Вверх
Дать отзыв

Всесвітній день народонаселення: чи можна зупинити вимирання України

Чому Україна належить до трійки держав із найвищою інтенсивністю природного убутку населення.

5 мин на прочтение11 Июля 2021, 08:03
Фото: skolyar-kor.at.ua Фото: skolyar-kor.at.ua
Поделиться:

11 липня відзначають Всесвітній день народонаселення. Загальновідомо, що Україні нема чого святкувати: чисельність населення нашої країни вже тривалий час скорочується рекордно високими темпами. Завідувачка відділу досліджень демографічних процесів і демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Ірина Курило розповіла GreenPost про те, що відбувається з кількістю українців і що з цим можна зробити.

Україна б’є рекорди. На жаль, депопуляційні

Провідним фактором демографічних втрат виступає депопуляція – перевищення числа померлих над числом народжень. Масштаби депопуляції протягом першого десятиріччя незалежності країни невпинно зростали, на початку нового cторіччя стабілізувалися, а у 2005–2012 рр. депопуляційний розрив навіть скорочувався завдяки як підвищенню народжуваності, так і зниженню смертності. Однак надалі тенденція поглиблення депопуляції в Україні відновилася і триває дотепер. У 2019 р. за рахунок природного скорочення населення країни зменшилося на 272,3 тис. осіб (без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях). Тож обсяг річних депопуляційних втрат співставний із чисельністю мешканців такого обласного центру, як м. Хмельницький, та у 1,9 раза перевищує величину природного убутку населення країни ще в 2012 р. І хоч депопуляція на європейських теренах загалом не є чимось екстраординарним, однак саме Україна, поряд із Болгарією та Сербією, належить до трійки держав із найвищою інтенсивністю природного убутку населення.

 

Народжувати нема кому

Наразі (як це було і на межі 1990 та 2000 рр.) Україна має найнижчий в Європі рівень народжуваності: сумарний рівень народжуваності в Україні – 1,2 дитини, в середньому за країнами ЄС — 1,56 дитини. Що ще більш показово, України критично відстає від розвинутих європейських країн за тривалістю життя: українські жінки живуть у середньому на 6 років, а чоловіки – на 11 років менше, ніж мешканці ЄС. Головним чинником таких відмінностей є висока передчасна смертність: в Україні її рівень, приміром, більш ніж утричі перевищує такий у Швеції.

Україна також належить до тридцяти найстаріших держав світу, що зумовлює як невідворотність масштабної депопуляції на осяжну перспективу, так і гостроту соціально-економічних викликів прогресуючого старіння населення. (За прогнозами Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України у 2030 р. питома вага осіб у віці 65 років і старше досягне 20%, а після 2050 р. становитиме чверть населення країни.) Поглибленню вікових диспропорцій в демографічно старому населенні України сприяє і міграційний відтік молоді й осіб середнього працездатного віку в розвинуті країни. Відсутність для широких мас економічно активного населення можливостей забезпечити матеріальну основу високої якості життя засвідчує значна поширеність зовнішніх трудових міграцій: Україна на сьогодні залишається однією з найбільших європейських країн-постачальників робочої сили, а також і навчальних мігрантів.

Чи можна зупинити вимирання України

Для розробки й реалізації обгрунтованої політики у відповідь на затяжний кризовий демографічний стан України слід визначитися з пріоритетами щодо державного регулювання в цій сфері та сформувати належну базу соціально-демографічної інформації як для якісної «діагностики» наявної ситуації, так і для подальшого моніторингу стану справ та очікуваних змін. При визначенні пріоритетів політики (коротко- й середньострокових) слід враховувати:

  • контекст глобальної коронавірусної кризи і несприяливої соціально-економічної динаміки та їх вплив на демографічний стан;
  • прогресивний і незворотній характер старіння населення, необхідність адаптації до нього;
  • невеликі резерви підвищення народжуваності та обмежені можливості матеріального заохочення дітородної активності;
  • сучасну злободенність проблем зі здоров’ям населення країни (посилену надзичайними подіями останнього часу) та наявні значні резерви скорочення передчасної смертності.

Надзвичайні умови епідемії COVID-19 й економічної кризи найближчим часом негативно впливатимуть на народжуваність у європейських країнах (зокрема в Україні). Сімейна політика в цих умовах має бути спрямована на зменшення фінансових і інших ризиків для родин із дітьми, що дало би змогу мінімізувати падіння народжуваності в найближчий рік-два, уникнути дестабілізації шлюбно-сімейної ситуації та очікувати можливого компенсаційного приросту народжень у подальшому.

Пріоритетом же соціально-демографічної політики в Україні наразі має бути збереження здоров’я населення та скорочення смертності від причин, яким можна запобігти. Політика у цій царині має виходити за межі власне системи охо­рони здоров’я, беручи до уваги всі соціально-економічні фактори здоров’я, а також особливу значущість поведінкових детермінант, санітарно-гігієнічної культури для збереження життя та здоров’я людей в умовах, що нині склалися. Наприклад, суттєво зменшити вплив інфекційних хвороб наразі можливо шляхом дотримання правил гігієни та відповідних профілактичних заходів. Необхідність адекватної відповіді на виклики щодо хронічних неінфекційних хвороб нині поєднується з імперативом швидкого реагування на інфекційні епідемічні загрози.

Читайте GreenPost в Facebook. Подписывайтесь на нас в Telegram.

Больше из GreenPost
Фото иллюстративное / poradnica.com.ua
Родителям детей с особыми потребностями будут компенсировать расходы на ассистента: во Львове утвержден новый порядок
1 мин на прочтениечас назад
Первая в мире методология оценки климатического воздействия вооруженных конфликтов
Украина представляет уникальную методологию оценки экологических последствий вооруженных конфликтов
2 мин на прочтение2 часа назад
Система оповещения для пчеловодов
В ДАР появится система оповещения для пчеловодов - Минагро
1 мин на прочтение3 часа назад
Государственная экоинспекция заставила нарушителей компенсировать ущерб за вырубку деревьев на Николаевщине. Фото иллюстративное
На Николаевщине нарушители возместили более 23 тысяч гривен убытков за незаконную рубку деревьев
2 мин на прочтение4 часа назад
На Полтавщине найдено краснокнижное растение (ФОТО)
1 мин на прочтение5 часов назад
Проект USAID "ГОВЕРЛА": стратегическое партнерство для развития территориальных громад Украины
1 мин на прочтение6 часов назад
Минздрав призывает украинцев употреблять антибиотики только по назначению врача
1 мин на прочтение6 часов назад
Запорожская АЭС второй раз через неделю на грани блекаута
1 мин на прочтение7 часов назад