З 1 січня у столиці Сербії громадський транспорт став безкоштовним. Але це рішення має підводні камені

З 1 січня 2025 року жителі та гості столиці Сербії можуть безкоштовно їздити автобусами, трамваями та тролейбусами — громадський транспорт Белграда став безкоштовним.

Таким чином влада хоче боротися з заторами та забрудненням повітря.

Проте Serbian Monitor розповідає, що, на думку експертів, «безкоштовний» громадський транспорт, по суті, буде фінансуватися за рахунок підвищення податків в іншому секторі. Вразливі групи населення, вже звільнені від сплати за проїзд, не отримають вигоди від цього заходу, а платники податків понесуть тягар фінансування громадського транспорту для всіх.

Економіст Мілан Р. Ковачевич наголосив, що по-справжньому безкоштовного транспорту не існує. Якщо він не фінансується за рахунок продажу квитків, дохід повинен надходити з податків або субсидій із державного бюджету.

«Краще було б зосередитися на поліпшенні організації громадського транспорту замість того, щоби впроваджувати цей захід. Транспорт не тільки не стане безкоштовним, а й, швидше за все, стане дорожчим, ніж раніше, оскільки ця «пільга» заохотить людей, які раніше не користувалися громадським транспортом, почати користуватися ним. Зрештою, ми залишимося з дорожчим «рішенням» і не покращеною транспортною системою», — сказав Ковачевич.

Директор Центру місцевого самоврядування (ЦМС) Нікола Йованович додав, що найбільш вразливі групи населення — учні початкових і середніх шкіл, пенсіонери та люди з обмеженими можливостями, — які вже звільнені від оплати проїзду, втратять цю пільгу.

«Белград стане першим містом у Європі з більш ніж півмільйонним населенням, яке запровадить безкоштовний громадський транспорт», — сказав мер Белграда Александар Шапіч.

Утім, дані свідчать, що такі міста вже існують. Наприклад, Осло (з населенням 709 037 осіб) пропонує повністю безкоштовний громадський транспорт. Багато великих європейських міст надають безкоштовний проїзд дітям, студентам і пенсіонерам. У Люксембурзі громадський транспорт безкоштовний по всій країні. Проте більшість міст Європи все ще стягують плату за проїзд.

Йованович вважає, що якщо жодне велике європейське місто не запровадило повністю безкоштовний громадський транспорт, то «на це явно є вагома причина».

«Працюючі люди платять за квитки, що дозволяє тим, хто дійсно заслуговує на безкоштовний проїзд, отримати його без опосередкованої оплати через податки. Квиткові системи слугують не лише для збору доходів, а й для надання місту даних про користувачів транспорту, які можуть бути використані для покращення й оптимізації системи», — підкреслив Йованович.

Ковачевич стверджує, що єдиними бенефіціарами цього рішення є роботодавці, яким більше не потрібно буде відшкодовувати працівникам транспортні витрати. З іншого боку, працівники, які раніше отримували ці гроші, але не завжди використовували їх для оплати транспорту (наприклад, ті, хто ходив на роботу пішки чи не користувався громадським транспортом щодня), швидше за все, програють.

Однак він зазначив, що це далеко не найбільша проблема.

Згідно з останніми даними за 2023 рік, у державній компанії Naplata Prevozne Usluge Beograd (відповідальній за збір плати за проїзд) працює 111 осіб, переважно квиткових інспекторів. Йованович підкреслив, що річний дохід компанії становить приблизно 950 млн динарів (8,12 млн євро).

«Ці працівники втратять роботу, або потрібно буде знайти альтернативне рішення, враховуючи, що багато робочих місць у Сербії надаються на основі «заслуг», — зауважив Ковачевич.

Йованович нагадав, що на початку своєї каденції Шапіч фактично пообіцяв підвищити тарифи на транспорт у Белграді, щоб перебрати на себе відповідальність від приватних компаній. Ця зміна дійсно відбулася, але від обладнання приватної компанії Kentkart, яка керувала збором плати за проїзд до травня 2023 року, довелося відмовитися, що вимагало подальших інвестицій.

«Значні кошти були витрачені на розробку додатку та додаткового обладнання, а також на створення державної компанії Naplata. Відкритим залишається питання, що буде з цією компанією та її працівниками. Було б трагедією, якби ми продовжували фінансувати утримання компанії, яка більше не виконує жодної функції, оскільки її єдиною функцією був збір плати за проїзд», — додав Йованович.

Йованович назвав це рішення поспішним, зазначивши, що під час останнього перегляду бюджету у вересні Naplata найняла десять додаткових співробітників.

«Це чітко вказує на те, що це рішення не було довгостроковим і не ґрунтувалося на жодному аналізі», — додав він.

Йованович вважає, що рішення мера було продиктоване необхідністю реагувати на суспільну напруженість «популістським заходом, спрямованим на заспокоєння громадської думки».

За даними Державної контрольно-ревізійної установи (ДКРУ), в період з 25 травня по 31 грудня 2023 року — коли працювала Naplata Prevozne Usluge Beograd — доходи від збору плати за проїзд склали 1 903 320 000 динарів (понад 16 млн євро). Загальний дохід від оплати проїзду у 2023 році був нижчим, ніж у 2022 і 2021 роках.

Більше новин читайте на GreenPost.