Холера і не тільки: інфекціоніст розповів, яка інфекція першочергово загрожує українцям через катастрофу на Каховській ГЕС

В інфопросторі з’явилося багато інформації про інфекційні аспекти катастрофи на Каховській ГЕС, проте часто рівень оцінки цієї проблеми дуже поверхневий. Про це заявив лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент, медик-доброволець Першого добровольчого мобільного шпиталю Максим Краснов.

Він розповів про ризики зараження інфекціями, які наразі загрожують українцям.

Холера — це антропонозне інфекційне захворювання, тобто джерелом інфекції є людина (хворий або вібріоносій). Шлях передачі водний, контактний або харчовий.

Інфекціоніст вважає, що ризик захворіти на холеру загалом можливий, але маловірогідний, якщо її не занесе ззовні ворог.

«Остання холера була в Україні 1991-1993 рік. В Харкові на при аварії на Деканьовських очисних спорудах в 1995 році вібріони виділялись зі всіх рік. Наскільки відомо з інформації останніх років, холерний вібріон зараз не циркулює в середовищі, тому що немає джерела інфекції», — говорить Краснов.

Ботулізм — це сапрозооноз, тобто інфекція, повʼязана з землею та тваринами. Збудник живе в землі, циркулює серед тварин та гибробіонтів. Шлях передачі інфекції — харчовий у 99,9 %. Ідеться про такі продукти, як солена та копчена риба, консерви із риби, мʼясні продукти тривалого використання, ковбаса чи мʼясні консерви. Інфекціоніст наголошує, що ніяка домашня обробка при консервуванні не вбʼє спори бактерії — вони перетворяться на бактерію в безкисневих умовах, тому буде токсин і буде хвороба. Причому цей токсин найсильніший із біологічних отрут.

«Для тих, хто готує рибу, сіль та інше не впливає на спори.

Але саме головне, ботулізм був, є і буде! Тільки зараз замор риби може бити причиною появи великої кількості дешевої соленої чи копченої риби. Тому живу рибу можливо термічно приготувати, але треба розуміти про можливі хімічні компоненти, які можуть бути в цій рибі», — підкреслює лікар.

«Класичні» інфекції — шигельоз, або бактеріальна дизентерія, черевний тиф або вірусний гепатит А — це більш актуальні інфекції в аспекті їх епідеміологічних особливостей і розповсюдженості серед населення. Всі ці інфекції антропонози, джерело — хворий або бактеріо- чи вірусоносій. Передача класична — вода, їжа та контакт. Вірогідність висока, і ми ще побачимо збільшення цих інфекцій, переконаний Краснов.

«Загалом вони не дуже серйозні з погляду летальності і наявності адеквантних діагностики та лікування, але черевний тиф може бути ще тим challenge для системи, особливо в умовах, коли його більшість лікарів не бачила. З іншого боку будуть питання по подальшому спостереженню за реконвалесцентами, в плані ірадикації бактеріоносійства в цілому по популяції, що потребує повернення старої схеми лабораторного моніторингу», — припускає інфекціоніст.

Що з стосується сибірської виразки, то лікар вважає, що не варто писати про розмиті скотомогильники тощо, «бо це жахливі історії для ЗМІ».

«Сибірка була, є і буде завжди з нами. Але вона не буде літати, плавати чи стрибати на людей», — наголошує він.

Також ми розповідали, що у Криму заявляють про відсутність небезпеки зараження, але купують вакцини проти сказу.