Після — пече. Що робити з циститом після сексу

Це відчуття знайоме багатьом жінкам: усе було добре — і раптом через кілька годин після сексу з’являється пекучий біль, часті позиви до сечовипускання, різі. І ти вже сидиш, гуглиш симптоми й питаєш себе, чи можна померти від циститу. Про посткоїтальний цистит, його причини, сучасні методи діагностики та профілактики — детально повідомляє Current Bladder Dysfunction Reports.

Коли винен не секс, а бактерії

Жінки, що вперше стикаються з посткоїтальним циститом, часто звертаються до гінеколога, хоча правильніше йти до уролога. Це — проблема сечового міхура, а іноді й сечовипускального каналу. Через близькість розташування органів симптоми можуть здаватися гінекологічними: «Наче пече десь у піхві», — кажуть пацієнтки. Насправді — це запалення уретри, що відчувається через передню стінку піхви. Причина — потрапляння бактеріальної мікрофлори у сечові шляхи під час або після статевого акту.

Уразливими є не лише молоді дівчата, в яких цистит вперше проявився після першого сексу. Є й ті, хто роками не знав проблем, але як тільки поновлює статеве життя — симптоми з’являються знову. «Уже після першого-другого контакту — цистит. І так кожного разу», — типова скарга. Є також жінки, у яких загострення трапляються 2–3 рази на рік і явно пов’язані з інтимною активністю.

Як жити не від антибіотика до антибіотика

Коли симптоми повторюються часто, важливо не займатись самолікуванням, а пройти повноцінне обстеження. Сюди входить:

• Загальний аналіз сечі та її посів на бактерії
• Аналізи крові, включно з тестами на ВІЛ, гепатити, сифіліс
• Гінекологічний огляд і УЗД

Лише після цього можна підібрати адекватне лікування. В деяких випадках ефективні місцеві ін’єкції в стінку сечового міхура. Але частіше — спрацьовує інша стратегія: профілактика.

Сучасні протоколи: не лише антибіотики

Якщо ви звикли після кожного інтиму пити антибіотики — фурагін чи монурал «про всяк випадок» — можливо, варто подумати про ін’єкції. Метод полягає в підшкірному введенні гіалуронової кислоти біля уретри, що вирівнює анатомію й зменшує захворюваність. Це дозволяє жити без антибіотиків — і з комфортом.

Американські та європейські гайдлайни (AUA, EAU, RCOG/BSUG) рекомендують починати з консервативних методів: зміна гігієнічних звичок, уникання сперміцидів, застосування лубрикантів без ароматизаторів. Якщо цього недостатньо, переходять до фармакологічної профілактики — зокрема, посткоїтального прийому антибіотиків.

У дослідженні International Urogynecology Journal ще у 1991 році доведено, що разовий прийом нітрофурантоїну чи налідиксової кислоти після статевого акту може зменшити частоту рецидивів до 0,03 епізода на рік. Це суттєво менше, ніж при щоденному прийомі, і водночас знижує ризик резистентності.

Альтернатива — застосування D‑маннози. Це природна цукрова речовина, яка обволікає слизову оболонку сечового міхура та перешкоджає прикріпленню бактерій. Як показано в огляді Consilium Medicum, регулярний прийом D‑маннози після сексу може значно зменшити ризик рецидивів у жінок із посткоїтальним циститом.

Ефективність D‑маннозі: що кажуть пацієнтки?

На Reddit можна знайти безліч історій про позитивний ефект D‑маннози:

«Для гострого циститу: 2000 мг кожні 2–3 години з ½ склянки води… за 5 днів — без ознак. Далі — ½–1 ч. л. підтримково» 

Слід зазначити: це — анекдотичні дані, а не офіційні клінічні дослідження. Проте багато хто вважає D‑маннозу безпечною альтернативою антибіотикам. Медичне співтовариство більше підтримує метенамін (гепакс-додатково), але D‑манноза — перспективна та популярна серед пацієнтів.

Що робити прямо зараз, якщо лікаря поруч немає

У разі раптового загострення допомогти собі можна, але з обережністю:

• Прийняти подвійну дозу D‑маннози (два пакетики)
• Пити багато рідини — чиста вода, журавлинні або брусничні морси
• Якщо немає алергії, можна прийняти феназопіридин — місцевий знеболювальний засіб для сечового міхура

А от фурагін, монурал або інші антибіотики — не найкращий вибір у моменті, якщо ви не пройшли діагностику. Вони змінюють результати аналізів, ускладнюючи подальше лікування. Якщо вже довелось щось прийняти — обов’язково занотуйте дату та препарат.

Не сором, а якість життя

Дослідження Experimental and Clinical Urology показало: 88,6 % жінок із посткоїтальним циститом мають порушення сексуального життя. У контрольній групі — лише 15,7 %. Це — не просто дискомфорт, а серйозне зниження якості життя.

І саме тому важливо не замовчувати проблему. Не ігнорувати симптоми, не ковтати «на всяк випадок» антибіотики, а шукати персоналізоване рішення — разом із лікарем. Здорове статеве життя не має боліти. І в XXI столітті це цілком можливо.

Посткоїтальний цистит — це не вирок. Але потребують одного — утримання рівноваги між діагностикою, турботливим підходом та сучасними терапевтичними методами. Комплексний підхід — від антибіотиків і доповнень типу D‑маннози до філерів — дозволяє зберегти інтимне життя повноцінним.

Більше новин читайте на GreenPost.