Вибираємо інвалідний візок – як зробити це правильно

Інвалідний візок – це не просто засіб для швидкого пересування, а ще й можливість повноцінної інклюзії людини з обмеженими можливостями, її шанс зробити власне повсякденне життя насиченим та різноманітним, мінімізувати залежність від оточення. Тому вкрай важливо вибрати пристосування, яке забезпечить максимальну мобільність та безпеку. Почнемо з того, який саме візок купувати.

Підбір засобу пересування залежно від цілей

Найпростіший варіант – кімнатна каталка. Вона має компактний розмір, маленькі колеса, часто не має спинки. Вважається, що до каталки обов’язково має додаватися людина, яка її возить. На практиці такі недорогі пристосування активно самостійно використовують люди, які мають хоча б одну здорову ногу, щоб відштовхуватися від підлоги. Для них недорога каталка, яка вільно проходить навіть у звужені дверні прорізи санвузлів у малогабаритних квартирах, виявляється дуже зручною.

Якщо ж пріоритетна задача – пересування за межами будинку або квартири, доведеться купити повноцінний інвалідний візок. Ті, хто не має такої можливості, можуть спробувати отримати його в органах соціального захисту. Та зазвичай це незручні, важкі, неповороткі конструкції, на які до того ж доводиться досить довго очікувати. 

Найкращий варіант – візки з електроприводом та реклайнери. Але це доволі дорогі різновиди, дозволити собі які може не кожен. Тому зосередимось на ручних вуличних візках з великими колесами.

На що потрібно зважати при виборі

Найперше, про що необхідно потурбуватись, – міцність конструкції та зручність посадки пацієнта. Для інвалідів вагою понад 100 кг виробники пропонують візки посиленого типу. Для більш тендітних осіб підходять стандартні моделі.

Зручність посадки забезпечує відповідність параметрів виробу розмірам тіла людини. Ширина сидіння має дорівнювати обхвату стегон у найширшому місці плюс 10%. Глибина – відстані від низу сідниці до підколінної ямки мінус 4-7 см. Висота спинки має доходити до середини лопаток. А ноги на підніжках та руки на підлокітниках – згинатись під прямим кутом. При цьому сідниці не повинні відриватись від сидіння або з’їжджати з нього. А лінія плечей має залишатися рівною.

Ще один значущий нюанс – висота коліс. Вона повинна бути такою, щоб пацієнту не доводилось нахилятись до ободів при управлінні візком, або, навпаки, зависоко здіймати руки.

Інші важливі аспекти

Чим менше важить інвалідний візок – тим краще. Помірна вага покращує маневреність та полегшує перенесення у складеному вигляді. Звичайно, цей показник не повинен зменшувати міцність засобу.

Важливо, щоб візок швидко складався до компактних розмірів, як мінімум, таких, що дозволили б йому вміщуватися у стандартний багажник легкового автомобіля.

Підлокітники та підніжки повинні легко та швидко зніматися, бажано, без застосування інструментів. Між сидінням та колесами мають бути міцні захисні щитки.

Шини коліс обираються виходячи з особливостей застосування. Для пересування по асфальтових або бетонних покриттях достатньо литих покришок. Для складних рельєфів більш доречними є пневматичні. Але останні потребують регулярного обслуговування – періодичного підкачування та своєчасної заміни.

Корисною опцією є захист від перекидання. Також важливо переконатись у надійності гальмівної системи. Поставлений на гальма візок не має рухатись навіть по похилій поверхні, спрямованій донизу.

Регульована спинка, підголів’я, кишеня на спинці є зручними, але не обов’язковими опціями. А ось на матеріал виготовлення м’яких частин візка слід звертати увагу. Важливо, аби він був міцним, не схильним до розтягування і сатання. Значущим параметром є здатність пропускати повітря – це дозволить уникнути потіння шкіри у місцях контакту, наприклад, на спині або сідницях. При цьому матеріал має добре відчищатися від забруднень і не вбирати запахи.

Доцільно за можливості долучити до вибору інвалідного візка самого майбутнього власника. Нехай він спробує проїхатись, розвернутись, загальмувати й складе власні враження щодо зручності та безпечності засобу пересування.