«Ми ризикуємо втратити сто років медичного прогресу»: як світ хоче дати відсіч резистентним мікробам

Традиційні ліки втрачають свою ефективність проти все більшої кількості мікробів — зокрема вірусів, грибків, паразитів і бактерій. Це одна з «найнагальніших загроз глобальній охороні здоров'я», яка вимагає негайних дій. Про це пише Організація Об'єднаних Націй у декларації, прийнятій у четвер, другій на цю тему з 2016 року. Оскільки проблема настільки нагальна, вона стала предметом загальних дебатів ООН, у яких беруть участь глави держав і урядів.

25 вересня 2024 р. в постійному представництві Швеції при ООН в Нью-Йорку відбувся захід, присвячений сприянню солідарності між країнами для боротьби з антимікробною стійкістю в Європейському регіоні ВООЗ та за його межами. Слід зазначити, що для України ця проблема наразі стоїть особливо гостро.

«Попри те що антибіотикорезистентність є глобальною проблемою, повномасштабна війна, яку понад 2 з половиною роки веде Росія проти України, загострила це питання. Війна збільшила кількість інфекцій, пов’язаних із бойовими пораненнями, які потребують лікування антибіотиками, а також перервала надання важливих медичних послуг, таких як вакцинація, на прифронтових та тимчасового окупованих територіях», — зазначив у своєму виступі на заході перший заступник міністра охорони здоров’я України Сергій Дубров.

Наразі майже 5 млн людей у світі щорічно помирають від стійких мікробів у зв'язку з іншими захворюваннями. Вони є єдиною причиною смерті для 1,3 млн людей, 260 тис. з яких — діти у віці до п'яти років. Найпоширенішими захворюваннями є інфекції крові, шкіри чи сечовивідних шляхів, діарея чи пневмонія, які раптово перестають піддаватися лікуванню. Ця проблема зачіпає всі країни.

Стійкі мікроби — проблема, така ж вперта, як і самі патогени, відома десятиліттями, але попередні заходи не заважали їй ставати все більшою і більшою — дослідження в журналі Lancet нещодавно спрогнозувало, що кількість жертв може зрости на 600 тис. до 1,9 млн людей на рік до 2050 року, якщо цю тенденцію не буде зламано.

«Ми ризикуємо втратити сто років медичного прогресу», — заявив глава Всесвітньої організації охорони здоров'я Тедрос Адханом Гебреїсус на прес-конференції в кулуарах Генеральної Асамблеї ООН.

Ось що про це розповідає Die Zeit.

Дешеві, широкодоступні ліки все частіше дають збій

Хоча педіатр Клер Шортолл працює з антибіотиками вже багато років, вони завжди здаються їй дивом. Адже вони виліковують тяжкохворих людей, які страждають від потенційно смертельних патогенів, що вражають легені, кров або сечовивідні шляхи, протягом декількох днів. Клер Шортолл працює в «Лікарях без кордонів» для того, щоб якомога більше людей у всьому світі мали змогу користуватися цими чудодійними препаратами. Вона хоче таким чином допомогти розв'язати проблеми, характерні для країн, що розвиваються. Це насамперед розпізнавання мікробів та їх правильне лікування. Також часто бракує доступу до нових, особливо ефективних антибіотиків — зростає резистентність до багатьох дешевих діючих речовин, які також доступні в країнах, що розвиваються.

«Типовим випадком є зараження крові у дітей, коли лікарі повинні діяти надзвичайно швидко», — каже Шортолл. Якщо антибіотик не працює, а лікарі не мають доступу до нових препаратів, дитина може померти. Також часто бракує діагностики: через відсутність лабораторій лікарі часто не знають, з яким мікробом вони мають справу і який антибіотик їм слід застосувати. Без діагностики зростає ймовірність того, що вони застосують антибіотик, який може посилити резистентність, каже Шортолл.

Ситуація в Європі дуже відрізняється. Тут доступні всі діючі речовини, але навіть вони не завжди допомагають.

«В останні десятиліття наші структури дозволили нам розумно стримувати багато патогенів», — говорить Ян Рибнікер, професор клінічної інфектології Кельнської університетської лікарні. Причиною цього є те, що антибіотики в Німеччині відпускаються лише за рецептом і тому використовуються з обережністю, що запобігає розвитку резистентності. З 2008 року в Німеччині також діє національна стратегія боротьби зі стійкими патогенами. Сьогодні в багатьох лікарнях спеціальні команди клінічних інфекціоністів, лікарняних гігієністів, фармацевтів і мікробіологів стежать за тим, щоб резервні антибіотики використовувалися дуже обмежено та цілеспрямовано. 

«Але, звісно, в Німеччині є випадки, коли ми більше не можемо лікувати, коли навіть найсучасніші резервні антибіотики більше не діють», — каже Рибнікер. І проблема стає дедалі серйознішою. Для лікарів це нагадує ситуацію до винаходу антибіотиків, коли їм доводилося безсило спостерігати, як люди помирали від серйозних бактеріальних інфекцій. У лікарнях ці й інші випадки з іще виліковними, але стійкими збудниками часто ізольовані, що коштує часу, людських ресурсів і, за даними ОЕСР, майже 2,6 млрд євро на рік у Німеччині.

Прийнята декларація покликана принести користь усім — як країнам, що розвиваються, так і індустріально розвиненим. Хоча вона не є юридично зобов'язуючою для держав, та, безумовно, може слугувати компасом для правильного розвитку — «Лікарі без кордонів» говорять про важливий крок, але недостатньо амбітний. 

Документ також є набагато повнішим і конкретнішим, ніж декларація восьмирічної давнини. Вперше країни світу поставили перед собою чітку мету: до 2030 року кількість смертей, спричинених спротивом, має знизитися на 10 %, а також виділено 100 млн доларів на допомогу країнам у розробці національних планів боротьби з цією загрозою. І, як лише натякали у 2016 році, проблема розглядається ширше: здоров'я людей, рослин, тварин та екосистем взаємопов'язані, йдеться у декларації. Наприклад, недостатньо очищені стічні води тваринництва, сільського господарства чи промисловості не лише забруднюють річки чи озера, а й сприяють поширенню та трансформації стійких мікроорганізмів. Сільське господарство також має стосунок до цієї проблеми, оскільки резистентні мікроби з'являються у фабричному тваринництві через надмірне використання антибіотиків.

Коронавірус проклав шлях мікробам

Багатьом інфекціям можна запобігти, просто забезпечивши доступ до чистої води та туалетів або провівши вакцинацію — не лише безпосередньо проти бактеріальних патогенів, таких як пневмококи чи менінгококи. Вакцинація проти вірусів, таких як грип або Sars-CoV-2, також опосередковано зменшує кількість інфекцій, спричинених стійкими бактеріями, оскільки вони часто інфікують людей, ослаблених вірусами як супутніми захворюваннями.

Залишається відкритим питання, що робить фармацевтична промисловість для розробки нових активних інгредієнтів. За даними Організації Об'єднаних Націй, брак інвестицій і слабкі професійні стимули змушують все більше дослідників відвертатися від теми резистентності. Фонд «Доступ до ліків» нещодавно опублікував звіт про розробку нових активних речовин. Згідно зі звітом, цей процес «небезпечно загальмувався» — у період з 2017 по 2021 рік на ринок вийшло лише 12 нових препаратів. Однак зараз у розробці перебувають деякі перспективні препарати, які можуть врятувати до 160 000 людей на рік — якщо лікарі в усьому світі матимуть до них доступ.

Більше новин читайте на GreenPost.