Догори
Дати відгук

В Україні збільшилася кількість регіонів з кісточковими садами: на Херсонщині заклали нові персикові сади

Садівники поступово корчують дерева та саджають на їх місці нові.

2 хв на прочитання14 Червня 2024, 10:30
Персикові сади Аграрний сектор Вирощування кісточкових Персикові сади Аграрний сектор Вирощування кісточкових
Поділитись:

У 2023 році сільськогосподарські підприємства України висадили понад 1174 га нових насаджень, з яких площі під промислове вирощування зерняткових становлять 30%, горіхів – 29%, ягідних – 27% та кісточкових – 14%, і навіть в час бойових дій, залишились на рівні 2022 року (1 174,4 га). Про це пише agronews.ua.

Найбільші нових насаджень під зерняткові культури закладено у Вінницькій та Чернівецькій областях, що становить 71% (246,3 га) площ, під ягідники у Волинській, Житомирській та Полтавській областях – 42% (133 га), під горіхи у Київській області – 35% (119,5 га).

“Площі нових садів кісточкових культур у розрізі регіонів визначити важко, через конфіденційність інформації. Водночас кількість регіонів, де вирощуються ці культури, збільшилася до 12 областей (проти 10 у 2022 році), що є гарним показником після значних втрат таких площ у південних регіонах”, – оприлюднив дані Держстату Володимир Печко, голова громадської спілки «УКРСАДВИНПРОМ».

Хоча динаміка збільшення нових насаджень впала вдвічі порівняно з довоєнними роками (2285 га у 2020 р.), мають вступати в повноцінне плодоношення нові сади закладені у попередній період, які за своїм сортовим складом є більш експортно-орієнтованими.

На Херсонщині садівники поступово корчують дерева та саджають на їх місці нові. Фермерське господарство  «Енограй» працює вже півтори роки після деокупації. Більше восьми місяців – з початку російської агресії до 11 листопада 2022 року – сад кісточкових та зерняткових площею 360 га ріс без господарів: не оброблявся, не обрізувався і не удобрювався. В результаті більша частина дерев – на площі 200 га – виявилися непридатними для подальшого повноцінного виробництва, проте частину саду вдалося зберегти.

«З усіх дерев вижили тільки ті, що були молодші та мали більше сили або замульчовані соломою, яка утримала запас вологи. Не вижило багато яблунь, старіший персик 2004-2010 років посадки. Точніше, не було сенсу їх відновлювати — вкладення у це не окупились би. Дешевше викорчувати та засадити новими деревами. Також 12 га черешні та 23 га сливи закинули під розкорчування», — розповідає Віталій Крупа.

Сьогодні «Енограй» культивує 66 га черешні, 33 га персика плодоносного, 30 га сливи, 4 га абрикоса та 20 га яблунь.

Більше новин читайте на GreenPost.

 

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з GreenPost
Символ оновлення: чому традиції Чистого четверга залишаються незмінними для українців протягом століть
Чистий четвер: головні обряди, заборони та підготовка до Великодня
2 хв на прочитаннягодина тому
В Україні смертність утричі перевищує народжуваність.
Смертність vs Народжуваність: тривожна статистика за 2025 рік
2 хв на прочитанняВчора
о.Катлабух
Цифровізація та «сонце» для води: як планують рятувати озера Катлабух, Китай та Саф’яни
2 хв на прочитанняВчора
Фото: ЦТС
Рекорд під Янцзи: Китай завершив прокладання найдовшого підводного тунелю для поїздів на швидкості 350 км/год
2 хв на прочитанняВчора
Кадрові перестановки в Уряді: нові призначення у Мінмолодьспорту та Київській ОДА
1 хв на прочитанняВчора
Крах за 24 години: чому перемир'я США та Ірану опинилося на межі зриву
1 хв на прочитанняВчора
Паливний ринок у квітні: рекордні обсяги постачання та очікування зниження цін від приватних мереж
2 хв на прочитанняВчора
Від Екологічного кодексу до партнерства з Україною: Пекін окреслив нові вектори екологічної політики
2 хв на прочитанняВчора