Що не так із еко- пакетами АТБ?

Пакет АТБ давно став надпопулярним мемом. Українські артисти встигли неодноразово над ним пожартувати.

Розкрутивши свій пакет до такого рівня, у компанії АТБ зрозуміли, що настав час змістити акценти. Оскільки зараз у тренді екологічний підхід, вони вирішили зробити його eco-friendly.

Із квітня 2019 року компанія «АТБ-Маркет» перейшла на реалізацію пакетів із біорозкладною добавкою.

«Провідним напрямком у діяльності компанії "АТБ-Маркет" є впровадження енергозберігаючих та екологічних рішень при модернізації роздрібного бізнесу», – заявив тоді Борис Марков, генеральний директор корпорації «АТБ».

«Диво-добавка»

Як пояснювали тоді в «АТБ», спеціальна добавка d2w впливає на вуглецеві з'єднання полімеру, в результаті чого через певний часовий проміжок вони руйнуються, активізуючи розщеплення полімеру.

Виріб із нього стає крихким і швидко розпадається на крихітні пластівці. Процес розкладання полімеру викликає будь-яка комбінація високої температури, світла і тиску, що діють як каталізатори, визначають швидкість і відповідно час розкладання», – пояснювали в «АТБ».

Інновація мала значно поліпшити стан довкілля, зменшивши обсяги пластикового забруднення.

Однак екоактивісти запевняють: насправді ці швидкорозкладні пакети зовсім не безпечні для довкілля.

Спочатку на оксодобавки справді покладалися великі надії, адже вони здатні прискорити період розпаду пластика зі 100 років до 3-ох.

Тільки  пластик при цьому нікуди не зникає, а розкладається на мікропластик – частинки, менші 0,5 мм. Якраз вони мають високі шанси потрапити до нашого організму вже зараз, а точніше - протягом трьох років.

Яким чином?  На звалищі такий пластик розкладається на маленькі частинки, які розносяться вітром та проникають у ґрунт, а потім через  ґрунтові води потрапляють до наших річок.

Отож, ми їх або вдихаємо, або п’ємо з водою, або їх споживають тварини, яких споживаємо ми.

На жаль, такий матеріал не може йти на переробку, оскільки  навіть 1% оксо-добавки зіпсує усю вторсировину.

Водночас чимало активістів все ж підтримують екологічні ініціативи  «АТБ» і не виключають, що недоліки зі складом «зелених» пакетів можуть бути банальною необізнаністю відповідальних осіб за проведення акції.

«Можливо, це людський фактор. Відповідальна особа не додивилась, не дослідила і, бажаючи знайти найкращу альтернативу поліетиленовим пакетам, придбала величезну кількість – бо це велика мережа – пакетів з оксодобавкою», – припускає Анастасія Мартиненко, очільниця ГО Zero Waste Alliance Ukraine.+

Може, не все так погано?

Україна у боротьбі з пластиком зараз проходить шлях інших країн, адже багато урядів також починали  боротися з одноразовим пластиком, запроваджуючи натомість вироби з оксодобавками.

Наприклад, у Європейському Союзі у  2021 році має набути чинності відповідна директива Ради ЄС.  

Україна не пасе задніх у цьому питанні – проєкт Закону «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України» прийнято за основу. Він передбачає заборону із 1 січня 2022 року розповсюдження пластикових пакетів завтовшки до 50 мкм – як звичайних, так і оксорозкладних (оксобіорозкладних).

Проєктом також пропонується заборона схиляння споживачів до купівлі пластикових пакетів, обов'язковість маркування біорозкладних пластикових пакетів на відповідність Національним стандартам та встановлення відповідальності за порушення норм цього закону.

Після перехідного періоду влада обіцяє заборонити  в Україні «традиційні» пластикові пакети та інші види пластику, де використовують оксодобавки.