Комахи-прибульці вже тут. як інвазивні комахи змінюють Європу

Поки ми милуємося літнім сонцем, у природи є й інші сюрпризи — інвазивні комахи все активніше завойовують Європу. Вони непомітно проходять через кордони разом із торгівлею, транспортом, вагонами й вантажами, і вже завдають удар по біорізноманіттю, економіці та навіть здоров’ю людей. Згідно з даними EFSA, загроза таких видів зростає через зміну клімату та глобалізацію.

Що таке інвазивні види й чому вони небезпечні

Інвазивні чужорідні види — це організми, які потрапили в нову екосистему поза своїм історичним ареалом, і почали швидко розмножуватися, витісняючи місцеву флору або фауну. EFSA вказує, що вони належать до головних причин втрати біорізноманіття, нарівні з деградацією середовища та забрудненням.

Чому ці комахи так поширюються саме зараз?

• Збільшення торгівлі й переміщення вантажів створює нові шляхи для проникнення.
• Кліматичні зміни роблять Європу теплішою, що дозволяє теплолюбним видам виживати.
• Відсутність природних ворогів стимулює неконтрольоване розмноження.

За оцінками Європейського дослідницького центру (JRC), вже 68 % міських екосистем Європи уражено інвазивними видами, 52 % — водних і 44 % — лісових.

Хто вони — небажані гості Європи

Серед найнебезпечніших інвазивних комах, які вже вкорінилися в європейських екосистемах, особливо вирізняються п’ять видів. Їхній вплив охоплює не лише довкілля, а й здоров’я людей, економіку та культуру. Ось деякі з них.

Азійський тигровий комар. Фото взято з Вікіпедії

Азійський тигровий комар (Aedes albopictus) — яскраво смугастий мешканець тропіків Південно-Східної Азії, який вперше з’явився в Європі у 1979 році в Албанії. Протягом наступних десятиліть він швидко поширився: Франція, Італія, Балкани, південь України, західна Росія. Його яйця мають надзвичайну витривалість до холоду, що дозволило йому дістатися навіть до Бельгії, Німеччини й, що дивовижно, Швеції.

Цей вид комфортно почувається у міському середовищі, відкладаючи яйця в стоячій воді — у квіткових горщиках, жолобах чи калюжах. Активний вдень, тигровий комар здатен пити кров кілька разів на добу. Найбільшу загрозу становить його здатність переносити збудників небезпечних хвороб: гарячки денге, Зіка, чикунгунья.

Азіатський шершень. Фото: Axel Heimken/dpa/picture alliance

Азійський шершень (Vespa velutina nigrithorax) прибув до Європи з Далекого Сходу у 2004 році. Його темне тіло і денна активність відрізняють його від європейських родичів. Сьогодні він мешкає у понад 10 країнах, зокрема Іспанії, Бельгії, Італії, Великобританії. Його жало болюче, але куди небезпечніша — харчова поведінка: азійські шершні активно полюють на бджіл, шмелів, метеликів, мух — усіх ключових запилювачів.

Особливо страждає європейська медоносна бджола, яка запилює понад 80 % сільськогосподарських культур. За результатами дослідження, опублікованого в журналі Science Of The Total Environment у 2025 році, один шершень за день здатен знищити до 50 бджіл. Недарма цей вид входить до офіційного списку з 88 інвазивних чужорідних видів, які вважаються загрозою для ЄС.

Американські вогняні мурахи. Фото з відкритих джерел

Американські вогняні мурахи — чотири агресивні види з роду Solenopsis і Wasmannia, родом із Латинської Америки. Їх укуси можуть викликати алергічні реакції, але ще небезпечніше — витіснення місцевих видів і шкода аграрній економіці. Вони надзвичайно прожерливі й швидко адаптуються до нових умов.

Згідно з дослідженням Інституту еволюційної біології в Барселоні (2023), поки що лише близько 7 % території Європи придатні для їхнього проживання. Але зміни клімату можуть значно розширити ареал. Крім того, ці мурахи нерідко руйнують електрообладнання, перегризаючи дроти та спричиняючи короткі замикання. Майже половина міст Європи вже перебуває в зоні ризику.

Мармуровий клоп. Фото з відкритих джерел

Мармуровий клоп (Halyomorpha halys) — родом зі Східної Азії, активно захоплює сільськогосподарські угіддя Франції, Швейцарії, Італії та інших країн. Він полюбляє соковиті плоди: яблука, виноград, горіхи, сою. В Італії лише за один рік (2019) цей шкідник завдав збитків аграріям на суму понад 588 млн євро.

Хімічний контроль не завжди ефективний, тому науковці запропонували біологічну альтернативу — осу-самурая (Trissolcus japonicus), яка відкладає яйця всередину кладки мармурового клопа. Її личинки поїдають яйця шкідника зсередини. Деякі експерти побоюються, що введення ще одного інвазивного виду може створити нові ризики, але поки що дослідження CABI не виявили загрози для місцевих видів.

Азійський жук-вусач. Фото із сайту Аnimalia

Азійський жук-вусач (Anoplophora glabripennis) — ще один лісовий «загарбник» зі Сходу, внесений до топ 10 найнебезпечніших інвазивних видів світу за версією IUCN. Його личинки проникають углиб стовбура дерева, що призводить до повільної смерті навіть могутніх дерев. Найбільше страждають портові міста, куди ці шкідники потрапляють разом із дерев’яною тарою.

У США через цього жука вже понад 35 % міських дерев опинилися під загрозою. У Європі його поки вдалося частково стримати — Франція, Німеччина, Польща проводять локальні кампанії з ліквідації гнізд.

Азійський сосновий нематод. Фото взято з Вікіпедії

Азійський сосновий нематод (Bursaphelenchus xylophilus) — мікроскопічний черв’як, який спричиняє хворобу, відому як соснова в’янучість. Він не належить до комах, але поширюється саме завдяки жукам-переносникам, зокрема жуку-вусачу Monochamus. Природним середовищем є Північна Америка,

Екологічні та культурні перспективи

З екологічного погляду, ці шкідники порушують врівноваженість ланцюгів: знищення певного виду спричиняє каскадні ефекти. У міському середовищі — це загроза інфрастуктурі, комфорту й здоров’ю людей.

Але є й культурний аспект: традиції, пов’язані з обробкою лісу, бджільництвом, народними ремеслами — усе це руйнується. Втрата бджіл — це не лише мед, а й загроза самобутності української культури, пов’язаної з пасічництвом.

Нові виклики — нові підходи

«Інвазивні комахи становлять особливу загрозу, бо вони малі, рухливі, швидко розмножуються й часто залишаються непоміченими до того моменту, поки вже не пізно», — наголошують в Європейському екологічному агентстві (EEA).

Цілковите знищення інвазивних комах малоймовірне, але шкоду від них можна зменшити. У Франції та Іспанії ефективно працює знищення гнізд азійського шершня. У Північній Італії для відстеження мармурових клопів застосовують дрони й штучний інтелект. А термічна обробка дерев’яної упаковки в Азії вже допомагає стримати поширення жуків-вусачів.

На рівні кожного з нас можна зробити прості, але дієві речі: не залишати стоячої води на балконі чи в саду, не перевозити рослини без перевірки, повідомляти про підозрілих комах фахівцям. Кожен внесок — це захист нашої природи.

Що ще ми можемо зробити

Ось кілька конкретних дій, які можна впровадити вже сьогодні:

• Підтримувати та вимагати широкомасштабний моніторинг інфраструктури, особливо портів, логістичних центрів і перевалкових пунктів.
• Заохочувати так звану біозахистну політику — дотримання ЕС-директив, як-от стратегії згідно з регламентом ЕС № 1143/2014.
• Обирати інструменти природного контролю — наприклад, випуск стерильних самців комарів, як це успішно діє у Валенсії для боротьби з Aedes albopictus.
• Поширювати просвітницьку роботу: нагадувати про персональний внесок кожного: чистити багаж, не перевозити рослини тощо.

Зміни клімату роблять наші дії ще важливішими. Якщо ми не зупинимо інвазію тепліших видів, то втратимо до 20 % наших лісів, агроекосистем і культурної спадщини.

Водночас українська природна культура завжди шукала гармонію між людиною і лісом, між землею і небом. Зараз настав час не лише берегти, а й активно протистояти загрозам, щоб зберегти цю гармонію.

Більше новин читайте на GreenPost.