- Головна
- Новини
- Агро
- Агробізнес UA
- День працівників Гідрометцентру: люди, які роблять погоду в країні
День працівників Гідрометцентру: люди, які роблять погоду в країні
У День гідрометцентру ми дізналися, як працюють ті, хто забезпечує країну цією інформацією.
Прогнози погоди, рівні річок, ризики для агросектору, попередження про штормові явища — щодня на них спираються служби реагування, влада й мільйони людей.
19 листопада в Україні відзначається День працівників гідрометеорологічної служби України. Професійне свято людей, які працюють безупинно, з максимальною точністю і відповідальністю. Саме завдяки їхній праці країна щодня отримує достовірні прогнози погоди, попередження про небезпечні погодні явища - інформацію, від якої залежить безпека населення, функціонування держорганів та робота критичної інфраструктури.
Метеорологи, гідрологи, агрометеорологи — професія, яку не завжди видно, але яку відчуває кожен.
До дня працівників Укргідрометцентру GreenPost поговорив з фахівцями різних напрямків Укргідрометцентру, та підготував серію публікацій про нюанси професії.
Про те, як народжується прогноз погоди, GreenPost писав тут
Комунікація й довіра
Наталя Птуха, начальниця відділу взаємодії з медіа
“В Україні діє широка мережа гідрометеорологічних організацій: обласні гідрометцентри, Український гідрометеорологічний центр у Києві, Центральна геофізична обсерваторія, десятки метеостанцій по всій країні. Щодня вони збирають величезний масив даних, без яких неможливі точні прогнози. Але варто пам'ятати, що Гідрометцентр, це не тільки про погоду, - тут і гідрологія, і агрометеорологія, радіологічний моніторинг, - основні напрямки, які дуже важливі, і саме ними займаються гідрометеорологічні організації України, щоб не було однобічного сприйняття, що це тільки погода, пояснює Наталя Птуха. - Всі дані спостережень ретельно фіксуються - Центральна геофізична обсерваторія зберігає всі ці дані, які в нас накопичубться вже більше 150-ти років. І ці показники важливі для науковців.
Також працівники Гідрометцентру нвідслідковують та повідомляють про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища, попередження про які, наголошує Наталя Птуха, жодна інша структура в Україні не має права робити: першими інформацію отримують органи місцевої та центральної влади, служби реагування, ДСНС — щоб діяти оперативно й рятувати життя. В обов'язковому порядку сповіщаються медіа та громадськість.
"Інформацію про прогнози погоди ми доносимо до громадськості в найбільш зрозумілому та доступному вигляді, намагаємося бути присутніми в більшості соціальних мереж, взаємодіяти з медіа-каналами, з телебаченням, щоб охопити всі цільові аудиторії. Важливо, щоб люди знали, де брати достовірну інформацію, і не довіряти “прогнозам” невідомих міфічних синоптиків".
Офіційна сторінка Укргідрометцентру
Деякі метростанції окуповані і, відповідно, з них припинилися передачі даних до нас. Це, звісно, ускладнює прогнозування. В перші дні війни був знищений метеорологічний радар. Також зараз відсутні аерологічне зондування (запуск білих “повітряних” куль з датчиками), що дуже важливо аби розуміти, як метеорологічні параметри змінюються з висотою, і ці дані потім закладаються в розрахункові моделі різних світових центрів.
Міжнародна підтримка та розвиток
Надзвичайно важливою є співпраця з міжнародними партнерами, зокрема з Фінським метеорологічним інститутом. Завдяки спільному проєкту формується сучасна мережа автоматизованих метеостанцій, впроваджується нове програмне забезпечення для прогнозування, готується до запуску мобільний додаток гідрометцентру.
Українські попередження тепер відображаються на європейській платформі MeteoАlarm, що стало символом інтеграції у спільну метеорологічну систему Європи.
“До речі, проєкт розпочався на початку 2022 року, і після повномасштабного вторгнення наші закордонні партнери не злякалися, а навпаки продовжили, навіть посилили підтримку, - підкреслює Наталя Птуха. - Завдяки фінській залученості відбуваються комунікації з міжнародними фахівцями в метеорологічній сфері. Що дає поштовх для нашого подальшого розвитку."
Наталя Голеня, начальниця відділу гідрометеорологічних прогнозів
GreenPost вже неодноразово писав про те, як відбувається прогнозування погоди, пояснюючи, що в даному питанні стовідсоткових гарантій не буває. Можна почитати за посиланням. Але люди все одно намагаються дізнатися, чи буде сніг на Різдво та мороз у березні. Ми поцікавилися у метеорологів, як вони ставляться до наполегливості громадян отримати чітку відповідь, а потім жартувати, що синоптики помилилися.
"Ми вже звикли сприймати це спокійно, адже розуміємо, що людям хочеться визначеності, аби прогноз погоди справджувався на всі 100 %. Але з погодними умовами все залежить від терміну, на який ми даємо прогноз. З найбільшою ймовірністю і найбільшою впевненістю ми можемо говорити про прогноз на найближчі три доби, - пояснює Наталя Голеня.- І тут певні процеси також не вписуються - особливо літо, коли короткочасні дощі з грозами, шквал, гради. І вони досить локально проходять і не всю територію області чи навіть міста охоплюють. Для точності прогнозування погоди потрібна інформація не тільки з території України. Чим довший прогноз, тим більше показників треба мати з усієї Європи, а краще від Атлантики до Уралу.
Але помилитися на 2-3 градуси в прогнозі погоди, зазначає Наталя Голеня, не зіграє такої ролі, як тоді, коли ми не попередимо про сильний вітер, про сильний снігопад, дощ. Не попередимо відповідні служби, і особливо населення, яке повинно мати інформацію, що це небезпечно і що, можливо, не потрібно в таку погоду виїжджати кудись, чи виходити.
Вся інформація про погодні умови відображається на картах, графіках і діаграмах. Чим віддаленіший прогноз, тим більше накопичення помилки при розрахунках, тому й говоримо, що найточніше прогнозування - до трьох днів. Ще складніше з довготерміновими прогнозами - на місяць, сезон. Про них можна говорити лише на основі кліматичних даних. Тобто тих даних, які вже були зафіксовані (в попередні роки), які у нас мінімальні температури можуть бути, які максимальні, яка кількість опадів і тд.
Всі ці спостереження проводить колектив метеорологічної служби, який налічує близько 30 фахівців різних напрямків - цілодобового моніторингу погоди, прогнозування на 1-10 діб та більш тривалі на сезон, попередження про загрозу небезпечних явищ, контролю якості прогнозів, складання щомісячних та річних оглядів погодних умов.
Якщо говорити про гендерний склад - то більшість складають жінки. Фахівці з великим досвідом. Є синоптики, які мають 50 років стажу, 40 чи 30. Молоді звичайно менше, але вона також є. Навчається та переймає досвід.
Ілля Перевозчиков, начальник відділу гідрологічних прогнозів
"Якщо говорити про гідрометслужбу, то це повна сукупність гідрометеорологічних процесів, їхні прогнозування і попередження про небезпечні явища природного характеру. Саме те, що стосується погоди, річок, озер, морів і так далі. Що стосується гідрологічної служби, то, якщо простими словами говорити, це все, що стосується води," - пояснює Ілля Перевозчиков.
Тобто, будь-які процеси. Для прикладу, на даний момент (на жаль не враховуємо ті, які на тимчасово окупованих територіях), проводяться спостреження на близько 300 гідрологічних постах, які знаходяться на річках та водосховищах та на узбережжі Чорного моря. Можна сказати, що відділ працює 24 на 7, цілодобово і весь рік, без перестану. Після отримання інформації йде її аналіз, звідпрацьовуються заявки споживачів, як підприємств, організацій, так і органів державної влади, Збройних сил України, служби безпеки тощо.
Крім того, відділ займається попередженнями про небезпечні явища за трьома напрямками. Перший – це гідрологічні процеси на річках та водосховищах України. Другий напрямок – це снігові лавини, тобто попередження про лавинну небезпеку в Карпатському регіоні. І третій напрямок – про селову небезпеку, знову ж таки, в Карпатському регіоні.
Рівні небезпеки поділяються за кольором; від зеленого, коли все спокійно, до червоного (при лавинній небезпеці бордовий). з 2020 року введено ще коричневий колір гідрологічної небезпеки, який означає - зниження рівня води до критичних відміток.
Зміна клімату настільки змінила гідрологічний режим річок, що останні роки на річках України відсутнє весняне водопілля, яке збільшувало водність річок у весняний період. Також фіксуються випадки, коли річка завдяки втручанню людини, втрачає свою течію, що призводить до зміни гідробіонту.
Зокрема, у березні 25-го року була прийнята постанова Кабінету міністрів про "Порядок встановлення обмеження прав водокористувачів, які здійснюють спеціальне водокористування") яка дозволяє обмежувати права користувачів у разі маловоддя, забруднення тощо.
Ми, як консультативний орган, видаємо на гора продукцію у вигляді інтелектуальної власності держави. Розсилаємо цю інформацію всіма засобами зв'язку. А вже органи влади мають приймати управлінські рішення, підсумовує Ілля Перевозчиков.
Тетяна Адаменко, начальниця відділу агрометеорологічних прогнозів
Фахівці цього напрямку надають кваліфіковані поради щодо можливостей вирощування сільськогосподарських культур на тій чи іншій території, з урахуванням погодніх умов та інших факторів.
“Люди, які планують займатися агробізнесом, вирощувати якісь нові або економічно вигідні культури, якщо вони професійно підходять до цього питання, мають познайомитися з агрометеорологічними особливостями території, де вони збираються їх вирощувати. Тобто визначитися, яке теплозабезпечення, вологозабезпечення в цьому регіоні, і вже потім приймати рішення, що там садити - до прикладу, кукурудзу чи ківі," - розповідіє про свій напрямок Тетяна Адаменко, уточнюючи, щодо ківі, це не рандомна вигвдка, а реальний запит від клієнтів.
Адже клімат змінюється і ми повинні реагувати на нові виклики та можливості. Адже зараз уже очевидно, що маємо підвищення теплозабезпечення і зниження вологого забезпечення.
Агрометеорологічні спостереження включають в себе щоденний збір, систематизування та обробку інформації, зокрема про фази розвитку найважливіших для України рослин (зернові, кукурудза, соняшник, плодові), стан посівів, стан зимуючих культур, продуктивність та структуру врожаю. На останні 15 років тільки один рік, в 2012 році було вимерзання озимих культур. Тоді як ще 30 років тому в Україні щорічно вимерзала значна частина озимини. Це пов'язано з тим, що глобальне потепління і як наслідок зміна клімату в Україні призвела до того, що в нас зимові ризики для зимуючих культур практично відійшли.
Великі агрохолдинги та сільгоспвиробники консультуються з агрометеорологами, аби врахувати всі рекомендації. "Ми намагаємось допомогти. Крім того, в нас накопичена величезна база даних спостережень за 30-50 років. Це дозволяє нам узагальнити ці спостереження і зробити певні агропрогнози", - пояснює Тетяна Адаменко.
Агрометеорологи ведуть спостереження при метеорологічних станціях в кожній області, а у відділі агрометеорологіїї Укргідрометцентру працює 15 фахівців. Всі вони мають якісну профільну освіту і великий стаж роботи. Молоді менше, адже оплата праці не є аж такою привабливою, тому, як зазначає керіавник відділу “У нас працюють патріоти. Які люблять свою роботу. Вона дійсно цікава. Кожного дня щось нове!"
Більше про роботу фахівців різних напрямків Гідрометцентру в наших наступних публікаціях.
З нагоди професійного свята хочемо висловити щиру вдячність всім співробітникам! Повномасштабне вторгнення додало складнощів. Але навіть у таких умовах ви продовжуєте працювати, адаптовувати методики, шукати нові джерела інформації і тримати систему безперебійною.
Перемоги, миру та нових звершень!
Більше новин читайте на GreenPost.
