Догори
Дати відгук

В Україні збільшилася кількість регіонів з кісточковими садами: на Херсонщині заклали нові персикові сади

Садівники поступово корчують дерева та саджають на їх місці нові.

2 хв на прочитання14 Червня 2024, 10:30
Персикові сади Аграрний сектор Вирощування кісточкових Персикові сади Аграрний сектор Вирощування кісточкових
Поділитись:

У 2023 році сільськогосподарські підприємства України висадили понад 1174 га нових насаджень, з яких площі під промислове вирощування зерняткових становлять 30%, горіхів – 29%, ягідних – 27% та кісточкових – 14%, і навіть в час бойових дій, залишились на рівні 2022 року (1 174,4 га). Про це пише agronews.ua.

Найбільші нових насаджень під зерняткові культури закладено у Вінницькій та Чернівецькій областях, що становить 71% (246,3 га) площ, під ягідники у Волинській, Житомирській та Полтавській областях – 42% (133 га), під горіхи у Київській області – 35% (119,5 га).

“Площі нових садів кісточкових культур у розрізі регіонів визначити важко, через конфіденційність інформації. Водночас кількість регіонів, де вирощуються ці культури, збільшилася до 12 областей (проти 10 у 2022 році), що є гарним показником після значних втрат таких площ у південних регіонах”, – оприлюднив дані Держстату Володимир Печко, голова громадської спілки «УКРСАДВИНПРОМ».

Хоча динаміка збільшення нових насаджень впала вдвічі порівняно з довоєнними роками (2285 га у 2020 р.), мають вступати в повноцінне плодоношення нові сади закладені у попередній період, які за своїм сортовим складом є більш експортно-орієнтованими.

На Херсонщині садівники поступово корчують дерева та саджають на їх місці нові. Фермерське господарство  «Енограй» працює вже півтори роки після деокупації. Більше восьми місяців – з початку російської агресії до 11 листопада 2022 року – сад кісточкових та зерняткових площею 360 га ріс без господарів: не оброблявся, не обрізувався і не удобрювався. В результаті більша частина дерев – на площі 200 га – виявилися непридатними для подальшого повноцінного виробництва, проте частину саду вдалося зберегти.

«З усіх дерев вижили тільки ті, що були молодші та мали більше сили або замульчовані соломою, яка утримала запас вологи. Не вижило багато яблунь, старіший персик 2004-2010 років посадки. Точніше, не було сенсу їх відновлювати — вкладення у це не окупились би. Дешевше викорчувати та засадити новими деревами. Також 12 га черешні та 23 га сливи закинули під розкорчування», — розповідає Віталій Крупа.

Сьогодні «Енограй» культивує 66 га черешні, 33 га персика плодоносного, 30 га сливи, 4 га абрикоса та 20 га яблунь.

Більше новин читайте на GreenPost.

 

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Агро
Тарас Висоцький про нові можливості для українських фермерів в ЄС
Аграрний сектор України на шляху до ЄС: підтримка, стандарти та нові горизонти
2 хв на прочитаннягодина тому
Фото: Dpa Picture Alliance/Alamy
Німецький фермер безкоштовно роздав 700 тонн урожаю через перевиробництво на ринку
2 хв на прочитанняВчора
Фото: Superagronom.com
Одеський регіон втратив озимі посіви: під загрозою експортний потенціал бобових
2 хв на прочитанняВчора
На Черкащині громаді повернули 12 га землі водного фонду
На Черкащині через борги розірвали договори оренди на 12 га землі
1 хв на прочитання26 Квітня 2026
Для переселенців із Покровська зведуть сучасне «Агро-містечко» на Одещині
2 хв на прочитання26 Квітня 2026
3500 ФОПів на 400 продуктових магазинів: на Полтавщині викрили масштабну схему ухилення від податків
2 хв на прочитання26 Квітня 2026
Кінець епохи апельсинового соку: чому флоридські фермери масово залишають свої гаї
2 хв на прочитання25 Квітня 2026
Геополітичне «еспресо» конфлікт навколо Ірану спровокував стрибок світових цін на каву
2 хв на прочитання25 Квітня 2026