Догори
Дати відгук

Велика вода, яка підкрадається тихо

5 листопада — Всесвітній день поширення інформації про проблему цунамі.

3 хв на прочитання3 години тому
ФОТО: Момент, коли цунамі бʼє по узбережжю Японії, 2011 / Fragility ФОТО: Момент, коли цунамі бʼє по узбережжю Японії, 2011 / Fragility
Поділитись:

5 листопада — Всесвітній день поширення інформації про проблему цунамі, присвячений важливості обізнаності про це природне явище, його наслідки для життя людей і довкілля.

Цунамі — це серія гігантських океанічних хвиль, що виникають через потужні підводні землетруси, виверження вулканів або підводні зсуви ґрунту. Кожен рік у світі реєструється близько 10-15 цунамі різної сили, з яких лише деякі призводять до значних руйнувань, але навіть один потужний випадок може завдати колосальних збитків. Щорічно через цунамі гине в середньому 100-150 людей, хоча за виняткових подій, як-от землетрус в Індійському океані 2004 року, загибель може досягати сотень тисяч.

В історії цунамі було багато трагічних подій. Наприклад, у 2004 році в результаті сильного підводного землетрусу біля берегів Індонезії виникло цунамі, яке охопило узбережжя багатьох країн Південно-Східної Азії та Східної Африки, забравши життя понад 230 тисяч людей. Не менш руйнівне цунамі сталося в Японії 2011 року після землетрусу в Фукусімі. Хвилі зруйнували значні території, знищили міста й спричинили аварію на атомній електростанції, наслідки якої відчутні до сьогодні.

Сучасні методи прогнозування та моніторингу цунамі базуються на застосуванні розвинутих технологій і міжнародної співпраці. Сейсмографи, що фіксують підземні поштовхи в реальному часі, розміщені на дні океанів та в прибережних зонах. Вони здатні виявити землетруси, що можуть спричинити цунамі. Крім цього, для моніторингу рівня води використовують датчики тиску, розміщені на океанському дні, які вимірюють навіть незначні коливання рівня води та відправляють дані супутникам. Ці дані надходять до центрів моніторингу, де фахівці аналізують інформацію, щоб спрогнозувати можливу загрозу.

Зазвичай, якщо виявлено ризик виникнення цунамі, використовуються численні методи сповіщення населення. Системи автоматично передають сигнали на мобільні телефони, на радіо та телебачення, використовуються електронні табло на громадських місцях і сирени на узбережжі. Такі системи сповіщення дозволяють швидко поширити інформацію та розпочати евакуацію. Японія та США є лідерами у використанні цих технологій, адже їхні прибережні території особливо вразливі до цунамі.

Цунамі завдають значних збитків не лише економіці, але й екології, рослинному і тваринному світу. Руйнування берегової інфраструктури, пошкодження будівель, доріг і електромереж вимагає величезних витрат на відновлення. За підрахунками, руйнівне цунамі може завдати збитків на мільярди доларів. До того ж цунамі часто знищують цілі екосистеми. Під час великих хвиль морська вода затоплює прибережні райони, залишаючи солону воду, яка несприятливо впливає на рослини. Через цунамі також зникають рідкісні види мангрових лісів, які є природним бар’єром для хвиль і місцем існування багатьох видів тварин.

У тваринному світі від цунамі часто страждають види, що мешкають на коралових рифах, прибережних водах і узбережжях. Після цунамі 2004 року в багатьох районах зникли коралові рифи, що стали непридатними для життя багатьох риб та морських істот. Тварини, що живуть в мангрових лісах та узбережжях, втрачають свої природні середовища, і через це популяції деяких видів значно скоротилися. Природні парки, розташовані в прибережних зонах, також зазнають великих втрат. Наприклад, національні парки в Індонезії та Таїланді, що входять до природоохоронної спадщини, були неодноразово сильно пошкоджені цунамі.

Всесвітній день поширення інформації про проблему цунамі — це нагадування про важливість підвищення обізнаності, розвитку ефективних систем моніторингу та швидкого сповіщення. Завдяки міжнародним зусиллям і прогресу технологій люди в усьому світі мають можливість підготуватися до потенційної загрози цунамі та зменшити руйнівні наслідки від цього виду стихії.

Більше новин читайте на GreenPost.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.