Догори
Дати відгук

На Поліссі критично зменшується кількість тварин

Усі болота і річки на півночі України треба робити заповідними — впевнені вчені

2 хв на прочитання23 Липня 2020, 19:55
Фото з сайту https://savepolesia.org/(© Daniel Rosengren / FZS) Фото з сайту https://savepolesia.org/(© Daniel Rosengren / FZS)
Поділитись:

Меліорація та інші види знущання з природи негативно позначилися на довкіллі. Про це під час пресконференції “Які будуть наслідки поглиблення Прип’яті у Чорнобильській зоні без оцінки впливу на довкілля?” сказав доктор біологічних наук Сергій Межжерін.

«За спостереженнями Інституту зоології НАНУ за останні 20-30 років чисельність крижня — доволі типового, доволі розповсюдженого вид на гніздівлі зменшилася у 20 разів. Доволі поширений колись кулик чайка («чібіс» – рос. – ред.) зараз заноситься до Червоної книги. Та й інші водно-болотні види, які раніше вважалися благополучними, зараз знаходяться у серйозному кризовому стані. Тому не варто навіть сумніватися, що у разі проведення будь-яких технічних, гідрологічних робіт на річці, будь-якого каналізування, зарегулювання – а там передбачено будівництво дамб, гребель, шлюзів – згубно позначиться на усій системі Прип’яті, яка підтримує усе Полісся, стабілізує його і визначає його екологічну сутність», - інформує вчений.

Тому не можна допустити днопоглиблення Прип’яті та будівництва мегаканалу Балтика-Чорне море (Е40).

«Прип’ять — одна з небагатьох незарегульованих річкових систем. І до неї прив’язано багато інших сильних в екологічному плані незарегульованих річок. Басейн Прип’яті – це резерват південних лісових екосистем», - наголошує професор.

Як ми вже писали, в Україні ось-ось почнеться реалізація першого етапу будівництва гігантоманського проєкту – каналу Балтика-Чорне море, який у певних колах також відомий як проєкт Е40. Цим етапом має стати днопоглиблення річки Прип’ять. При цьому ні весь проєкт Е40, ні його перший етап не проходили ні оцінки впливу на довкілля, ні якихось серйозних екологічних, економічних, соціальних експертиз.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з GreenPost