Вже не лише Китай: спалахи мікоплазмової пневмонії фіксують по всьому світу
Звичайні антибіотики марні: ось що слід знати про цю хворобу.
Вибухове зростання випадків «недіагностованої пневмонії», яке почалося в середині листопада в Китаї, до кінця місяця стривожило Всесвітню організацію охорони здоров'я. 22 листопада ВООЗ запитала у Пекіна докладну інформацію про спалах захворюваності. Влада КНР відповіла, що причиною захворювання став не новий патоген, а вже відомий, причому нинішнє зростання стало відкладеним ефектом скасування обмежень через COVID-19. 1 грудня організація заявила, що спалах мікоплазмової пневмонії — звичайна справа для Китаю та пандемічного потенціалу поки що не має. У той же час лякаючі звістки про сплески пневмонії продовжували і продовжують надходити з різних куточків світу. «Дзеркало» розбиралося, що відбувається.
Де вже помічено зростання захворюваності на дитячу або мікоплазмову пневмонію?
13 листопада Національна комісія охорони здоров'я Китаю визнала зростання захворюваності на респіраторні захворювання, пояснивши це ефектом скасування антиковідних обмежень. Явище чиновники пояснили одночасною циркуляцією відразу чотирьох збудників: вірусів грипу, респіраторно-синцитіальних вірусів (РСВ) та коронавірусів COVID-19, а також бактерій Mycoplasma pneumoniae (збудників мікоплазмової пневмонії).
21 листопада про появу кількох великих кластерів дитячої пневмонії у Китаї оголосила Глобальна система спостереження за спалахами захворювань ProMED. У деяких китайських містах, зокрема в Пекіні, почали скасовувати заняття у школах, а дитячі лікарні виявилися переповненими. При цьому лише в одній із великих лікарень столиці КНР 23 листопада повідомили про надходження до відділення невідкладної допомоги у середньому 1200 пацієнтів на день.
Минулої середи, 29 листопада, данський Державний інститут сироваток повідомив про те, що масштабів епідемії досягла захворюваність на мікоплазмову інфекцію в Данії. За даними дослідників, зростання захворюваності тут почалося ще влітку, але значно збільшилося останні п'ять тижнів. За тиждень, що передував повідомленню, у Данії зареєстрували 541 випадок мікоплазмової пневмонії — утричі більше, ніж у середині жовтня.
30 листопада стало відомо про ще один осередок дитячої пневмонії в США — ним стало графство Уоррен у штаті Огайо. Тут із серпня було зафіксовано 145 випадків пневмонії у дітей віком від трьох до 14 років. Частина з цих захворювань спричинена тими самими бактеріями-мікоплазмами.
У п'ятницю, 1 грудня, коли представник ВООЗ Маргарет Харріс на брифінгу в Женеві заявила, що спалахи мікоплазмової пневмонії взимку — норма для Китаю, про незвичайний сплеск захворюваності на мікоплазмову пневмонію у Франції оголосила генеральна дирекція охорони здоров'я цієї країни.
Тоді ж німецьке видання BILD розповіло про зростання респіраторних захворювань у Німеччині (щоправда, їх основними збудниками інститут Роберта Коха назвав не мікоплазми, а риновіруси, COVID-19, парагрип та аденовіруси). Число хворих на пневмонію, за даними BILD, зростає також у Нідерландах — причому там, як і в Китаї, найчастіше страждають діти (від 5 до 14 років). А у Швейцарії було зафіксовано зростання пневмонії саме через бактеріальні інфекції (мікоплазми).
Наскільки часто люди хворіють на мікоплазмоз і чому новий спалах відбувається зараз?
Бактерія Mycoplasma pneumoniae є найпоширенішою причиною інфекцій дихальних шляхів. Іноді епідемії мікоплазмозу відбуваються по всьому світу, причому повторюються раз на кілька років. Наприклад, для Європи й Ізраїлю звичайна перерва між ними становить 1-3 роки. У Данії такі епідемії відбуваються приблизно кожні 4 роки, а Китаї — кожні 3-7 років. Остання «широка» епідемія мікоплазмозу в Європі й Азії відбулася наприкінці 2019 — на початку 2020 року, тобто якраз напередодні пандемії COVID-19.
З березня 2020 року введення нефармацевтичних заходів проти COVID-19 (ізоляція, носіння масок, використання рідин-дезінфекторів тощо) призвело до різкого скорочення інфікування Mycoplasma pneumoniae у світі. Якщо до пандемії (у 2017 — на початку 2020 року) ця бактерія була причиною 8,61 % випадків захворювання на респіраторні інфекції, то в 2020-2021 роках її частка знизилася до 1,69 %, а в 2021-2022-му — вже до 0,7 %. З квітня 2022 по березень 2023 цей показник для бактерій-мікоплазм теж залишався низьким (0,82 %).
Але з весни 2023 року, коли жорсткі заходи проти COVID-19 повсюдно пом'якшилися чи були повністю скасовані, бактерія почала відвойовувати втрачені позиції. У середньому у світі у квітні — вересні 2023 року мікоплазми стали причиною вже 4,12 % респіраторних захворювань. Як зазначають науковці, причиною синхронного зростання захворюваності на мікоплазмову пневмонію по всьому світу стало послаблення колективного імунітету до неї. Люди просто не зустрічалися з патогеном останні три роки — і тепер вони, як правило, сильно знижують рівень відповідних антитіл.
Що потрібно знати про мікоплазми і хвороби, що викликаються ними?
Мікоплазми дуже відрізняються від інших збудників респіраторних інфекцій, і викликана ними пневмонія належить до групи атипових. Як і решта захворювань цієї групи, вона зазвичай перебігає не дуже довго, але досить гостро і супроводжується при цьому лихоманкою, загальним нездужанням, м'язовими болями, болем у горлі та кашлем. Серед інших симптомів — загальна втома, головний біль, утруднене дихання, біль у ділянці грудної клітки (при диханні та кашлі).
Захворіти на мікоплазмоз, який потім має шанс перерости в пневмонію, можуть люди будь-якого віку — але частіше від нього страждають школярі та молоді люди віком до 25 років. У групі ризику також люди з ослабленим імунітетом, які нещодавно перенесли інші респіраторні інфекції, що мають хронічні бронхіти й астму. За відсутності належного лікування мікоплазмова пневмонія може призводити до тяжких наслідків — аж до смерті.
При мікоплазмозі дихальних шляхів захворювання розвивається поступово. Температура може бути нормальною, але при цьому хворий скаржиться на головний біль. Він може виглядати слабким і сонливим, його може морозити. З'являється кашель, порушується носове дихання, може виникнути почуття пирхів у горлі, біль при ковтанні. При гострому початку захворювання симптоми наростають швидко: температура тіла сягає 39-40 °С. Якщо хворіє дитина, вона стає примхливою, сонливою, може відмовлятися від їжі. Її непокоїть сухий інтенсивний кашель, почуття пирхів у горлі. Захворювання на кшталт гострої респіраторної вірусної інфекції триває близько двох тижнів, але може затягуватися до місяця і навіть більше.
Пневмонія є найпоширенішим ускладненням мікоплазмозу. Симптоми її початку нічим не відрізняються від гострого вірусного респіраторного захворювання. Іноді може спостерігатися гострий початок із високою температурою (до 39 °С), вираженим ознобом протягом кількох днів. Зазвичай це супроводжує сухий кашель, але він може бути і з незначним мокротинням. Сам кашель зазвичай тривалий і виснажливий. Головний біль при мікоплазмовій пневмонії завжди інтенсивний, не має чіткої локалізації, але зазвичай не супроводжується болем у очних яблуках. Після перенесеної мікоплазмової пневмонії часто надовго зберігається підвищена стомлюваність, дитина може ще довго покашлювати.
Відрізнити клінічну картину мікоплазмової пневмонії від іншої бактеріальної пневмонії важко. Порівняно з іншими збудниками пневмоній мікоплазми дуже малі (це взагалі один із найдрібніших невірусних організмів). На додачу вони повільно розмножуються (час генерації, тобто подвоєння чисельності — шість годин), характеризуються тривалим інкубаційним періодом (від одного до трьох тижнів) і не мають міцної клітинної стінки-мембрани. Останній факт виводить їх з-під удару більшості антибіотиків, дія яких якраз і ґрунтується на руйнуванні клітинної мембрани.
При цьому часто пневмонію починають лікувати без проведення аналізів, використовуючи антибіотики на кшталт амоксициліну. Та в боротьбі проти мікоплазмової пневмонії вони марні. Тому медики рекомендують батькам, дітям яких призначили такі препарати без взяття аналізів, уважно слідкувати за їхнім станом. Зазвичай позитивний ефект від прийому має проявитися вже у перші дві доби з початку прийому. Якщо цього не сталося, є сенс знову звернутися до педіатра, щоб він ужив додаткових заходів. Якщо виявиться, що це мікоплазмова пневмонія, від неї можуть призначити антибіотик, до якого ця бактерія сприйнятлива, — наприклад, азитроміцин, кларитроміцин, спіроміцин, джозаміцин. При алергії на антибіотики групи макролідів від мікоплазмової пневмонії можуть призначати доксициклін.
Поширюються мікоплазми звичним для інших респіраторних інфекцій способом — повітряно-краплинним (при розмові, чханні, кашлі). Рецидиви при захворюванні на мікоплазмоз спостерігаються дуже рідко — після перенесеної інфекції формується тривалий імунітет. Специфічної профілактики мікоплазмозу немає, вакцин від цього не розроблено.
Більше новин читайте на GreenPost.