Угода зі США — надія чи пастка? Ось що говорять експерти

Угода про рідкоземельні метали, угода про корисні копалини, угода про надра — як тільки не називали угоду, яку домовилися підписати після інавгурації президента США Дональда Трампа, Сполучені Штати й Україна. Через три місяці — після кількох спроб і змін підходів — документ було підписано у Вашингтоні 30 квітня.

Від України підпис поставила перша віце-прем'єр-міністр, міністр економіки Юлія Свириденко, від США — міністр фінансів Скотт Бессент. Згідно з текстом, оприлюдненим на сайті уряду в Києві, тепер ця домовленість офіційно називається угодою про створення американсько-українського інвестиційного фонду відновлення. Про що йдеться в угоді та як її сприйняли в Україні? Deutsche Welle зібрала думки експертів.

Ключові положення угоди

Текст документа налічує всього 10 сторінок, і ще дві займають додатки до нього. Після підписання Юлія Свириденко повідомила, що США та Україна створять спільний інвестиційний фонд відновлення, який залучатиме глобальні інвестиції в країну. Повна власність і контроль залишаються за Україною. Усі ресурси на українській території та територіальних водах належать Україні. Саме українська держава визначає, де і що видобувати. Надра також залишаються в українській власності — це закріплено угодою.

Фонд створено за принципом «50/50», що означає рівні частки Києва і Вашингтона у спільному управлінні ним.

«Жодна зі сторін не матиме переважного голосу, і це відображатиме рівноправне партнерство України та США», — сказала Свириденко.

Угода не передбачає змін у процесах приватизації чи в управлінні державними компаніями: вони й надалі належатимуть Україні. Компанії на кшталт «Укрнафти» чи «Енергоатому» залишаються у власності держави. Угода не містить згадок про будь-які боргові зобов'язання України перед США, відповідає українській Конституції й не змінює євроінтеграційний курс.

Опозиція хоче бути причетною до процесу

Щоб угода набула чинності, її має ратифікувати Верховна Рада. Утім, фракція опозиційної партії «Європейська солідарність» незадоволена тим, що депутати не були залучені до перемовин щодо цієї угоди, і вимагає від Володимира Зеленського провести зустріч із представниками парламентських фракцій і груп для обговорення.

Депутати від партії «Євросолідарність» вимагають долучення парламентаріїв до укладення урядом подібних угод, а також прозорості, публічного контролю та підзвітності в цьому процесі.

«Усі рішення щодо реалізації угоди мають ухвалюватися прозоро, з обов'язковим інформуванням народу України та парламенту, а також із залученням незалежного аудиту щодо використання інвестицій та ресурсів», — йдеться в заяві партії.

Інвестиції — це не швидко, але реально

На думку керівника аналітичного напряму «Мережі захисту національних інтересів “АНТС” Іллі Несходовського, наразі угода зі США необхідна для України.

«Ми платимо, віддаємо частину доходів від наших ресурсів, але натомість отримуємо військову та фінансову допомогу й американські інвестиції. Розуміючи, що є американський контроль над тим, як здійснюються інвестиції, розраховують, що американці будуть більше хотіти інвестувати в українську економіку», — зазначає Несходовський.

Але інвестиції прийдуть не відразу. Експерти вважають, що на це можна розраховувати лише після закінчення гарячої фази війни, заморожування конфлікту чи підписання мирної угоди.

«Нові проекти зараз, під час війни, неможливі. Я не вірю, що технічно це може статися раніше середини наступного року. Тому що навіть ті компанії, які хочуть інвестувати в Україну — чи то в ресурси, чи то у видобуток, чи то в переробку, — мають це закласти в бюджет на наступний рік», — сказав співзасновник і директор економічних програм аналітичного центру «Український інститут майбутнього» Анатолій Амелін. У кращому разі американські інвестиції прийдуть в Україну у 2027-2028 роках, вважає він.

«Америка зберігає мотивацію нам допомагати, але наступна допомога буде йти як борг, який буде накопичуватися в цьому фонді. Адже наш внесок у фонд — це видобуток, а він не може бути швидким», — каже Амелін.

Чи відновиться військова допомога США Києву?

Багато фахівців вважають, що угода політично вигідна Україні для продовження співпраці зі США, і прогнозують інтенсифікацію американської військової допомоги.

«Це величезна політична і дипломатична перемога для України. Вона дає Трампу внутрішню політичну перемогу і тому — більш позитивне ставлення до України. Україна змогла захистити свої інтереси в цій угоді. Усі драконівські бажання іншої сторони, попри шалений тиск, який собі складно уявити, були скасовані для України», — заявив колишній міністр економіки України Тимофій Милованов, який нині очолює Київську школу економіки.

Експерти вважають примітним, що одразу після підписання угоди у ЗМІ з'явилася інформація, що адміністрація Трампа вперше після його другого вступу на посаду президента США погодилася продати Україні зброю на суму від 50 млн доларів.

Що з гарантіями безпеки для України?

Водночас аналітики зазначають, що в документі відсутні будь-які гарантії безпеки для України від США, хоча саме цю ідею просував Зеленський, ініціюючи підписання угоди, зокрема в обмін на доступ до українських надр.

«Угода є більш політичною, і це теж треба розуміти. Це спроба відновити відносини зі США. Але ж у ній немає гарантій безпеки, і це справді проблема для України», — наголосив директор Інституту світової політики Євген Магда. За його словами, Україна підписала з міжнародними партнерами вже понад 300 безпекових угод, які для безпеки країни корисніші, ніж угода зі США про інвестиційний фонд.

Доцент кафедри міжнародних відносин і директор Центру міжнародних досліджень Одеського національного університету ім. Мечникова Володимир Дубовик скептично оцінює як угоду загалом, так і запевнення Білого дому в тому, що американські інвестиції — найкраща гарантія безпеки для України.

«Напевно, про гарантії безпеки ніхто не хоче поки що у Вашингтоні говорити. Відтак і немає перспектив на найближчий час на постачання нової зброї, військової чи навіть гуманітарної допомоги. Тому серйозно розглядати цю угоду як гарантію безпеки для України не можна», — сказав Дубовик.

Більше новин читайте на GreenPost.