День боротьби з цукровим діабетом: дієтолог радить, як визначити, наскільки вам загрожує це захворювання

14 листопада в усьому світі відзначають День боротьби з цукровим діабетом. Лікар-дієтолог Оксана Скиталінська нагадує, що цукровий діабет — це важка хвороба, яка набула характеру епідемії.

Є два типи діабету.

1. Діабет 1 типу (5 % випадків) розвивається за іншим механізмом: імунна система атакує клітини підшлункової залози, в яких утворюється інсулін, і буквально нищить їх. Такий діабет лікують ін’єкціями інсуліну.
2. Діабет 2 типу (95 % випадків) — це «наслідок нездорового високалорійного, жирно-солодкого харчування і малорухливого способу життя», який перестав бути «діабетом літніх людей», тепер на нього хворіють і діти.

«У світі щодня експоненціально зростає кількість діабетиків другого типу, і можна сміливо говорити про епідемію цукрового діабету. «Хвороботворним збудником» у цій епідемії виступає сучасна їжа з високим вмістом насичених жирів, простих вуглеводів та калорій. Переносять цей «збудник» не гризуни та блохи, а реклама та заохочувальний спосіб нездорового способу життя», — говорить Оксана Скиталінська.

Лікар наводить статистику: кожні 7 секунд у світі діагностують два нові випадки цукрового діабету 2 типу, кожна третя людина живе в стані переддіабету, «тобто, фактично, в кожній сім’ї може бути потенційний пацієнт із діабетом 2 типу».

Дієтолог пропонує порівняти: у 1800 р. кількість споживання цукру на рік на людину у Франції складала 600 г, у 1930 р. — 30 кг, в 1999 р. — більше 40 кг, в Англії — 49 кг, в Німеччині — 52 кг, в США — 63 кг.

«Скільки їдять зараз — страшно уявити, бо інтернет, карантин тощо», — говорить Оксана Скиталінська.

Вона також нагадує, що, окрім цукру, в сучасне «солодке» життя увірвалися глюкозо-фруктозні сиропи, нездорові жири, які ще більше збільшують цифри хворих на діабет 2 типу. В Україні офіційно зереєстровано 1,5 млн людей із цим діагнозом, «хоча цифра набагато більша, бо діабет розвивається та перебігає безсимптомно». Окрім того, діабет не розвивається моментально, йому передують роки метаболічних порушень (у середньому від 6 до 12), які називаються переддіабетом.

Дієтолог розповідає, що вказує на перебування у зоні високого ризику.

Надмірна маса тіла, тобто індекс маси тіла (ІМТ) перевищує норму. Він може бути високим у людей, які займаються силовими видами спорту та «качків», тому особливу увагу потрібно звертати на окружність талії. 80 см у жінок та 94 см у чоловіків є сигналом підвищеного ризику, а 94 см у жінок та 102 см у чоловіків — це сигнал, що вже «все погано» і потрібно негайно нормалізувати вагу.

Весь час хочеться їсти, особливо солодощів. Клітини потребують глюкози, але не можуть її отримати, хоч її і багато у крові.

Постійне відчуття спраги. Організм хоче позбутися надлишку глюкози, яка руйнує судини й може призводити до виникнення інсультів, інфарктів, гангрен, і тому виділяє її з сечею. Підвищена спрага виникає тому, що організм хоче відновити недостатність рідини.

Постійне відчуття втоми.

Суха шкіра. Через порушення обміну рідин кров із клітин переходить у судини, щоб розрідити густу кров і захистити судини від руйнування.

Погано загоюються ранки та ушкодження. Солодке середовище сприяє розмноженню бактерій та грибків.

Однак для того, щоб виключити переддіабет, дієтолог радить не задовольнятися непрямим ознаками, а вдатися до вимірювання рівня цукру в крові натще, а також тесту на толерантність до глюкози та рівня глікозильованого гемоглобіну HbA1C.

Переддіабет має проміжні показники рівнів цукру в крові, які перевищують норму, але не є достатньо високими для встановлення діагнозу діабету, пояснює лікар. Показник нормального рівня цукру в крові натще становить 3,3-5,5 ммоль/лл. Після їди цей показник може досягати 5,6-6,6 ммоль/л, але якщо такий рівень цукру в крові визначається натщесерце, то це свідчить про порушення толерантності до глюкози і розвитку переддіабету.

«Нажити діабет 2 типу можуть, звісно, ті, у кого він є спадковим, але таких набагато менше, ніж тих, хто наїдає і напиває і не залучає при цьому свої м'язи, має 45+ років, подагру, високий тиск крові, атеросклероз, хвороби печінки, приймав глюкокортикоїди та антидепресанти», — говорить дієтолог.

Вона пояснює, чому прості вуглеводи та надмір насичених жирів — одна з причин цукрового діабету 2 типу.

«Коли ми їмо солодощі, вироби із білого борошна «вищого ґатунку», п’ємо солодкі напої, солодкі фруктові соки (навіть фреш), їмо жменями солодкі сухофрукти, то, потрапляючи у систему травлення, вони розпадаються до глюкози. Глюкоза є джерелом енергії для клітин. Але просто так потрапити в клітини вона не може — їй потрібен «ключик». Цим «ключиком» і є гормон інсулін. Без інсуліну глюкоза накопичується в крові (той випадок, коли «високий цукор») і, якщо це тривалий час продовжується, з часом пошкоджує судини та нерви по всьому тілу, спричинюючи нейропатію, яка виявляється відчуттям мурашок, онімінням та терпненням кінцівок. Здавалось би, парадокс: є глюкоза і є інсулін, але потрапити в клітини глюкоза не може — «замок» зламаний», — пояснює Оксана Скиталінська.

Вона розповідає, що ж його ламає. Накопичений у клітинах м’язів та печінки жир перешкоджає дії інсуліну. Накопичуватися він може в результаті постійного депонування або постійного надмірного поступлення з їжею. Тобто насичений жир, точніше, інтраміоцелюлярні ліпіди, «забивають замки» в м’язових клітинах і інсуліновий «ключик» не підходить, пояснює дієтолог.

Однак лікар наголошує, що, на щастя, переддіабету можна уникнути, з переддіабету — повернутися до здорового життя, діабет 2 типу майже завжди можна попередити, лікувати або майже перемогти завдяки правильному харчуванню та зміною способу життя.

Для цього потрібно:

• більше рослинної їжі, багатої на вітаміни А, Е, С, групи В, кальцій, калій, залізо та магній, бобові, горіхи, зелені, овочів, клітковини;
• менше жирного та смаженого («особливо небезпечним є жиро-цукрове поєднання — згадайте улюблені «наполєони», торти та тістечка з кремом, вафлі з кремом навіть з найкращого масла та «справжньої» згущенки тощо»);
• знати свій цукор в крові «і для цікавості виміряти його натще та після вживання різної їжі»;
• підтримувати нормальну вагу, особливо берегти талію, «бо товстий живіт — це не лише некрасиво і вкрай несексуально, а й небезпечно для життя».
• більше рухатися: ходити, підніматися та спускатися сходами/горами, робити силові вправи;
• спати міцно не менше 7 годин.

Також ми писали про азбуку симптомів авітамінозу: як визначити, якого вітаміну бракує.

Окрім того, ми розповідали, як визначити свою індивідуальну потребу у сні.