Біорозкладні пакети для сміття: користь чи еко-тренд?

GreenPost уже писав про те, що  насправді  швидкорозкладні пакети АТБ зовсім не безпечні для довкілля. Тому не дивно, що і з компостовними пакетами не все так однозначно.

Розглянемо це на прикладі «Біосфери». Компанія «Біосфера» позиціонує себе як найбільшого виробника та дистриб’ютора товарів для догляду за будинком та персональної гігієни. І коли «Біосфера» першою в Україні заявила про запуск «100% біорозкладних і компостовних пакетів для сміття під назвою Go Green, при виробництві яких не використовується поліетилен», це виглядало як прорив.

У «Біосфері» переконували, що цей продукт не завдає шкоди довкіллю. Хоча й підкреслили, що ці пакети для сміття з використанням рециклінгової (переробленої) сировини не розсмокчуться самі собою – їх усе одно потрібно сортувати і переробляти. Проте біорозкладні пакети стануть наступним проривом у підтримці світових еко-трендів.

Отже, «Біосфера» запевняє, що пакети Go Green:

• bio-based (мінімум на 40% складаються з сировини, отриманої з поновлюваних джерел природного походження, зокрема кукурудзяного крохмалю);
• OK-compost (термін компостування становить 6 місяців при спеціально створених умовах);
• biodegradable (повністю біорозкладні).

Компостовні пакети для смiття Go Green заполонили прилавки багатьох роздрібних мереж і онлайн-магазинів. І ми запитали екоактивістів, наскільки вони підтримують цю ініціативу.

Виявилося, що ентузіазм екоактивістів стриманий. Тому що є кілька моментів.

Різні пластики

Анастасія Мартиненко, голова ГО «О.ЗЕРО», пояснює: «Є просто пластик на основі викопного палива або газу. Є біорозкладний пластик на основі викопного палива. Він розкладається з часом і стає мікропластиком (оскирозкладний пластик входить сюди). Є пластик не біорозкладний, але на натуральній основі. А є біорозкладний на натуральній основі. Саме його можна компостувати, хоча не весь – для цього він мусить мати спеціальну сертифікацію. Таких стандартів є два: по-перше, він має розкладатись на Н₂О-СО₂ (після розкладу не має залишитися ніяких шкідливих речовин, особливо важких металів), по-друге, має розкластися на 90% за 6 місяців.

Ми не можемо перевірити, чи точно ті пакети, про які заявляє "Біосфера", є біорозкладними і справді розкладаються на повністю безпечні речовини. Можливо, частина розкладається, але є полімерна основа… Ми писали їм запит, вони відповіли, що технологія і склад – це секрет, і вони не можуть його розкрити».

Екоактивістам було чого переживати – адже часто за біорозкладні українцям продають звичайні поліетиленові пакети з домішкою D2W.

Утім, на запит GreenPost у «Біосфері» відповіли: так, пакети відповідають необхідним стандартам.

«Ми пройшли сертифікацію в австрійському сертифікаційному центрі TUV та отримали сертифікати ОK compost Industrial та OK compost Home, – запевнили нас. – Сертифікація проходила на відповідність європейському стандарту EN 13432, імплементованому Україною».

Відповідність цим стандартам означає, що продукт пройшов випробування на:

– біорозкладання, тобто пакет повністю розкладається під впливом мікроорганізмів на вуглекислий газ, воду та гумус;

– екотоксичність, тобто продукти розкладання є безпечними для довкілля.

Отже, бодай за цей момент можна не переживати.

Наскільки екопластик… екологічний?

Приблизно 10% нафти – невідновлювального ресурсу – йде на виробництво пластику.

У пакетах «Біосфери» замість нафти використовується крохмаль – відновлюваний ресурс. Але рослинне походження сировини не означає її стовідсоткову екологічність.

«Неможливо просто без хімії зробити такий пакет, – упевнений голова правління ГО "Зелена Генерація", учасник ініціативи "Київ Грін Сіті" Олександр Коваль. – Там мусять бути якісь хімічні домішки».

Екоактивісти наголошують: оцінюючи екологічність будь-якого продукту, треба дивитись на весь його життєвий цикл – звідки береться сировина, в яких умовах вона вирощується, скільки знадобиться води для його виробництва, чи для цього вирубуються дерева, чи використовується велика кількість пестицидів тощо.

Історія біорозкладного пластика не дуже екологічна.

«Він потребує величезної кількості ресурсів; для його виготовлення величезні площі засаджуються монокультурою – це вбиває різноманіття; використовується величезна кількість пестицидів, тому що монокультурі без них важко вирости, – таким чином відбувається величезний екологічний вплив, зокрема на зміни клімату», – розповідає Анастасія Мартиненко.

А що потім?

Але найцікавіший етап «біографії» компостовного пластика починається після того, як його купили і використали. Утилізація такого пластика в міських умовах – окрема проблема. Так, його можна компостувати, але де? В Україні поки що не склалося з заводами з технологічного компостування – промислове компостування є тільки у Львові.

В селі біокомпостовний пластик можна закопати, а в місті він поїде на звичайне звалище. Крім того, люди викидають пластикові пакети разом із крохмальними... І виходить такий «вінегрет».

На жаль, поки що в Україні немає глобальних планів організовувати окремий збір і вивезення органічних відходів, щоб їх можна було компостувати. 

Днями народні депутати відправили на доопрацювання законопроект  2207-1 «Про управління відходами», тому надії на його прийняття є і підстав для оптимізму в цьому питанні трохи побільшало.

«Якщо вибирати з двох зол – між звичайним пластиком та екопластиком – то в наших реаліях можна сказати, що теоретично другий варіант буде трошки кращим», – вважає Анастасія Мартиненко.

То «навіщо платити більше»?

Крохмальні пакети дорожчі, а українська натура прагне максимальної економії. Але екопластик має одну безсумнівну перевагу: його можна буде використовувати й тоді, коли заборонять частину звичайного пластику. А станеться це вже з наступного року, якщо набере чинності взятий за основу законопроект «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України».

Він передбачає, що таке обмеження не поширюються на біорозкладні пластикові пакети та надлегкі пластикові пакети шириною до 225 мм (без бокових складок), глибиною до 345 мм (з урахуванням бокових складок), довжиною до 450 мм (з урахуванням ручок), призначені для пакування та/або транспортування свіжої риби і м’яса та продуктів із них, а також сипучих продуктів, льоду, які розповсюджуються у об’єктах роздрібної торгівлі в якості первинної упаковки.

Проект також пропонує заборонити схиляння споживачів до купівлі пластикових пакетів та встановити обов'язкове маркування біорозкладних пластикових пакетів на відповідність Національним стандартам ДСТУ EN 14995:2018, ДСТУ EN 13432:2015; встановити стимулювання виробництва біорозкладних пластикових пакетів та встановити відповідальність за порушення норму закону. Це означає, що незабаром ми можемо побачити диво: касирів, які перестануть пропонувати пакет. Подивимося, як буде з реалізацією інших пунктів законопроекту…

Отже, «Біосфера» вловила тренд, і її приклад варто наслідувати.