Догори
Дати відгук

Вода у кранах буде без хлорки. Зате з отрутою?

Київська влада планує відмовитися від хлорування води. Але це може стати поганою новиною.

4 хв на прочитання11 Червня 2020, 20:20
Поділитись:

Сьогодні на водопровідній насосній станції «Мінська» презентували нове обладнання з виробництва гіпохлориту натрію, який буде застосовуватися для знезараження питної води у Києві замість рідкого хлору. «Київводоканал» давно взяв курс на повну відмову від рідкого хлору й за останні три роки почав активну модернізацію водопровідних насосних станцій. Якщо вам не подобається присмак хлору у воді з крана, ви можете зрадіти, дізнавшись, що вже за 2 – 2,5 роки «Київводоканал» зовсім перестане використовувати хлор для знезараження питної води, перейшовши на більш сучасні технології та реагенти.

Але тут є два підводні камені. Й обидва з коренем «хлор».

 

Гіпохлорит натрію

Як пояснили нам у ПрАТ «АК Київводоканал», гіпохлорит для знезараження води виробляють зі звичайної солі, розщеплюючи методом електролізу на гіпохлорит та водень.

«Система спроєктована таким чином, щоб мінімізувати участь людини у небезпечних процесах зі шкідливими речовинами. Нове обладнання гарантує точність дозування, оптимальне використання електроенергії та реагентів, високу якість води та  безпеку для персоналу станції», – запевнили нас.

Також нам повідомили, що на період карантину було збільшено обсяги виробництва гіпохлориту натрію – від початку епідемії коронавірусу «Київводоканал» додатково виготовив 177 тонн гіпохлориту. Дезінфекант безкоштовно надавався комунальним службам Києва для обробки під`їздів, зупинок громадського транспорту тощо. (Тут мимоволі згадується, як після дезінфекції київських вулиць дохли собаки та голуби, але поки що ми не маємо інформації про те, чим саме дезінфікували вулиці. Тим більше після заяви головного санітарного лікаря Віктора Ляшка про те, що деякі заходи – зокрема дезінфекція вулиць – вживалися не з епідеміологічних міркувань, а для залякування громадян.)

Так чи інак, а гіпохлорит натрію виглядає найбільш безпечною альтернативою хлору.

«Використання гіпохлориту для знезараження води значно покращує її запах, присмак, колір тощо, – сказав сьогодні заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. – Відмова від рідкого хлору обладнання підвищить безпечність та екологічність процесу знезараження води. Адже транспортування та зберігання хлору – це колосальні ризики та потенційна екологічна загроза».

Проте гіпохлорит натрію призначений виключно для знезараження води з артезіанських свердловин у міській забудові. А вода у водогоні очищуватиметься за допомогою діоксиду хлору.

 

Діоксид хлору

Чим найкраще дезінфікувати воду – це складне питання. Науковці давно говорять: що хлор, що діоксид хлору – вони обидва токсичні. Для води діоксид хлору краще за чистий хлор, хоча про його отруйність ми вже писали.

Звичайно, влада запевняє, що на сьогодні це найбільш оптимальна технологія очищення питної води з усіх можливих – принаймні краща за хлор. Однак насторожує те, як у КМДА відкидають будь-які спроби сказати, що метод очищення води діоксидом хлору ще потребує доопрацювання та додаткового вивчення. Київська влада вважає, що на сьогодні це найбільш оптимальна технологія очищення питної води з усіх можливих. Мовляв, переваги діоксиду хлору беззаперечні: він не утворює токсичних сполук, діє ефективніше, покращує органолептичні якості води…

Але насправді в дискусії, наскільки безпечно застосовувати діоксид хлору для знезараження води у водогонах, крапку ще не поставлено. У Києві навіть створили свого часу ініціативну групу «Стоп, діоксид хлору!», яка намагалася донести до столичної влади, що наслідками такої дезінфекції може стати як погіршення здоров’я киян, так і вимивання з труб біоплівки, на якій вони тримаються. І те, що ці залишки біоплівки, не затримані фільтрами, можуть «убити» електрочайник, пральну чи посудомийну машину, душову кабіну, це ще пів біди, а от якщо розпадуться усі старі труби київського водогону – це буде справжня біда…

Звичайно, після такого звичайний хлор починає здаватися не таким уже й поганим.

(Заради справедливості слід сказати, що нам не вдалося знайти будь-яких слідів ініціативної групи «Стоп, діоксид хлору!», тому ми не можемо нічого сказати про те, наскільки незаангажованою вона є/була.)

Поки що запитань більше, ніж відповідей. Утм, у  ПрАТ «АК "Київводоканал"» пообіцяли відповісти на всі запитання GreenPost щодо можливої шкоди діоксиду хлору. Отримавши відповідь, ми неодмінно зробимо апдейт.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Здоров'я
Великодній кошик і безпека: як правильно готувати та зберігати крашанки | GreenPost
Держпродспоживслужба нагадує правила споживання яєць, щоб свято не завершилося отруєнням
1 хв на прочитаннягодина тому
Скільки тримати планку: таблиця нормативів
Не переусердствуйте: скільки секунд у планці насправді приносять користь після 40 років
2 хв на прочитання2 години тому
Прощання з енергетиками: як звичайна газована вода підтримує продуктивність мозку
Альтернатива кофеїну: газована вода допомагає менше втомлюватися під час тривалої роботи
2 хв на прочитання5 годин тому
Санітарний інспектор тримає в руках триатомного клопа. Карпінтеро, Гондурас, 17 травня 2005 р. Фото: Elmer Martinez/AFP
«Тиха хвороба»: чому важливо вчасно діагностувати американський трипаносомоз
2 хв на прочитання9 годин тому
Понад 70 відсотків шкіл Прикарпаття працюють із порушеннями санітарних норм
1 хв на прочитання12 Квітня 2026
Словник безбар’єрності: обираємо слова, що поважають гідність людини
2 хв на прочитання12 Квітня 2026
Суперфуди для зору: які продукти допоможуть зберегти здоров’я очей після 40 років
2 хв на прочитання11 Квітня 2026
На Київщині та Прикарпатті рятувальники дістали тіла загиблих із водойм
1 хв на прочитання11 Квітня 2026
Більше з GreenPost
Посівна-2026 набирає обертів.
Битва за врожай: засіяно 17% прогнозованих площ ярих зернових — лідирують південь та захід
1 хв на прочитання16 хвилин тому
Фото: Associated Press
Сонячні ферми як генератори дощу: несподіваний ефект «озеленення» Сахари
2 хв на прочитання3 години тому
Фото: Ліси України
Повернення велетня: як європейський зубр рятує екосистеми від Британії до Карпат
2 хв на прочитання4 години тому
виробництво соняшникової олії в Україні зросте на 15% у новому маркетинговому році
Україна збільшить площі під соняшник та ріпак за рахунок сої
2 хв на прочитання6 годин тому
Енергоефективність без будівництва: як оптимізація АЕС може замінити нові реактори
2 хв на прочитання7 годин тому
Як вберегти пасіку від отруєння: 5 ключових порад для пасічників
2 хв на прочитання8 годин тому
Анатомія міського варварства: як радикальна обрізка знищує дерева та бюджетні кошти
6 хв на прочитанняВчора
Ворожий дрон спричинив лісову пожежу на центральній Україні
1 хв на прочитанняВчора