Як впроваджувалися найкращі доступні технології та методи управління в ЄС, і коли їх застосують в Україні

Основним документом Європейського Союзу, який регулює питання зменшення та контролю промислового забруднення, є Директива 2010/75/ЄС про промислові викиди. 

Положення цієї директиви поширюються на понад 52 тисячі промислових об’єктів, які працюють на території ЄС. Це електростанції, нафтопереробні заводи, виробництва сталі, кольорових металів, цементу, вапна, скла, хімічних речовин, целюлози та паперу, харчових продуктів та напоїв, установки з оброблення відходів, включаючи їх спалювання, а також з інтенсивного вирощування птиці або свиней. Ключовим інструментом, за допомогою якого ЄС регулює їх викиди, є вимога обов’язкового застосування найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ). Про це йдеться у пресрелізі Міндовкілля. 

На сьогодні в ЄС діє 21 висновок НДТМ (BAT conclusions), де встановлено норми викидів для установок різних галузей промисловості.

Варто зазначити, що вперше поняття НДТМ було введено ще у Директиві 84/360/ЄЕС від 28 червня 1984 року про боротьбу зі забрудненням повітря промисловими об’єктами. У цій директиві йшлося про «найкращі доступні технології, що не передбачають надмірних витрат» (англ. Best available techniques not entailing excessive costs (BATNEEC)).

У 1996 році Директива 84/360/ЄЕС еволюціонувала у Директиву 96/61/ЄС про інтегроване запобігання та контроль забруднення, а потім поняття НДТМ і концепція їх застосування були включені до Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди.

Розробка та оновлення НДТМ відбувається у ЄС постійно в рамках Севільського процесу. Україна з 2023 року також бере у ньому участь як спостерігач. В Об’єднаному дослідницькому центрі Європейської комісії в Севільї (Іспанія) представники влади, бізнесу та громадськості системно працюють над переглядом найкращих доступних технологій та методів управління – для оновлення екологічних норм та зменшення промислових викидів. 

Ухвалені у такий спосіб НДТМ європейська промисловість впроваджує у свої виробничі процеси. 

Звичайно, при впровадженні Директиви 2010/75/ЄС держави-члени ЄС стикалися і з певними викликами.  Серед них, наприклад, короткі терміни впровадження НДТМ для деяких об’єктів, проблеми із національною імплементацією, питання застосування відступів, частота моніторингу та інтерпретація положень НДТМ.

Однак попри це, промисловість ЄС успішно адаптувалася до нових вимог та досягла суттєвого скорочення викидів з одночасним економічним зростанням.

Україна також розпочала процес імплементації Директиви 2010/75/ЄС, прийнявши у липні 2024 року Закон «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення». Згідно з ст 29 цього Закону, застосування висновків НДТМ для установок, що вже введені в експлуатацію, розпочнеться не раніше ніж через чотири роки з дня припинення або скасування воєнного стану, а для установок, що вводяться в експлуатацію вперше, – з дня набрання чинності такими висновками. 

Тож саме ухвалення висновків НДТМ є наступним важливим завданням для імплементації Директиви 2010/75/ЄС й Міндовкілля активно працює для його реалізації. 

Більше новин читайте на GreenPost.