Війна в Україні може призвести до екологічної катастрофи, що зачепить Європу та Азію

Війна це катастрофа не лише для людей, а й для довкілля. Внаслідок військових дій заражається повітря, вода, ґрунти, знищується флора та фауна. Також з’являються і ризики пошкодження особливо небезпечних об’єктів: підприємств хімічної промисловості, атомних електростанцій та інших споруд, які можуть спричинити масове забруднення значних територій. Довкілля залишається непомітною жертвою війни.

ЕкоПолітика проаналізувала, які наслідки для нашої природи вже принесла російська агресія та чого чекати далі. Шкода для довкілля від бойових дій завжди досить масштабна.

Від вибухів снарядів та бомб порушується рельєф, руйнуються та просідають ґрунти, виводяться з ладу значні масиви ріллі, відбуваються підтоплення ділянок, знищуються природні середовища життя окремих популяцій. Хімічні сполуки, що містяться у боєприпасах, забруднюють повітря та воду. У районі активних боїв ґрунти масово забруднюються паливно-мастильними матеріалами, металевими осколками від снарядів і мін, а також збідненим ураном, який використовується для підвищення бронебійної здатності деяких боєприпасів. Ці ґрунти ще тривалий час можуть бути непридатними для сільського господарства.

Також від бойових дій страждають і ліси. Внаслідок потрапляння ворожих снарядів є великий ризик лісових пожеж. Оперативно загасити загорання в такому випадку досить складно, тому такі пожежі можуть безконтрольно поширюватися та знищувати значні ділянки лісової екосистеми.

Війна в Україні – це катастрофа для цілого континенту, пояснює президентка Професійної асоціації екологів України Людмила Циганок. З точки зору довкілля не буває локальної війни, адже наслідки навіть найменших військових дій поширюються на цілий світ і мають виключно шкідливий вплив на здоров’я та життя всього людства.

"Сьогодні російсько-окупаційні війська руйнують в Україні інфраструктуру, порушуючи екологічну рівновагу. – розповідає Циганок. – Руйнування інфраструктури, пов’язаної з водопостачанням і водовідведенням, хімічне забруднення, відключення від електроенергії об’єктів, що скидають стічні води, становлять загрозу не тільки для водних ресурсів, а й для екосистеми в цілому".

Щодо пошкодження небезпечних об’єктів, 26 лютого ворожа ракета вже втрапила у нафтобазу у селі Крячки Васильківської громади Київської області. Т.в.о. міністра захисту довкілля та природних територій Руслан Стрілець заявив, що збитки для довкілля від цього удару склали приблизно 810 млрд грн. 3 березня у Чернігові під час обстрілу на території ДП "Комбінат Айстра" снаряд потрапив в нафтобазу. Внаслідок цього загорілася резервуарна група в 3 тис. м куб. дизпалива.

"Найнебезпечніше в таких техногенних катастрофах – потрапляння шкідливих речовин у ґрунт і ґрунтові води. – пояснює Циганок. – Зазвичай фіксується суттєве перевищення вмісту канцерогенних речовин, які загрожують здоров’ю мешканців населених пунктів, що знаходяться поблизу епіцентру. Необхідно перевіряти воду у криницях, бо є ймовірність, що у ґрунтові води піде бруд. При аналогічних аваріях виявляють перевищення вмісту бензопропілену. Разом із димовими газами у повітря потрапляють сірчистий і сірчаний ангідриди, оксид вуглецю, оксид азоту".

Та особливу небезпеку для довкілля становить пошкодження атомної генерації. Ще 24 лютого окупанти зайшли у зону відчуження та захопили  Чорнобильську АЕС.

Через їх діяльність ще 27 лютого дослідники зафіксували значне перевищення норм поглинутої дози, повідомляють у прес-центрі Зони відчуження: "Україна втратила контроль над системою АСКРО (автоматична система контролю радіаційної обстановки). Останні отримані дані свідчать про семикратне перевищення норм поглинутої дози на датчику поруч з об'єктами зберігання радіоактивних відходів "Вектор", "Підлісний", "Третя черга" та "Буряківка". Що свідчить про некоректне використання окупантами систем безпеки та відсутність у них необхідної експертизи для захисту ядерних об'єктів".

Від бойових дій серйозно страждають і заповідні території. Природні комплекси, для яких не бажане втручання людини, можуть стати місцем переходу військ, важкої техніки чи взагалі зазнати прямих ударів. Окрім цього, внаслідок бойових дій заповідні території можуть опинитися відрізаними від постачань всього необхідного.

Нині  така доля спіткала найбільший степовий заповідник у Європі – "Асканія-Нова". Як повідомив ЕкоПолітиці директор заповідника Віктор Шаповал, вони опинилися в окупації з перших годин. Хоча військові дії територію не зачепили, налагодити роботу в таких умовах досить не просто: "Заповідник в автономному стані, у режимі жорсткої економії ресурсів. Усі закупівельні процедури зірвані. Нагальна проблема з концентрованими кормами. Допомагають коштами волонтери. Наразі намагаємось їх освоїти – закупити зерно у місцевих фермерів", – розповів Шаповал.

Цьогорічна весна замість відродження принесла нашій природі масові руйнування, наслідки яких ми зможемо оцінити лише з часом. Загалом у довкілля немає поняття кордонів, вся екологічна система – взаємопов’язана. Тому війна несе шкоду не лише українській природі, її наслідки відчуватимуть на собі й інші країни, наші близькі та далекі сусіди, ще багато років.