Кардіолог розповідає, кому загрожує смерть уві сні

Лікар-кардіолог Оксана Самусенко розповідає про синдром нічного апное — періодичне тимчасове припинення дихальних рухів уві сні тривалістю понад 10 секунд.

Йому сприяють:

• гіпертрофія піднебінних мигдаликів,
• викривлення перегородки носа;
• хронічний алергічний риніт;
• часті інфекції верхніх дихальних шляхів;
• гіпотиреоз;
• акромегалія;
• ожиріння;
• вживання алкоголю, деяких лікарських засобів (міорелаксанти, бензодіазепіни);
• також спостерігаються кореляції між діаметром шиї >40 см у жінок та >43 см у чоловіків.

Синдрому нічного апное притаманні гучне хропіння, надмірна пітливість, пробудження з відчуттям задишки і серцебиття, сухість у ротовій порожнині після прокидання. Удень люди часто скаржаться на головний біль, підвищену сонливість, засинають «на ходу». Характерні порушення пам'яті, зниження концентрації уваги, дратівливість.

Оксана Самусенко пояснює, що при помірному або тяжкому апное замість фізіологічного зниження артеріального тиску вночі спостерігається його підвищення до 25 %. Постійна надмірна стимуляція ЦНС зумовлює активацію ренін-ангіотензин-альдостеронової системи та стійкої гіпертонії. Окрім того, порушується серцевий ритм. У 68 % пацієнтів виникають брадиаритмії — це пов'язують із виснаженням адаптаційних можливостей та зменшенням бета-рецепторів у міокарді. У 10 % пацієнтів спостерігаються зупинки синусового вузла та атріовентрикулярні блокади. Виявлено синоатріальні блокади, шлуночкові тахікардії, екстрасистолії тощо.

«Цікавим є те, що антиаритмічна аритмія при фібриляції передсердь та нічному апное не завжди ефективна. При кардіоверсії або радіочастотній абляції ризик рецидиву становить до 86 %», — розповідає кардіолог.

Вона пояснює, що нічна гіпоксемія призводить до гіперліпідемії, ранньої появи та швидкого прогресування атеросклерозу. Під час КТ-коронарографії атеросклеротичні бляшки у людей з апное виявляли частіше.

Еталонним стандартом діагностики апное є полісомнографія – метод, що поєднує тривалу (понад 8 годин) одночасну реєстрацію електричних потенціалів (ЕЕГ головного мозку, ЕКГ, електроміограми, електроокулограми) і респіраторної активності (повітряних потоків, що проходять через рот і ніс, дихальних зусиль мускулатури черевної та грудної порожнини, насичення крові киснем, феномена хропіння, пози тіла під час сну).

Оксана Самусенко розповідає, що в лікуванні апное важливе значення має корекція ваги, СРАР-терапія — створення постійного позитивного тиску в дихальних шляхах за допомогою спеціального апарату, який реагує на тип дихання людини й подає додаткове повітря для підвищення тиску та покращення прохідності дихальних шляхів. Також при потребі вдаються до хірургічної корекції — тонзилектомії, ринопластики, остеотомії під’язикової кістки.

Також ми розповідали, як упізнати і подолати панічну атаку: поради кардіолога та психолога.