Навіть коли пацієнта немає куди виписати, ми не маємо права його тримати – психіатр (відео)

Закінчення нашої розмови з генеральним директором Київського обласного психіатрично-наркологічного медичного об'єднання Геннадієм Зільберблатом. Першу частину розмови можна почитати (або подивитися) тут, а другу тут.

Про відносність поняття «норма» у психіатрії

Знаєте, як називали Ціолковського? «Міський божевільний». Тоді це було безглуздо.

Про те, як людство тисячі років бореться з алкоголізмом

У міфах стародавньої Греції описаний бог вогню Гефест – кульгавий, тому що був зачатий Зевсом у нетверезому стані... Греки вирубували виноградники тим, хто пив вино, навпіл не розведене водою, а потім узагалі виганяли. В Індії, Єгипті заливали розплавлений метал у горлянку тим, хто потерпав від алкогольної залежності. За феодального ладу носили «медаль» 16 кг вагою. Сухі закони оголошувалися в царській Росії в 1914 році, у Фінляндії, в Сполучених Штатах Америки – тоді з'явилися знамениті бутлягери...

Про те, коли варто відвідати психіатра

Не соромся психіатра! Якщо порушився сон, з'явилася тривога, поганий настрій, голова болить, став дратувати чоловік / стала огидною дружина, ти приходиш на роботу – тобі хочеться взяти палицю і всіх побити, – йди на прийом до психіатра. Він скаже: «Вам треба працювати з психологом» або: «Знаєте, тут моя робота».

Ось мені телефонують, запитують: у людини з'явилися якісь дратівливість, порушення... Я кажу: треба виключити пухлину мозку та крововилив, а раз у нього температура – треба виключити менінгоенцефаліт. Чому раптом з'явилися порушення у хворого? Маячні немає, галюцинації немає, а чому збудження? Треба виключити це! Знаходять у нього СНІД. Тому грамотний, хороший психіатр, – та людина, яка може дати пораду.

Про творчий підхід у психіатрії

Зараз психіатрія, образно кажучи, більше механізована: лікар сідає, дістає опитувальник, ставить запитання, підрахував, чого більше, чого менше... Так, опитувальники потрібні – є прекрасний ще радянський комплексний опитувальник, понад тисячу запитань, він оптимізований для України. Але без жалю до хворого, співчуття, бажання допомогти психіатрія ніколи не існуватиме. Вона буде прісною й неефективною.

І займатися психіатрією повинні люди, які її розуміють, люблять, відчувають і хочуть допомогти хворому.

Про те, якою мала б бути українська психіатрія

Ті моделі, які існують на Заході, хороші (тільки не треба брати крайню модель Італії, вона не приймається психіатрією світу – візьміть німецьку, польську тощо).

Я згоден із функціонерами НСЗУ: ​​ у нас має бути розвинена амбулаторна служба. Я згоден із тим, що повинні бути створені в структурі загальносоматичних лікарень інтенсивного типу в кожному, образно кажучи, районному центрі відділення з прийому психічнохворих. Для чого? До нас надходить пацієнт, який перебуває в божевільній продукції або продукує галюцинації – вони можуть бути результатом пухлини, травми, гіпоглікемії або гіперглікемії, і буде важливо на цьому етапі провести диференційно-діагностичний захід. В армійських дивізіях є медсанбат, а там приймально-діагностичне відділення. Ось у районі повинні бути такі відділення – 8-12 ліжок – куди надходить пацієнт, і треба розібратися, куди його відправити: в кардіологію, в нейрохірургію, в ендокринологію чи в психіатрію.

Крім того, в цих районах повинні бути відділення для детоксикації хворих – для того, щоб купірувати алкогольний психоз або стан судомного нападу. Окрім того, потрібні потужні, сертифіковані і ліцензовані психіатричні лікарні. На нашу область достатньо однієї психіатричної лікарні у нас у Глевасі на 500-600 ліжок. А що робити з другою лікарнею? Там треба створити центр для лікування психічної патології для учасників АТО, учасників усіх воєн і їхніх родичів. Вони мають бути в інших умовах, і ці умови повинні бути вищі за оплатою.

У кожному відділенні має бути психолог, соціальний працівник – доти, доки у нас не буде створена потужна система соціального забезпечення, соціальна служба повинна займатися тими пацієнтами, яких ми виписали. Повинні бути гуртожитки – нікуди виписати хворого: родичі від нього відмовляються, куди його виписати? А тримати ми його не маємо права.

Безкоштовно лише те, що нам дають. То скажіть це: є хворі, яких ми лікуємо ось на цю суму, додаючи свої, а якщо хочуть додаткове харчування, кращі умови утримання, краще медикаменти – так, тоді треба доплачувати.

Про сприйняття психіатрами слова «реформа»

Поняття реформи має бути тільки позитивне. А у нас зараз реформа сприймається в медицині взагалі і в психіатрії зокрема як щось негативне. Я тепер не кажу: «у нас реформа», кажу: «ми проводимо зміни».

Про негативний образ психіатрії

Ми приїжджаємо в район, просимо: «Надрукуйте статтю про психопрофілактику». – «Заплатіть», – нам кажуть. Платимо! Дістаємо зі своєї кишені і платимо... Розуміючи, що це потрібно – адже стільки людей потерпають від різних психічних розладів. Доки ми не поміняємо у людей ставлення до психіатрії, доки у нас будуть боятися психіатрів, доки не будуть виділені відповідні кошти – ми не зможемо нічого змінити.

Ми повинні подолати ось цей рубіж стигматизації. Ми повинні домогтися, щоб люди не боялися психіатрії. Ми повинні домогтися, щоб мас-медіа не показували психіатрію з рогами та з хвостом.

Психіатрія вимагає допомоги. Тому я тут.