом). Тобто ми маємо реальний вплив на вирішення долі Антарктики, а також голос на важливому міжнародному майданчику, який активно використовуємо, зокрема, і для інформування про російську агресію та протидії активностям рф. До речі, росія має кілька станцій в Антарктиці, фінансує їх всі, а деякі й модернізує навіть під час “СВО” та буде дуже рада, якщо Україна припинить дослідження Антарктики та участь у Договорі", – додали у Національному центрі.

Більше новин читайте на GreenPost.

 

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Еко
ДБР викрило корупційну схему в лісгоспах
Керівники лісових господарств Одещини наживалися на підлеглих
1 хв на прочитанняВчора
Фото ілюстративне
На Одещині затримали лісників, які шантажували підлеглих та організували незаконні рубки
1 хв на прочитанняВчора
Фото ілюстративне
У Мінекономіки реформують систему контролю у сфері рибальства
1 хв на прочитанняВчора
Стихійні сміттєзвалища у Білокриницькій громаді
Екологічна перевірка на Рівненщині: у Білокриницькій громаді виявили незаконні сміттєзвалища
1 хв на прочитанняВчора
Мільйонні збитки та «монастирський слід»: на Рівненщині судитимуть очільницю лісництва
2 хв на прочитанняВчора
Пам'ять, що росте: у Києві висадили понад 600 дерев у межах глобальної екоакції
1 хв на прочитанняВчора
Масштабна реформа Держекоінспекції: в Україні замість регіональних підрозділів з’являться 5 округів
1 хв на прочитанняВчора
Надзвичайна пожежна небезпека у Києві: КМДА застерігає від розведення вогнищ та відвідування лісів
2 хв на прочитанняВчора
Більше з GreenPost
ФОТО: ілюстративне
Оновлення кадрового блоку: Кабмін затвердив призначення нового посадовця
1 хв на прочитанняВчора
Посівна-2026: аграрії України засіяли 43% прогнозованих площ ярих культур
Екватор весняної сівби: засіяно 43% площ під зернові та зернобобові культури
2 хв на прочитанняВчора
Фото ілюстративне
Темпи посівної впали вдвічі: аналіз ризиків для кукурудзи, соняшника та сої у поточному сезоні
2 хв на прочитанняВчора
Різнобарвні яскраві будинки вздовж гавані Нюхавн, Копенгаген, Данія. Фото: Getty Images / Alexander Spatari
Рейтинг щасливих міст 2026: чому стабільність і спокій виявилися важливішими за туристичну красу
2 хв на прочитанняВчора
Від пивоваріння до дерматології: як відходи хмелю допомагають створювати екологічні сонцезахисні засоби
2 хв на прочитанняВчора
Гід для аграріїв: Мінекономіки та довкілля презентувало «Матрицю фінансових ресурсів»
3 хв на прочитанняВчора
Міжнародний день без дієт: як прийняти своє тіло та відмовитися від небезпечних стандартів
3 хв на прочитанняВчора
У Черкасах підприємцю принесли назад його незаконне сміття
2 хв на прочитання05 Травня 2026