День оргазму: сексологи розвіюють міфи та розкривають таємниці

21 грудня відзначають День оргазму. Тема оргазму (особливо жіночого) довго була настільки табуйованою, що багато хто взагалі не підозрював про те, що жінка також може його досягати. Проте і в наш час оргазм далеко не для всіх є чимсь елементарним. Чому так відбувається та як це можна змінити? Ось що про це розповідають в Національному Інституті сексології та сексуального здоров'я.

Оргазм — фізичний прояв любові

У царині міжстатевих стосунків досі існує багато міфів. Наприклад, що жінки люблять обійматися, а чоловікам потрібен тільки статевий акт, що дівчатам потрібно спочатку поговорити, а хлопці відразу готові до сексу.

Різні дослідження встановили: кількість і тривалість м’язових скорочень, артеріальний тиск, серцева активність під час оргазму однакова у чоловіків і жінок. Також в обох статей спостерігалося виділення «гормону прив’язаності» — окситоцину. Цікаво, що чоловіки та жінки навіть описують свої переживання під час оргазму однаковими словами.

Шлях до задоволення, наші очікування від партнера можуть бути різними. Але саме переживання оргазму одне й те саме.

Чому жінки та чоловіки однаково переживають оргазм? Чоловіки та жінки з біологічного погляду займаються сексом для продовження роду. Природа сприяє тому, щоб прив’язати партнерів одне до одного для догляду за майбутніми нащадками.

Подібне переживання оргазму у чоловіків і жінок сприяє формуванню емоційної близькості між партнерами та довготривалої прив’язаності для догляду за дітьми.

Одночасний оргазм — недосяжний ідеал?

Ідея про те, що партнери завжди повинні отримувати сексуальну розрядку одночасно, виникла не завдяки жіночим журналам чи фільмам. Вперше така думка з’явилась у журналі «Ideal Marriage» у 1932 році.

«Під час нормального коїтусу оргазм має бути майже одночасним», — написав гінеколог Теодор Гендрік ван Де Велде.

На його думку, це вказувало б на гарні стосунки у парі та сприяло емоційній близькості між партнерами. Є припущення, що такий оргазм сприяє заплідненню. Завдяки рекламній компанії Durex для одночасного фінішу партнерів навіть з’явився спеціальний термін wegasm.

За результатами дослідження Colson, отримати оргазм одночасно було важливим для 41 % чоловіків і 30 % жінок.

Але що ж відбувається насправді? Професор Індіанського університету в Блумінгтоні й автор книги «The Coregasm Workout» Debby Herbenick каже, що

Найчастіше, намагаючись отримати розрядку в один і той самий час, хтось із партнерів робить усе для того, щоб стримуватися. Під час дослідження Darling жінки повідомляли, що відчувають, ніби повинні швидше досягти оргазму, якщо чоловік уже отримав задоволення. Це мотивує їх частіше симулювати оргазм, аби не розчарувати партнера.

Якщо пара концентрується на тому, щоб за будь-яких умов досягти розрядки одночасно, це має негативний вплив на якість сексуального життя. Це може спричиняти нереалістичні очікування від статевого акту та посилювати тривогу. 

Чи можна уникнути вагітності завдяки оргазму?

Існує думка, що переживання оргазму підвищує вірогідність зачаття або й узагалі зачаття можливе лише тоді, коли жінка пережила оргазм.

Через це дівчата, відчуваючи наближення оргастичної розрядки, починають стримуватися та придушувати оргазм. Вони сподіваються таким чином запобігти незапланованій вагітності.

Однак зачаття все одно може настати, оскільки воно жодним чином не залежить від жіночого оргазму. Крім того, тривале практикування подібного методу «контрацепції» може призвести до розвитку аноргазмії.

Тому не варто відмовляти собі в оргазмах, а плідність краще контролювати за допомогою безпечних методів.

Оргазму може й не бути

Скарги на відсутність оргазму у парному сексі є досить поширеними у практиці сексолога.

Зазвичай, виявивши в себе цю проблему, жінка береться за її вирішення. В хід можуть іти будь-які способи: візит до гінеколога, візит до психолога, розмови з подружками, купівля різних кремів для збудження, купівля секс-іграшок, запис на курс, де обіцяють навчити оргазмувати заледве не вухами. І все може виявитись марним.

Річ у тім, що 

Наприклад, якщо дівчинка роками мастурбувала за допомогою струменя води в душі, то ставши дорослою і почавши жити статевим життям, вона може виявити, що «напрацьовані» механізми запуску оргазму у ванній кімнаті раптом не дають оргазму під час пенітрально-вагінального контакту. Тому що мастурбація струменем води не передбачає присутності партнера.

Люди, які зазнали сексуального насильства, можуть мати несвідомі неадекватні реакції на дотики та секс. Пропозиція інтимної близькості від партнера може стати тригером, що поверне жертву до спогадів про травмуючу подію.

Зниження сексуального інтересу є найбільш поширеною проблемою жертв насильства. Деякі з них мають знижене бажання сексу, інші взагалі уникають усіляких думок про інтимність. Вони можуть асоціювати збудження з почуттями страху, гніву, відрази або сорому.

Збудження може бути тригером і повертати їх до почуття власної беззахисності. Деякі люди, які зазнали сексуальної травми, можуть блокувати збудження, бо почуваються винними.

Сексуальне збудження допомагає тілу людини фізіологічно підготуватися до близькості. У жінок, які зазнали сексуального насилля, можуть бути проблеми з лубрикацією. Це робить статевий акт болісним і неприємним.

Жінки, які зазнали насильства, можуть страждати на вагінізм або диспареунію. У такому разі спазм м’язів може виконувати захисну функцію. Для чоловіків відсутність збудження призводить до зниження ерекції.

Деякі жертви насильства не отримують оргазму взагалі. Інші — тільки з партнером.

Деякі чоловіки, які зазнали насилля, скаржаться на передчасну еякуляцію. Це може бути захисною реакцією, адже що швидше він отримає оргазм, то швидше насильницькі сексуальні дії закінчаться. Надалі дотики можуть бути тригерами для швидкого оргазму.

Часто партнери жертв насильства також страждають від сексуальних дисфункцій. Вони відчувають тривогу, депресію, емоційний стрес. У партнерів жертв сексуального насильства можуть бути такі проблеми: втрата цікавості до сексуальної активності, труднощі з досягненням оргазму, передчасний оргазм.

Для того, щоб подолати сексуальні проблеми, потрібно буде працювати індивідуально над власними проблемами та разом із партнером — над проблемами, які стосуються пари. Дуже важливо розвивати довіру у стосунках, уміти щиро говорити та підтримувати одне одного.