Компенсувати зниження народжуваності можна, якщо зробити пріоритетом збереження здоров’я населення — демограф
Тим більше COVID-19 та економічна кризи найближчим часом негативно впливатимуть на народжуваність в Україні
Завідувачка відділу досліджень демографічних процесів і демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Ірина Курило розповіла GreenPost про те, як можна зупинити фактичне вимирання України.
Демограф пояснює, що для розробки й реалізації обґрунтованої політики у відповідь на затяжний кризовий демографічний стан України слід визначитися з пріоритетами щодо державного регулювання в цій сфері та сформувати належну базу соціально-демографічної інформації як для якісної «діагностики» наявної ситуації, так і для подальшого моніторингу стану справ та очікуваних змін. При визначенні пріоритетів політики (коротко- й середньострокових) слід враховувати:
- контекст глобальної коронавірусної кризи і несприяливої соціально-економічної динаміки та їх вплив на демографічний стан;
- прогресивний і незворотній характер старіння населення, необхідність адаптації до нього;
- невеликі резерви підвищення народжуваності та обмежені можливості матеріального заохочення дітородної активності;
- сучасну злободенність проблем зі здоров’ям населення країни (посилену надзичайними подіями останнього часу) та наявні значні резерви скорочення передчасної смертності.
«Надзвичайні умови епідемії COVID-19 й економічної кризи найближчим часом негативно впливатимуть на народжуваність у європейських країнах (зокрема в Україні). Сімейна політика в цих умовах має бути спрямована на зменшення фінансових і інших ризиків для родин із дітьми, що дало би змогу мінімізувати падіння народжуваності в найближчий рік-два, уникнути дестабілізації шлюбно-сімейної ситуації та очікувати можливого компенсаційного приросту народжень у подальшому», — говорить Ірина Курило.
Пріоритетом же соціально-демографічної політики в Україні наразі має бути збереження здоров’я населення та скорочення смертності від причин, яким можна запобігти, додає демограф.
«Політика у цій царині має виходити за межі власне системи охорони здоров’я, беручи до уваги всі соціально-економічні фактори здоров’я, а також особливу значущість поведінкових детермінант, санітарно-гігієнічної культури для збереження життя та здоров’я людей в умовах, що нині склалися. Наприклад, суттєво зменшити вплив інфекційних хвороб наразі можливо шляхом дотримання правил гігієни та відповідних профілактичних заходів. Необхідність адекватної відповіді на виклики щодо хронічних неінфекційних хвороб нині поєднується з імперативом швидкого реагування на інфекційні епідемічні загрози», — переконана Ірина Курило.
Раніше ми розповідали про Україну на демографічній мапі світу: чи може нас знову бути 52 мільйони?