Українські промисловці просять уряд відтермінувати екологічне мито ЄС, попереджаючи про катастрофічні втрати експорту

Провідні українські галузеві об’єднання, що представляють ключові сектори економіки, звернулися з масовим закликом до уряду та особисто до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з вимогою негайно подати офіційний запит до Європейської комісії щодо відтермінування впровадження механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM). Промисловці наголошують, що зволікання у цьому питанні може призвести до втрати значної частини українського експорту до країн Європейського Союзу вже з 2026 року.

Український союз промисловців і підприємців (УСПП) заявив, що запровадження додаткового мита за викиди CO2 без урахування факторів воєнного часу стане «прямим ударом по конкурентоспроможності українського експорту».

У Федерації роботодавців України (ФРУ) наголосили, що введення європейського вуглецевого податку призведе до зменшення українського експорту продукції, що підпадає під дію механізму CBAM, на $1,8 млрд вже у 2026 році.

Асоціація виробників цементу України «Укрцемент» також закликала Кабінет Міністрів звернутися до ЄС щодо відтермінування дії механізму транскордонного вуглецевого коригування для України.

Національна асоціація добувної промисловості України (НАДПУ) нагадала, що під час війни ЄС став основним торговим партнером України, і понад половина українського експорту товарів йде саме до країн Євросоюзу. При цьому дія CBAM може поширюватися на 15-17% цих товарів.

Провідне об’єднання енергетичних компаній України Energy Club направило звернення до профільних міністерств щодо загрозливих економічних наслідків запровадження CBAM для енергетичного сектору та економіки України в цілому.

Асоціація професіоналів довкілля (PAEW) також наголосила, що під дію механізму потрапляють саме ті галузі, які складають основу українського експорту, є одними з найбільших роботодавців у регіонах і наразі не мають фізичної можливості для модернізації.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) протягом останніх чотирьох років неодноразово зверталася до уряду з цього питання, беручи участь в усіх дискусіях та надаючи свої розрахунки відповідним міністерствам.

Народні депутати також висловили свою підтримку необхідності відтермінування CBAM. Народний депутат Олексій Гончаренко звернув увагу на бездіяльність Кабміну в цьому питанні.

Народний депутат Муса Магомедов підкреслив, що Україна має докласти всіх зусиль для досягнення домовленості про перехідний період щодо CBAM за участі уряду, Верховної Ради та бізнесу.

28 травня Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку звернувся до уряду із закликом до ініціювання перед Єврокомісією відтермінування впровадження для України дії CBAM.

Наголошується, що офіційний запит досі не подано, а саме він є необхідною умовою для застосування винятків для окремих країн за форс-мажорних обставин, передбачених регламентом CBAM. Експерти попереджають, що час спливає, адже відчутний вплив CBAM на ринок почнеться вже у листопаді, тому рішення щодо відстрочки є критично важливим протягом наступних 4-5 місяців, щоб уникнути значних перебоїв у торгівлі.

Усі зацікавлені сторони сходяться на думці, що без відстрочки від CBAM Україну чекають катастрофічні фінансові наслідки як для вітчизняних компаній, так і для державного бюджету. За уточненими оцінками, значна частина українського експорту до ЄС підпадає під дію CBAM, і потенційні втрати за період 2026-2030 років оцінюються у мільярди доларів.

Бізнес закликає Кабмін використати наявне дипломатичне вікно можливостей і подати офіційний запит до Європейського Союзу вже найближчими тижнями, адже зволікання може призвести до колапсу для значної частини української економіки та експорту.

Більше новин читайте на GreenPost.