Чорнобильська трагедія запустила унікальний екологічний експеримент
2005
Чорнобильська трагедія спровокувала величезні екологічні, економічні та соціальні проблеми, але водночас надала нам небувалу можливість спостерігати, як природа відновлюється там, де немає людей.
Катастрофа на ЧАЕС у 1986 році — це катастрофа планетарного масштабу, яка змінила світ. 190 тонн радіоактивних речовин викинуто в повітря, 2293 українських міст і селищ із населенням 2,6 мільйона людей накрила радіація, понад 90 тис. осіб відселено з місць постійного проживання, 8,5 мільйонів мешканців колишнього СРСР отримали значні дози опромінення.
На 70 % території зони відчуження рівень забруднення сьогодні вже прийнятний для того, аби повернути людей. Але чи варто це робити? Якщо почнеться повторне заселення вільних від радіації ділянок зони, ми зруйнуємо острівець відновленої природи, а економічний зиск від цього буде мінімальним.
Чорнобильська трагедія дала можливість провести унікальний експеримент. Ми побачили, як відновлюється екологічна система в умовах антропаузи — тимчасового уповільнення людської діяльності. До 1986 року територія сучасної зони відчуження активно освоювалась людиною. Тут бурхливо розвивалась промисловість і сільське господарство. Екосистема зазнала колосального тиску та здавалось, що на відновлення потрібні століття. Але коли людина раптово зникла, природі знадобилось небагато часу, аби взяти реванш.
Сьогодні в зоні відчуження нараховують 400 видів тварин, птахів і риб, а також 1200 видів рослин, із них понад 60 — рідкісних. Тепер там можна побачити не лише звичних вовків і лисиць у великій кількості, але й коней Пржевальського, рисей, зубрів, і навіть бурих ведмедів, що забрідають із Білорусі.
Події минулої весни показали, що головна загроза для Чорнобильської зони — це масштабні пожежі. Тоді вогонь знищив 3,5 тис. гектарів лісів і завдав збитків на 8 млрд грн. І причиною займань є люди, а точніше їхнє необачне поводження з вогнем — випалення трави, розведення вогнищ, паління в лісі тощо. Також держава досі не змогла побороти браконьєрство, найбільше воно квітне у південних і західних секторах зони відчуження. Це тривожні сигнали, які демонструють, що буде з цим природнім анклавом, якщо туди масово запустять людей.
Заповідна територія зони відчуження це лише частина її справжнього обличчя. Сама ЧАЕС і смуга навколо неї — величезний могильник ядерних відходів. Четвертий реактор атомної станції, що вибухнув у 1986 році, наразі законсервований. Перший саркофаг створили ще по гарячих слідах аварії, а другий — більш надійний — завершили зводити в 2016 році. Тепер цей об'єкт Укриття являє собою величезну арку насунуту на місце, звідки свого часу вирвався «мирний атом».
