Блокатор вірусів – панацея чи плацебо?
Якщо він ефективний, то небезпечний. А якщо безпечний, то неефективний. Хоча є й третій варіант: неефективний і небезпечний.
Мода на блокатори вірусів докотилась і до України. Вона була цілком історично обґрунтована: після істерії, роздутої ЗМІ, розметуть будь-який товар із написом «захищає від коронавірусу». Зрозуміло, що більшість таких засобів – гроші на вітер. Чи належать до цієї категорії блокатори вірусів? Розбирається GreenPost.
«Революційний засіб, розроблений і запатентований в Японії, який знищує віруси, мікроби, бактерії, алергени, спори цвілі», справді є японською розробкою. Хоча розробники взагалі-то не планували зробити блокатори вірусів засобом індивідуального захисту – первісно йшлося про дезінфекцію приміщень та транспорту.
Продавці запевняють, що портативний блокатор ефективний у межах 1 м3, ефект захисту настає через 1 хвилину і триває 30 діб. Така собі магічна сфера, потрапляючи в яку, усе шкідливе гине, а корисне стає тільки кращим. Хіба не варто заплатити за це 500-1750 грн (на піку коронавірусної паніки ціна доходила і до 3000 грн)?
Щоправда, відсутня інформація про дослідження ефективності та безпечності вірусоблокаторів, зате наявна про побічні ефекти – свистяче дихання та сплутана свідомість.
Як же працює цей диво-препарат?
На деяких сайтах узагалі приховують діючу речовину вірусоблокаторів – скромно пишуть, що у складі нема нічого шкідливого. Але зазвичай у якості діючої речовини вказують діоксид хлору.
«Діоксид хлору, основна діюча речовина вірусоблокаторів, діє на віруси безпосередньо, руйнуючи біологічну структуру молекул і спричиняючи загибель вірусів», – так пояснюється принцип дії вірусоблокатора на одному англомовному сайті.
Але слід враховувати, що діоксид хлору – це отруйна речовина. Тому дуже важливо розуміти, скільки молекул діоксиду хлору випаровується за певний проміжок часу з такого блокатора і як деякі параметри довкілля впливають на це випаровування.
«Якщо справді дуже багато буде випарів діоксиду хлору, то, зрозуміло, певний ефект знезараження від них буде, але в такому разі і шкода для здоров'я людини теж буде великою, – говорить старший науковий співробітник Інституту молекулярної біології та генетики НАН України Вікторія Пєшкова. – З іншого боку, якщо випари будуть у межах гранично допустимої концентрації (ГДК), то й ефект знезараження може бути або відсутній, або зовсім незначний. Найімовірніше, вірусоблокатор випаровує діоксид хлору в дуже невеликій кількості, отже, захистити від вірусів він не зможе аж ніяк.
Зрозуміло, що ніхто не випробовував дію цього блокатора на коронавірус. Принаймні я таких даних ніде не знайшла. Деякі експерименти з використанням вірусу грипу та розпилюванням аерозолю діоксиду хлору в закритому приміщенні проводилися раніше. Помітна знезаражуюча дія наступала через 10 хв. Звісно, що просте випаровування діоксиду хлору у блокаторі не може бути таким же ефективним, як розпилювання аерозолю з діоксидом хлору у закритому приміщенні, ці речі не можна порівнювати».
До того ж випаровування діоксиду дуже залежить від температури довкілля, розповідає Вікторія Пєшкова. При температурі нижче 10°С діоксид хлору не буде випаровуватися зовсім. Тож хоч якийсь ефект цей блокатор може мати лише в досить специфічних ідеальних умовах. А якщо людина перебуває на відкритому повітрі, де є бодай невеличкий вітерець, чи просто переміщується у закритому приміщенні, то блокатор уже ніяк не зможе подіяти.
Іноді вказується інша діюча речовина – хлорит натрію. Але її основним застосуванням є генерація того ж таки діоксиду хлору.
На офіційному сайті ВООЗ є застереженні: ні в якому разі не слід вдихати пари або іншим чином вводити в організм хлорне вапно чи інші дезінфікуючі засоби. Ці речовини здатні викликати отруєння при вживанні всередину, а також подразнюють і пошкоджують шкіру й очі. Тобто якби блокатор вірусів справді був ефективним, людям у зоні його дії треба було би вдягати захисний костюм? :) Але насправді тут можливі варіанти: можна звикнути до запаху і не мати ніяких подразнень, зате отруїтись, а можна взагалі обійтись без наслідків.
На деяких сайтах додають: «До складу засобу також входить силікат магнію, який допомагає зберігати ефективність хлору до 3 місяців». Проте фармацевтична енциклопедія стверджує, що силікат магнію використовується у складі фармацевтичних препаратів та харчових виробів як носій, ковзна речовина та добавка, що перешкоджає злежуванню й утворенню грудок. Яким чином силікат магнію може збільшити тривалість «роботи» саше з діоксидом хлору до трьох місяців – загадка.
Виникають сумніви і щодо принципу роботи блокатора вірусів. Власники, мабуть, уявляють, що блокатор вірусів створить навколо них магічну сферу, яку не розвіє вітер. Але якщо з маленької дірочки в саше щось випаровується, воно ніяк не може заповнити рівномірно 1 м3, хіба що в капсулі такого об’єму. Тому блокатор вірусів може бути ефективним лише в ідеальних умовах, і то аж ніяк не на 100%.
«Стосовно коронавірусу – треба розуміти, що він передається повітряно-крапельним та контактним шляхом. Під час кашлю чи чхання ніякі випаровування блокатора не зможуть захистити людину від крапельок із вірусом, які можуть дуже швидко потрапити в ніс, очі чи рот людини, яка знаходиться на близькій відстані від зараженої (менше 3 м). Від контактного шляху зараження блокатор тим більше не захистить. Отже, я не бачу ніякого сенсу ним користуватися", – резюмує Вікторія Пєшкова.
Отже, гроші, витрачені на вірусоблокатор, набагато ефективніше було б інвестувати в маску або пластиковий щиток, щоб уже точно. У кращому разі блокатор вірусів не допоможе ніяк – хіба що за рахунок ефекту плацебо. А в гіршому може стати причиною отруєння.
Що ж, блокатор вірусів – гарна бізнес-ідея. Шкода, що комусь із покупців може довестися заплатити за своє рішення придбати вірусоблокатор не лише грошима, а й здоров’ям.
