Іприт, зоман, люїзит, зарин і V-газ, новачок: що є в арсеналі хімічної зброї Росії
Після розпаду СРСР у спадок Росії дісталися найбільші у світі запаси хімічної зброї
Хімічним називають різновид зброї масового ураження, заснований на токсичному впливі бойових отруйних речовин на організм людини.
Відповідно до спеціальної Конвенції від 1993 року, яку підписала зокрема і Росія, розробка, застосування, виробництво та накопичення хімзброї заборонені.
За даними прокремлівських росЗМІ, 27 вересня 2017 року російський президент Володимир Путін заявляв про нібито ліквідацію всіх запасів хімічної зброї, яку мала РФ. Зазначимо, що після розпаду СРСР у спадок Росії дісталися найбільші у світі запаси хімічної зброї, які обчислювалися близько 40 тис. тонн.
Основною частиною хімзброї тоді були такі отруйні речовини як іприт, зоман, люїзит, зарин і V-газ, а також нервово-паралітична речовина під назвою Новачок.
Про які випадки використання хімзброї Росією відомо
У 2017 році, після заяви Путіна про те, що Росія нібито ліквідувала 100% хімічної зброї, яка зберігалася на її території, стало відомо, що співробітники російських спецслужб під псевдонімами Петров і Боширов (Олександр Мішкін та Анатолій Чепіга) отруїли бойовою речовиною Новачок Сергія Скрипаля та його дочку Юлію. Це сталося на території Британії.
Крім того, відомо про можливе використання Новачка проти опозиціонера Олексія Навального у 2020 році й до цього – проти інших “небажаних” для кремлівської влади осіб.
Росія надавала хімічну зброю режиму Башара Асада в Сирії – за даними берлінської некомерційної організації Global Public Policy Institute (GPPi), там вона використовувалася понад 300 разів.
Так, наприклад, боєприпаси із зарином, найімовірніше, використовували у квітні 2017 року при повітряному ударі на місто Хан-Шейхун (провінція Ідліб). Тоді загинуло близько 100 людей, понад 20 з яких діти, та ще 300 отримали отруєння різного ступеня.
У 2018 році держсекретар США Рекс Тіллерсон підкреслив, що саме Росія несе відповідальність за загибель людей у Східній Гуті та безлічі інших місць у Сирії, які стали жертвами хімічної зброї.
Хімічні речовини, які може мати РФ: опис, симптоми, тривалість дії
Люїзит виглядає як темно-коричнева рідина, має різкий дратівливий запах. Належить до стійких отруйних речовин шкірно-наривної дії. Отруйний за будь-яких форм впливу на організм людини.
Подразнює слизову та органи дихання. Ознаки ураження люїзитом можна побачити вже через 3-5 хвилин після його потрапляння на шкіру чи в організм.
Тяжкість отруєння залежить від дози, а також від часу перебування у зараженій атмосфері.
Насамперед при вдиханні пари або аерозолю уражаються верхні дихальні шляхи.
Легка форма отруєння проходить за кілька днів, важка – супроводжується головним болем, спазмами у грудях, блюванням, задишкою, втратою голосу та загальною слабкістю.
До люїзиту дуже чутливі органи зору: одна крапля отрути при потраплянні в око призводить до втрати зору за 7-10 днів.
Люїзит використовують у переробці – в Росії для цього був побудований завод у Камбарці (Удмуртія).
Іприт – безбарвна масляниста речовина без запаху (у чистому вигляді). У технічному вигляді – має часниково-гірчичний запах та жовто-коричневий колір. Вона погано розчиняється у воді, але необмежено в таких органічних розчинниках як олії, жири, бензин, ацетон, тетрахлорметан, спирти та хлоропікрин.
Крім того, іприт можуть змішувати з іншими отруйними речовинами – люїзитом, етилдихлороарсином та фенілдихлороарсином.
За часів Першої світової його використовували як бойову отруйну речовину шкірно-наривної дії.
Призводить до пошкодження шкіри, очей, дихальних шляхів. У симптоматики є двогодинний прихований період, проте якщо шкіра волога і спекотна погода – все проявляється одразу.
Після контакту з іпритом на шкірі з’являються бульбашки з жовтуватою рідиною, які довго гояться і залишають рубці. Якщо його концентрація висока, смерть може настати за 2-5 хвилин.
Ця речовина може швидко проникнути в текстиль, будматеріали, папір і гуму, тож отруїтися можна і через контакт із зараженим предметом.
Першими ознаками отруєння іпритом є почервоніння шкіри, свербіж та печіння. Шкіра стає сухою, стягнутою та теплою.
При високих дозах отрути по краях уражених ділянок тіла за 16-30 годин з’являється велика кількість дрібних бульбашок, які потім з’єднуються в одну велику, наповнену жовтуватою безбарвною рідиною.
Після того, як вони лопаються, на шкірі залишаються болючі виразки, загоєння яких триває понад 2 місяці.
Повторне інфікування може призвести до гнійних запалень та рубцювання.
Зарин – це речовина, яку, ймовірно, використав режим Башира Ассада в Сирії. Безбарвна рідина без смаку та запаху, дуже токсична. У військових цілях використовується як речовина нервово-паралітичної дії.
При отруєнні зарином перезбуджується моторика. Мимоволі скорочуються м’язи та секреторні залози, що призводить до судом, які переходять у паралічі.
Без участі свідомості скорочуються серцеві, дихальні м’язи, сечовий міхур, м’язи травного тракту, зіниці та багато іншого.
Порушується робота органів, спостерігається пото- та слиновиділення.
Отруїтися зарином можна за будь-якого способу проникнення в організм: від вдихання пари – до дотику до речовини/зараженої поверхні або прийому отруєних води/їжі.
Також, як і іприт, поглинається предметами довкілля та тканинами.
У вигляді рідини небезпечний до 5 діб, у вигляді газу – до 20 годин, у зимовий період його стійкість зменшується.
Зоман – у чистому вигляді безбарвна рідина, має фруктовий запах. Надзвичайно токсична. У технічному вигляді може мати жовтувато-солом’яний колір через домішки.
Зоман токсичніший за зарин приблизно втричі. Ці речовини мають схожі симптоми отруєння, але лікуватися від зоману складніше.
У разі отруєння відбуваються міоз, судоми м’язів та параліч, сильна пітливість та слиновиділення.
VX – нервово-паралітична бойова отруйна речовина, що вважається однією з найтоксичніших із будь-коли отриманих штучно для застосування в хімічній зброї. Це прозора масляниста рідина, що має бурштиновий колір. Без запаху та смаку.
Симптоматика при прийомі: за 1-2 хвилини – звужуються зіниці, 2-4 хвилини – з’являється пітливість та підвищене слиновиділення, за 5-10 хвилин – паралічі, судоми та спазми. 10-15 хвилин – смерть.
При зараженні через шкіру симптоми виявляються згодом – від кількох хвилин до годин. У місці влучення хімзброї з’являється м’язове посмикування, потім судоми, слабкість і параліч.
Ним можна заразити закриті водойми на тривалий період – до пів року. Але основним бойовим станом є аерозоль, який може заразити приземні шари повітря та поширитись у напрямку вітру на глибину від 5 до 20 км.
Заражає місцевість, військову техніку та озброєння.
Його можуть застосовувати через артилерію, авіацію та хімічні фугаси. Краплями VХ можуть заражати боєприпаси та військову техніку. У такому разі найнебезпечніша ця речовина взимку: працює від 30 до 60 діб, влітку – протягом 1-3 діб.
На місцевості її стійкість влітку від 7 до 15 діб, взимку – до тепла.
Новачок – це хімічна зброя, яку розробив російський Державний науково-дослідний інститут органічної хімії та технології. Його використовують у широкому спектрі отрут та ліків.
Усього є кілька варіантів Новачка, деякі з них – адаптували для використання у військових цілях та спеціально розробили для того, щоб максимально ускладнити можливість його виявлення.
Офіційної інформації про новачки дуже мало. Передбачається, що вони в 5-10 разів більш отруйні, ніж VX.
У засекреченому звіті армії США, який опублікували в Washington Times, стверджувалося, що деякі новачки наскільки ж отруйні, як VX, так само важко лікуються, як зоман, при цьому їх важче виявити і легше виробляти, ніж VX.
Зазвичай у новачків немає ні смаків, ні запахів, найчастіше це рідини, але бувають і тверді.
Найчастіше новачки розсіюють як ультратонкий порошок.
Новачок може потрапити в організм при вдиханні, контакті зі шкірою та проковтуванні.
Серед симптомів отруєння новачком – міоз, хрипи у легенях, підвищене потовиділення, ускладнене дихання та хрипи у легенях. Можлива зупинка дихання та серця. Виявляються блювота, мимовільні дефекації та сечовипускання, конвульсії.
Ті, хто вижив після отруєння новачками, страждають від незворотного пошкодження органів, м’язів, можливе тривале пошкодження нервів.
