Догори
Дати відгук

В Україні збільшилася кількість регіонів з кісточковими садами: на Херсонщині заклали нові персикові сади

Садівники поступово корчують дерева та саджають на їх місці нові.

2 хв на прочитання14 Червня 2024, 10:30
Персикові сади Аграрний сектор Вирощування кісточкових Персикові сади Аграрний сектор Вирощування кісточкових
Поділитись:

У 2023 році сільськогосподарські підприємства України висадили понад 1174 га нових насаджень, з яких площі під промислове вирощування зерняткових становлять 30%, горіхів – 29%, ягідних – 27% та кісточкових – 14%, і навіть в час бойових дій, залишились на рівні 2022 року (1 174,4 га). Про це пише agronews.ua.

Найбільші нових насаджень під зерняткові культури закладено у Вінницькій та Чернівецькій областях, що становить 71% (246,3 га) площ, під ягідники у Волинській, Житомирській та Полтавській областях – 42% (133 га), під горіхи у Київській області – 35% (119,5 га).

“Площі нових садів кісточкових культур у розрізі регіонів визначити важко, через конфіденційність інформації. Водночас кількість регіонів, де вирощуються ці культури, збільшилася до 12 областей (проти 10 у 2022 році), що є гарним показником після значних втрат таких площ у південних регіонах”, – оприлюднив дані Держстату Володимир Печко, голова громадської спілки «УКРСАДВИНПРОМ».

Хоча динаміка збільшення нових насаджень впала вдвічі порівняно з довоєнними роками (2285 га у 2020 р.), мають вступати в повноцінне плодоношення нові сади закладені у попередній період, які за своїм сортовим складом є більш експортно-орієнтованими.

На Херсонщині садівники поступово корчують дерева та саджають на їх місці нові. Фермерське господарство  «Енограй» працює вже півтори роки після деокупації. Більше восьми місяців – з початку російської агресії до 11 листопада 2022 року – сад кісточкових та зерняткових площею 360 га ріс без господарів: не оброблявся, не обрізувався і не удобрювався. В результаті більша частина дерев – на площі 200 га – виявилися непридатними для подальшого повноцінного виробництва, проте частину саду вдалося зберегти.

«З усіх дерев вижили тільки ті, що були молодші та мали більше сили або замульчовані соломою, яка утримала запас вологи. Не вижило багато яблунь, старіший персик 2004-2010 років посадки. Точніше, не було сенсу їх відновлювати — вкладення у це не окупились би. Дешевше викорчувати та засадити новими деревами. Також 12 га черешні та 23 га сливи закинули під розкорчування», — розповідає Віталій Крупа.

Сьогодні «Енограй» культивує 66 га черешні, 33 га персика плодоносного, 30 га сливи, 4 га абрикоса та 20 га яблунь.

Більше новин читайте на GreenPost.

 

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Агро
Фото ілюстративне
На Волині завершили збирання ранніх зернових та ріпаку: результати жнивної кампанії
1 хв на прочитання2 години тому
Фото: Thomas Trutschel/dpa
Від молока - до власної продукції: як фермерам заробляти більше завдяки грантам та переробці
1 хв на прочитання5 годин тому
Фото ілюстративне
Агроекспорт у серпні впаде до 1,33 млн тонн — найгірший місяць за час війни
4 хв на прочитання26 Серпня 2026
Фото ілюстративне
Мінагрополітики озвучило три напрями підтримки на 2027 рік
3 хв на прочитання26 Серпня 2026
Дефіцит запасів та експортний попит: ціни на соняшник зросли до 21,5 тисячі гривень
1 хв на прочитання25 Серпня 2026
Чому тріскається картопля в землі та чи безпечно вживати її в їжу
2 хв на прочитання25 Серпня 2026
Трагедія в портовому місті: на Одещині обвалився склад із зерном, є загибла
1 хв на прочитання24 Серпня 2026
Експорт зерна з України на початку серпня скоротився на 76%
2 хв на прочитання24 Серпня 2026