На Поліссі створюють біосферний резерват
Полісся - Амазонія Європи
Полісся недарма називають Амазонією Європи. Це волога лісиста та болотяна місцевість, що розташована на території чотирьох країн — України, Білорусі, Польщі та РФ.
«Це територія з величезними лісами, болотами, заплавами, озерами та річками. Це домівка рідкісних тварин і птахів. Це справжній скарб», - сказала GreenPost експерт з природоохоронних питань Українського товариства охорони птахів, керівник проєкту «Полісся – дика природа без кордонів»,, кандидат біологічних наук Ольга Яремченко.
Цьому унікальному регіону загрожує знищення через осушення боліт, масштабну меліорацію, добування «корисних» копалин, пожежі, надмірні рубки лісу, будівництво мегаканалу Е40 та інші фактори. Щоб запобігти знищенню європейської Амазонії, природолюби з України, Білорусі та Європи узялися створити тут міжнародний українсько-білоруський транскордонний біосферний резерват (ТБР) «Прип’ятське Полісся».
Географія української проєктної території — 13 районів чотирьох областей – Волинської, Рівненської, Житомирської та Київської. Загальна площа української частини ТБР: 757 тис. га
«У 2019 році нашими дослідниками було ідентифіковано 33 ділянки природних лісів та потенційних пралісів», - розповідає Ольга Яремченко.
Для чого створюють біосферні резервати?
«Для збереження біологічного різноманіття та сталого використання ресурсів території з можливістю вивчати та відстежувати зміни в довкіллі. Нині до світової мережі біосферних резерватів входить 701 природоохоронна територія в 124 країнах. В Україні — 8 біосферних резерватів: Карпатський, Дунайський, Чорноморський, Асканія-Нова, Східні Карпати, Західне Полісся, Розточчя, Деснянський. Радіаційний біосферний заповідник «Чорнобильський» не має статусу біосферного резервату, хоча в назві присутнє «біосферний», - пояснив GreenPost експерт Українського товариства охорони птахів доктор біологічних наук Сергій Панченко.
У біосферного резервату три головні функції, що доповнюють одна одну:
- збереження генетичних ресурсів, видового, екосистемного, ландшафтного, а також культурного різноманіття;
- підтримка розвитку, який можна вважати соціально, культурно та екологічно сталим;
- матеріально-технічне забезпечення шляхом підтримки демонстраційних проектів, екологічної освіти та навчання, досліджень і моніторингу в контексті вирішення місцевих, національних і глобальних проблем збереження природного довкілля та сталого розвитку.
Чим біосферний резерват відрізняється від інших природоохоронних територій?
«Біосферний резерват це це природоохоронна територія нового типу, ключовою метою якої є забезпечення гармонійного розвитку людини і природи, він має більшу площу ніж, наприклад, традиційний заповідник; чітко зонований; включає не тільки ділянки природи, а й ландшафти «окультурені» ландшафти, з традиційним землекористуванням. Також до нього можуть включатися і змінені або деградовані екосистеми, які можна відновити до стану, близького до природного», - роз֦’яснює Ольга Яремченко.
Особливістю БР є те, що серед його завдань – узгодження і примирення охорони довкілля із соціально-культурними умовами життя місцевого населення.
У багатьох країнах резервати допомагають відновити екобаланс, дають можливість розвивати органічне землеробство, туризм, успішно займатися іншими видами господарської діяльності.
Щоб уникати конфліктів
Біосферні резервати мають чітке зонування. Це дозволяє уникати конфліктів природокористувачів, конфліктів інтересів.
Зона ядра — територія абсолютної заповідності. Зазвичай, ядро складають природні заповідники, заповідні зони національних і регіональних природних парків, заповідні урочища. Тут дотримуються найсуворішого природоохоронного режиму. Дозволені лише наукові дослідження і моніторинг природних процесів. Зона ядра може бути як однією великою територією, так і складатися з кількох дрібніших.
Буферна зона — оточує ядро та має чіткі межі. Зазвичай, це зони рекреації національних та регіональних природних парків, заказники та пам’ятки природи. Тут діють менш суворі обмеження, дозволена екологічно безпечна діяльність: проведення фундаментальних досліджень, туризм, освітні заходи. Можуть дозволятися й деяка господарська діяльність – вибіркові рубки, сінокосіння, збирання грибів та ягід тощо.
Транзитна зона — територія традиційного землекористування. Обмеження стосуються тільки тих видів діяльності, що можуть завдати непоправної шкоди природним комплексам, які охороняються в біосферному резерваті. Господарська діяльність, що відбувається у злагоді з природою, тут дозволена.
Як правило, перші дві зони відносяться до категорії природоохоронних територій, а третя не має статусу природоохоронної території.
«В Україні ядром резервату слугуватимуть території Поліського і Рівненського природних заповідників. До транзитної пропонується включити населені пункти та зони навколо них, до яких входять експлуатаційні ліси, пасовища, сінокоси. У цій зоні може бути обмежене будівництво, яке спотворює ландшафт (шахти, кар’єри), робота шкідливих для довкілля підприємств, певні обмеження стосуватимуться осушення боліт й інших меліоративних заходів», - інформує Ольга Яремченко.
Майбутній транскордонний українсько-білоруський біосферний резерват «Прип’ятське Полісся» має величезну екологічну цінність.
«Це великі площі збережених ландшафтів, збережених природних екосистем: ліси, луки, болота, річки, стави. Тут багате біорізноманіття: рідкісні види ссавців, птахів, земноводних, плазунів. Тут представлені усі поліські ландшафти», - зазначає Сергій Панченко.
Історико-культурна спадщина території
За словами Сергія Панченка, до резервату планується включити декілька об'єктів, серед яких село, городище, церкви, музеї:
«Зокрема, планується включити до резервату Кам’яне село - геологічний заказник місцевого значення, розташований на схід від села Рудня-Замисловицька Олевського району Житомирської області, який являє собою скупчення великих оригінальних валунів, слов’янське городище, церкви Святого Василя (ХІІ ст.), Листвинська та інші; кургани скіфських часів, укріпрайон (перша лінія оборони ДОТів Другої світової війни), архаїчна дерев’яна будівля лісовиків древлянських часів «Норман», краєзнавчі музеї, архаїчні кладовища тощо»
Переваги для громад
На думку ініціаторів створення резервату, це надасть чимало вигід і переваг громадам, які розташовані на території майбутнього ТБР.
«Визнання високої цінності природної та історико-культурної спадщини на світовому рівні дасть поштовх для залучення іноземних інвестицій у регіон. А збереження природного середовища і його складових є і буде соціально важливим для людей: водозахисні ліси, ягідники, грибні місця, багаті пасовища та сінокоси тощо. Стале природокористування забезпечить збереження природного ресурсу для майбутніх поколінь», - вважає Ольга Яремченко.
Традиційно для таких проектів робиться акцент і на розвитку зеленого туризму.
«Громади зможуть успішніше займатися виробництвом екологічно чистої місцевої продукції, ремісництвом, місцевими промислами. Сподіваємося й на розвиток транскордонних україно-білоруських відносин: спільні тематичні фестивалі, ярмарки, співпраця між навчальними закладами тощо», - додає екологиня.
Нагадаємо, унікальні для Полісся ліси набули статусу пралісів. В той же час один з найвідоміших гідрогеологів України переконаний, що якщо не зупинити нищення Полісся, то посуха набуде нових масштабів.
