Навіщо бобрам ліхтарні стовпи?

Проєкт Генплану столиці передбачає перетворення частини лісів та лісопарків, прилеглих до міста, на так звані буферні парки. Про це пише сайт руху «Чесно».

«Планується, що площа лісопарків і рекреаційних лісів буде скорочуватися внаслідок прокладання магістралей, інженерних комунікацій, споруд, а також через переведення частини лісопарків у буферні парки поблизу житлових масивів», - ідеться у публікації.

Насправді, буферний парк – спроба обманути громадськість шляхом «окультурення» приміських лісів. Ідея виношується ще з часів мерства Олександра Омельченка. Замість того, щоб створювати нові зелені зони у місті, у місцях масового проживання людей та щільної забудови, влада хоче відрізати чималі шматки від усе ще живих і сповнених природою пристоличних лісів. Там за кошти міського бюджету будуть прокладатися доріжки, освітлення, розбиватися клумби тощо. Природи ставатиме усе менше, зате підрядники отримають можливість добряче заробити.

Зокрема, йдеться і про Біличанський ліс, який завдяки президентському указу після Революції Гідності набув найвищого природоохоронного статусу – національного парку. Відтоді межі нацпарку в натуру так і не винесли, але його межу чітко видно на затвердженій чиновниками схемі.

«Знищити ліс на підставі перетворення його на парк намагаються й на Виноградарі. Місцеві мешканці проти, а депутати Київради, які представляють їхні інтереси, твердять, що про існування такого в проєкті Генплану вони не знають. Екологи називають такі дії профанацією й радять викликати поліцію, якщо будуть виконуватися будь-які роботи в лісі», - пише Сергій Огородник на сайті «Чесно».

Рух ЧЕСНО з’ясовував, хто й чому вніс таке до проєкту Генплану та як кияни можуть заблокувати такі пропозиції.

Перетворення частини лісів на парк і його благоустрій начебто мають сприяти високому оздоровчому ефекту та доступності для населення. Водночас площа лісопарків має скоротитися на 1,66 тис. га (до 32,3 тис. га).

Щодо буферного парку у межах Біличанського ліску, то це зменшення площі хочуть здійснити за рахунок Національного парку “Голосіївський”.

Жодного права так робити київська влада не має. Якщо межі парка в натуру ще не винесли, то на затвердженій схемі вона чітко намальована. Усі межі тощо є у проекті організації та проекті створення НПП «Голосіївський»» Цей ліс має найвищий рівень захисту від держави.

«В описовій частині проєкту Генплану йдеться про те, що середня забезпеченість зеленими насадженнями загального користування в місті становить 18,2 м2/особу, а після скорочення площі лісів на користь парків (тобто зелених насаджень загального користування) збільшиться до 23,2 м2/особу. Насправді підвищення цього показника дасть забудовникам змогу сказати, що мешканці забезпечені парковими зеленими зонами й будувати далі можна – норми не порушено», - пише Сергій Огородник в розслідуванні «Чесно».

Проєктувальники твердять, що існує нерівномірність забезпечення озелененими територіями загального користування за районами – найменш забезпеченими є Святошинський, Солом’янський, Подільський та Дарницький райони.

Зауважимо, що Дарницький, Святошинський і навіть Подільський райони межують з лісами, де кияни мають змогу відпочивати на природі.

Відповідно ж до описової частини проєкту, у межах столиці ліси й інші лісовкриті площі займають 33,961 тис. га, або 41,1% загальної площі міста. При цьому більшість лісових площ входить до складу трьох лісопаркових господарств – Дарницького, Святошинського та лісгоспу “Конча-Заспа”. Розробники Генплану кажуть, що навантаження на лісопарки на сьогодні свідчить про забезпеченість лісопарковими територіями. 

Усі ці старі-нові дивні ідеї викликали обурення мешканців Києва та околиць.

«Те, що я бачу на території #БіличанськийЛіс цензурних слів не вартує. Замість нацпарку, який ми вибороли у важкій багаторічній борні, чиновники малюють нам «буферні парки». Кажуть, що буде нам щастя в ліхтарях і доріжках. А ми це щастя не просили. А вони кажуть, що це щастя для нашого ж блага :) Ну, звісно, хтось знає, як для нас краще, а нас IQ ще не доріс до такого футуристичного сценарію», - пише у своєму ФБ громадська діячка Ірина Федорів.

«Після карантину запрошую весь депутатський корпус Київради з дітьми в похід, щоб у Вас було уявлення не на картинці, що таке Біличанський ліс, бобри, червонокнижна любка (українська орхідея). І ви переконаєтесь, що бобрам ні мощені дорогезною плиткою доріжки, ні ліхтарі не потрібні», - додає Ірина Федорів.

Громадяни також вимагають від Київради та КМДА припинити витрачати кошти на дорогі помпезні проєкти, залишити природу у спокої. А від Мінекоенерго – парк підпорядкований цьому відомству - винести нарешті в натуру межі парку та налагодити його охорону.