Міндовкілля ніяк не контролює виконання підприємствами висновків ОВД: чи будуть покарані винні

Більшість підприємств України, які у період з 2018 до 2020 року отримали висновки з ОВД, разом із висновками отримали обов’язок здійснення післяпроєктного моніторингу, про який ідеться у шостому пункті висновку з ОВД.

Але, завдяки недостатньому рівню інформування суб’єктів господарювання з боку Міндовкілля та екологічної інспекції щодо необхідності проведення післяпроєктного моніторингу, більшість підприємств ігнорує такий обов’язок. Кількість підприємств, які отримали довгоочікуваний висновок, та оминають питання післяпроєктного моніторингу більшає з кожним місяцем, але чітко зрозуміло, які можливі наслідки для кожного підприємства це має у перспективі.

Сприяють цьому неорганізованість системи контролю дотримання умов висновку та відсутність планових перевірок з боку екологічної інспекції, що, своєю чергою, дає змогу роками імітувати плановану діяльність без фактичних наслідків для підприємств.

Наразі не зрозуміло, чому суб’єктів господарювання, які отримали висновки, не сповіщають про можливе порушення законодавства, та не ведеться роз’яснювальна робота щодо ризиків, які можуть виникнути внаслідок цих порушень? Можливо, уповноважений орган почне зненацька ініціювати масове анулювання висновків з ОВД та зупиняти діяльність підприємств, які не подавали звіти післяпроєктного моніторингу? Ці питання залишаються відкритими, а підприємствам, як не прикро, залишається розраховувати на свої власні сили…

Бо законодавство каже що:

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», якщо це передбачено висновком з оцінки впливу на довкілля, суб’єкт господарювання забезпечує здійснення післяпроєктного моніторингу з метою виявлення будь-яких розбіжностей і відхилень у прогнозованих рівнях впливу та ефективності заходів із запобігання забрудненню довкілля та його зменшення. Порядок, строки і вимоги до здійснення післяпроєктного моніторингу визначаються у висновку з оцінки впливу на довкілля. За результатами післяпроєктного моніторингу, за потреби, суб’єкт господарювання та уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 Закону, — уповноважений центральний орган узгоджують вжиття додаткових заходів і дій із запобігання, уникнення, зменшення (пом’якшення), усунення, обмеження впливу господарської діяльності на довкілля.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону висновок з оцінки впливу на довкілля є обов’язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п’ятій, є обов’язковими.

Діяльність підприємств тимчасово забороняється (зупиняється) у разі порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля, зокрема у разі недотримання під час провадження господарської діяльності, експлуатації об’єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проєктах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об’єктів, — до моменту забезпечення виконання таких екологічних умов (частина друга статті 16 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»). Крім того, порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості, інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля є підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності в судовому порядку (частина друга статті 12 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»).

Виходячи з вищевказаного, можна зробити висновок, що невиконання післяпроєктного моніторингу призведе до скасування дії висновку з ОВД, призупинки діяльності підприємства, понесення фінансових збитків від зупинки підприємства та додаткових затрат на розробку документації для отримання нового висновку з ОВД. Якщо підприємство буде працювати у період з моменту скасування висновку з ОВД і до отримання нового висновку, тоді йому за цей період нарахують непідйомні штрафи за завдану довкіллю шкоду.

Ці ризики можуть стати фатальними для будь-якого роду діяльності, та в умовах пандемії й карантину призвести до непоправних наслідків.