«Для тебе, якщо ти носиш маску, це може бути і незручно»: поради інфекціоніста про COVID-19

Інформація про коронавірус, яка ллється на нас з усіх каналів, настільки суперечлива, що без досвідченого провідника в ній можна заплутатися миттєво. На щастя, є люди, які не лише розуміють, що відбувається, а й уміють так міцно пояснити це простими зрозумілими словами. Відомий інфекціоніст Юрій Жигарєв належить до таких людей. Він не боїться незручних запитань. Ось що він розповів GreenPost.

– Почнімо з коронавірусу. Є думка, що у світі піднімається друга хвиля, а в нас лише розганяється перша…

– Де ви це берете, скажіть мені, будь ласка? Журналісти беруть це один від одного? Сидить такий журналіст: «О, а напишу я щось про другу хвилю!» Написав. І на наступний день мені п’ятеро телефонують: «Ось у нас друга хвиля…» Та де друга хвиля? Я не знаю ні про яку другу, третю, четверту, п’яту хвилю. У нас почалася пандемія, коли ВООЗ оголосила пандемію – ну і все. Відтоді я не знаю жодної країни (крім Китаю), де захворюваність зійшла нанівець. Оця хвиля як почалася, так і йде – десь у якийсь момент більше, десь менше.

– Які ще є шляхи передачі цього вірусу, крім традиційного?

– Теоретично він може передаватися різними шляхами. Ситуація цікава: для того, щоб вірус потрапив у клітину, вона мусить мати певні рецептори (для цього вірусу це ангіотензинперетворюючий фермент 2 – АПФ2). Крім того, є інформація про роль й інших рецепторів – нейропілін-1. Вони є не лише у клітинах верхніх дихальних шляхів, а й у багатьох інших. Теоретично якщо клітина має ці рецептори, то вірус може до неї потрапити. А практично реалізуються ті шляхи, які ми знаємо найчастіше: з мікрокрапельками слизу, які ми видихаємо, а потім хтось їх вдихає.

– Куди цього року подівся сезонний грип?

– А хто вам сказав, що він кудись подівся?

– Статистика ВООЗ. За нею у світі кількість захворювань на грип знизилася на 98% порівняно з аналогічним періодом торік.

– Чомусь багато людей думає, що десь там у печері в Гімалаях сидить такий дуже-дуже розумний дядько, який називається ВООЗ, і пише свої дуже-дуже розумні рекомендації. Насправді ж ВООЗ – це дуже велика міжнародна організація, в якій працюють тисячі людей, і ці люди різні (як і всі ми), і пишуть вони різне.

Грип ніколи не приходить за розкладом – наприклад, 10 жовтня щороку. Колись він справді може прийти 10 жовтня – у нас були сезони, коли грип був раннім: тільки трошки похолоднішало – і все. А були сезони, коли пік захворюваності припадав на лютий, а до того фіксували лише поодинокі випадки. Тому принаймні в березні ми зможемо сказати, що у цьому сезоні захворюваність була більшою, меншою чи ще якось. А поки що, гадаю, рано робити якісь висновки.

– Чи правда, що носіння маски може викликати вірусно-бактеріальну пневмонію, яку лікувати складніше через ослаблені легені?

– Знову ж таки – я не знаю, звідки люди беруть таку маячню. Якщо якась п’ятирічна дитина написала щось в інтернеті (бо вони такі зараз), зайшовши зі свого айпаду на якийсь форум, ми це все повинні коментувати?

Треба розуміти, що маска захищає насамперед інших людей. Для тебе, якщо ти носиш маску, це може бути і незручно – важко дихати (а людям, які й так мають проблеми з диханням, ще важче), обличчя пітніє тощо. Тобто якщо ти думаєш про себе, ти можеш маску не носити – вона не вбереже тебе на 100%. Але якщо ти інфікований і виділяєш вірус, ти можеш уберегти інших людей, носячи маску, – коли ти кашляєш, чхаєш, воно не летить на кілька метрів. Так, маска не утримує вірус – вона утримує лише краплини слизу, які ви видихаєте, особливо якщо ви говорите і тим більше кашляєте.

Що ж стосується вірусно-бактеріальної пневмонії і всіх інших інфекцій… Єдина ситуація, коли може загрожувати інфекція від маски  – це коли наші люди економлять і півроку носять звичайну медичну одноразову маску, яка коштує ну нехай 10 грн. Якби у нас були маски, які би ставали яскраво-червоними після використання, щоб було видно, що їх уже носили… А так що – маска і маска: якщо вона не дуже забруднена, її можна зіжмакати й заховати в кишеню, потім начепити, потім знову в кишеню… І так півроку. То, вибачте, на такій масці не те що бактеріальна інфекція – змії і жаби заведуться за цей час. Тому якщо маска носиться нормально, то нічого страшного там не буде.

– Чи може захистити маска до появи симптомів? Багато експертів навесні говорили, що маски не потрібні, якщо немає шмарок і кашлю, а в листопаді кажуть: а ні, маски потрібні, бо найзаразніші люди за два дні до появи симптомів…

– Тут логіка є. При пожежі в торговому центрі ви ж не будете говорити: «У нас пожежа, і всі можуть згоріти заживо». Бо ми всіх не евакуюємо, і умовно 10 людей згорять заживо, але якщо я зараз скажу це по гучномовцю, то утвориться натовп, у якому загине вже не десятеро, а кілька сотень, а решта згорять заживо, бо трупи заблокують вихід. Завжди треба говорити правду чи бувають ситуації, коли треба говорити не всю правду?

Навесні, коли медикам бракувало ЗІЗів, жодна притомна людина не могла сказати: «Ідіть розмітайте всі ці маски, респіратори і носіть». Бо якщо вони сьогодні все розметуть і будуть ходити на вулиці, в парку в цих масках, то лікарю, який завтра піде в реанімацію, маски не вистачить. І зараз можна побачити, як люди в метро їздять у респіраторам FFP3, які використовують лише в реанімаціях. Тому тут ще політика домішується.

А що стосується виділення вірусу – справді, людина може виділяти вірус за якийсь час до появи симптомів – за кілька годин, за добу, за дві доби. Тому в цьому теж є сенс, безперечно.

– Розкажіть про те, чому помиляються ПЛР-тести. Від чого це залежить?

– Я взагалі не розумію, чому люди тепер так переймаються ПЛР-тестами. Вони існують уже 25 років. Коли ми тестували на якісь герпес-віруси, гепатити тощо, нікого це не цікавило.

По-перше, будь-який метод не дає 100-відсоткової гарантії, тому коли пишуть «я здав, і в мене в одній лабораторії результат позитивний, а в іншій негативний, а у мене симптоми» – ну і що, може таке бути.

Другий момент. Що таке ПЛР? У нас є зразок генетичного матеріалу, наприклад, шматок вірусної РНК, який притаманний для коронавірусів. Уявіть собі стрічку з певним малюнком. Ось ми взяли стрічку з унікальним малюнком і порівнюємо її з іншою стрічкою. Якщо ми бачимо, що малюнок на цих стрічках ідентичний, то кажемо: так, це така сама стрічка, це РНК коронавірусу, значить, у цьому матеріалі в нас є коронавірус. Зрозуміло? Зрозуміло. Але є нюанси.

Перший: наскільки ми адекватно взяли цей шматок стрічки? Можна ж узяти з одного кінця, а можна з іншого. Можна зробити так, щоб він був зовсім унікальним, а можна не зовсім, бо коронавірусів багато. Це називається підбір праймерів. Від того, наскільки адекватно він зроблений, залежить, наскільки адекватно спрацює тестування.

А далі починається дотестовий етап, тобто підготовка проби. Наскільки ця бабуся глибоко запхнула вам у горлянку квач? Наскільки вам було боляче/неприємно? (Адже на цьому тампоні повиниен залишитися не просто слиз, а клітини епітелію. Тому дуже «ніжно» тут не вийде.) Який день інфекції? Адже ми чудово розуміємо, що на 14 день від початку інфекції ми вже навряд чи щось знайдемо.

Далі. Що з цією пробою – її відразу доставили до лабораторії й почали обробляти чи вона добу простояла на підвіконні, а потім: «Ой, дівчата, ми ж тут забули пробірки! Ой-ой, лишенько, давайте швидше в лабораторію!» Що ви смієтеся – я вам розповідаю історію з життя, я це бачив на власні очі…

Останній етап – лабораторний. Наскільки адекватні тест-системи, наскільки в лабораторії сидить адекватний лаборант, який усе робить належним чином, і так далі.

Цих складових насправді багато, я лише основні назвав. Від них залежить чутливість і специфічність тестів. Чутливість – наскільки ми можемо виявити цей вірус, якщо він там є, у цьому біологічному матеріалі, а специфічність – це те, наскільки ми можемо бути впевнені, що це саме SARS-CoV-2, а не якийсь інший вірус.

– Різні фахівці говорять або «колективного імунітету від коронавірусу не може бути, бо ним хворіють по 2-3 рази», або «перехворіє певна частина (чи вакцинуємо певну частину) – і тоді точно вже заживемо». Кого слухати?

– Слухати всіх, ділити на 32 і робити свої висновки. По-перше, колективного імунітету в тому сенсі, який у нас вкладають у це поняття, не існує. Якщо ви погуглите чи просто зайдете в англомовну вікіпедію або запитаєте в англійського лікаря, то побачите, що в них такого нема. Є так званий herd immunity – стадний, видовий імунітет. Колективний імунітет – це зовсім інший термін, із галузі соціології. Я не знаю, коли у нас пішла ця плутанина – хтось не так переклав, не так почув…

 

В українському інфопросторі "колективний імунітет" витісняють точніші варіанти перекладу.

Популяційний імунітет (так буде правильніше говорити) обов’язково виробляється, якщо якийсь вірус є в популяції. Бо якщо прийде якась марсіанська чума, суперінфекція, то будь-яка популяція (і людська не виняток) має лише два шляхи: або всі загинуть, або не всі загинуть. Так от ті, які не загинуть, якраз і матимуть цей імунітет. І рано чи пізно цей імунітет буде у більшості людей. Бо ті, хто не зможе його виробити, загинуть. От і все.

А щодо того, що люди хворіють повторно – є певна кількість людей, які можуть захворіти вдруге. Чомусь у них імунітет не спрацьовує нормально, щоб захистити їх від цієї інфекції. Так, можливо, при цій коронавірусній інфекції таких людей трішки більше. Але це не 100%. Подивіться на Китай – чи є якась інформації, що ті мільйони, які захворіли в Ухані, хворіють знову? Якби ніякого імунітету не було при короні, вони б уже хворіли по 5-6 разів. Єдине, про що зараз точиться наукова дискусія, – скільки цей імунітет тримається. Бо у нас є інфекції, які дають пожиттєвий імунітет, а є такі, на які людина може хворіти щороку: прийшов трішки інший вірус – і вже наша імунна система не спрацьовує. Як буде з коронавірусом, подивимося через рік. Точно не можна сказати, що люди масово хворіють повторно (щоб одужав – і вже через місяць захворів). А от наскільки їм вистачить цього імунітету – зателефонуйте мені через три роки, я вам скажу.