Лікар-інфекціоніст: казати, що вакцина не впливає на ДНК, — це невігластво
Питання лише в тому, як саме конкретна вакцина впливає на нашу ДНК.
Відомий лікар-інфекціоніст Євген Дубровський розповів, чи впливає вакцина на ДНК людини.
«Одні просто скаженіють, коли хтось заперечує, що вакцина не є простою сулянкою води із пляшки. Водночас інші перелякано думають, якої довжини виросте мавпячий хвіст після втручання в геном людини», — іронізує лікар.
Він пояснює, як саме наш організм навчається знешкоджувати патогенні мікроорганізми.
«Проникаючи на слизові оболонки, із вірусами зустрічається перша лінія оборони. Що там коїться, краще не бачити. Уявимо, як прості селяни, хто вилами, хто сокирами, вовтузять триклятих загарбників. Але без професійних солдатів складнувато якось у них виходить. Поки одні палять траву та заплутують негідників у ровах, найрозумніші з простаків тягнуть залишки вбитих чи знерухомлених бандюків у військову академію — тимус. Цей орган є центральним органом імунної системи, де навчаються лімфоцити. Навчаються розпізнавати патогени, та, найголовніше, не чіпати свої клітини.
Притягнувши відрубану голову віруса, макрофаг чи дендритна клітина показує його лімфоциту. І тут найцікавіше. Щоб не просто зрозуміти, що то є ворог, а підібрати правильний підхід до нього, у лімфоцитах включається ціла складна система навчання», — розповідає Євген Дубровський.
Лікар пояснює, що спочатку активується спеціальний ген, що активує рекомбінацію — Recombination-activating gene (RAG). Через спеціальні білки, які він кодує, RAG починає ремоделювання нуклеотидної послідовності ділянки гену лімфоциту, яка відповідає за синтез рецептора антитіла чи Т-клітини. Це робиться, щоби підібрати до ворожого антигену (білок вірусу або бактерії) специфічний рецептор, який дасть можливість зв’язатися з патогеном і вбити його чи нейтралізувати.
«Цей процес відбувається навмання. Тобто: система RAG швидко ремоделює ділянку гену лімфоцита та сприяє синтезу білків, із яких будується рецептор. Одразу перевірка. Не підійшов ключик до замка, погано — відразу шукаємо новий варіант. І ось як тільки рецептор антитіла чи Т-клітини підходить до антигену, цей лімфоцит стає дуже цінним. Його буде розмножено (клоновано) на безліч копій. Армія могутніх клонів готова захищати нашу «республіку», — пояснює інфекціоніст.
Євген Дубровський підкреслює, що вакцина — це той самий антиген (чи інформація про синтез антигену), котрий має запустити систему RAG, тобто змінити ДНК певної ділянки геному так, щоб наш організм підібрав правильні рецептори для чужорідного білка, а потім наклонував Т-клітин або насинтезував достатньо антитіл із В-клітин. Якщо вдасться, вакцина спрацює, якщо ні — не спрацює.
«Питання «чи впливає вакцина на ДНК» по своїй суті риторичне. Кожен генетик, біолог, імунолог та взагалі освічена людина скаже, що так, впливає. Вона має впливати, це нормально, нічого тут такого немає, це її завдання», — наголошує інфекціоніст.
Лікар додає, що коректніше ставити питання інакше: як саме конкретна вакцина впливає на нашу ДНК?
«Якщо правильно — стимулюючи вироблення потрібних антитіл — тоді добре. Якщо неправильно — провокуючи неконтрольовану гіперкоагуляцію із утворенням тромбів — то це погано, бо призведе до небажаних побічних реакцій.
Ось що має всіх турбувати», — наголошує Євген Дубровський.
Нагадаємо, нова мутація коронавірусу загрожує насамперед щепленим мНРК-вакцинами — інфекціоніст.