Україну критикують за непослідовність державної кліматичної політики та ігнорування Угоди з ЄС
Продовжується поглиблення прірви між кліматичною політикою нашої держави та Європейського Союзу
Фото: dtek.com
Непослідовність України у втіленні нової державної кліматичної політики і, зокрема, невиконання зобов’язань за Угодою про асоціацію в сфері клімату лише поглиблює прірву між нашою країною та Європейським Союзом.
Про це сказав заступник начальника департаменту енергоефективності НАК "Нафтогаз України" Олексій Хабатюк, коментуючи останні рішення та ініціативи в енергетиці, зокрема, рішення Уряду, згідно з яким пріоритетним буде використання енергетичного вугілля на теплових станціях України.
«На цьому фоні продовжується поглиблення прірви між кліматичною політикою ЄС, яка сформувалася та набула значного розвитку за останні 20-25 років, та станом постійної невизначеності в Україні», - сказав він.
Згідно Паризької кліматичної угоди, яку наша держава підписала однією із перших у світі, Україна зобов’язалася скоротити обсяги парникових викидів шляхом поступової відмови від викопного палива, зокрема, до 2050 року замінити вугілля альтернативними джерелами енергії та поступово закрити вугільні шахти.
Натомість у новому Уряді вирішили збільшити обсяги використання викопного палива, що суперечить раніше заявленій позиції України.
«Розробка та реалізація кліматичної політики вирізняється необхідністю глибокої міжсекторальної/міжвідомчої взаємодії, а також розвинутих як базових функцій держави, зокрема охорони та захисту власності, правосуддя, внутрішньої безпеки, так і ринків, зокрема, фінансового та енергетичних», - пояснює Олексій Хабатюк.
Натомість він наголошує, що в Україні відсутня належна державна кліматична політика через низьку інституційну спроможність влади.
«Фрагментарність та непослідовність державної кліматичної політики України, невиконання нею зобов’язань за Угодою про асоціацію в сфері клімату в умовах вкрай низької інституційної спроможності та розбалансованості системи державного управління ставить під питання саму можливість розробки та реалізації Україною ефективної та дієвої кліматичної політики», - резюмував він.
Нагадаємо, протягом кількох останніх років в Україні частка вугільних ТЕС (до рішення уряду – ред.) у загальному виробництві електроенергії трималася на рівні 35–40% і мала поступово зменшуватися.
Поточний національно визначений внесок України, згідно Паризької кліматичної угоди, був не допустити на 2030 рік перевищення 60% від рівня викидів 1990 року.
Стратегія низьковуглецевого розвитку України до 2050 року передбачала зменшення викидів парникових газів до рівня 35% від 1990 року (скорочення на 65%) за умови розвитку відновлюваної енергетики, підвищення енергоефективності та модернізації економіки в цілому.
За такого сценарію наша держава мала б високі шанси отримати додаткові можливості для використання кліматичного фінансування, нових ринкових та інших інструментів Паризької угоди, які розробляються сьогодні фахівцями зі всього світу.
