У 2019 році в лісових масивах державних лісгоспів сталася понад 1200 пожеж. Згоріло 1065 га. На 52 гектарах вирували верхові пожежі (низові - горить трава, глиця, їх можна зупинити оборюванням; верхові - горить це від крони до крони, їх зупинити практично неможливо) – найбільш небезпечні. Могло бути набагато більше. Як вдавалося уникнути масштабних пожеж? Тих, що були би подібними до херсонської 2007 року, коли вогонь знищив 10 тис. га. і ці згарища до цього часу можна побачити з космосу. І ще гостріше питання: чи зможемо уникнути катастроф у цьому, вкрай посушливому році, та ще й в умовах епідемії?
Загальна площа лісів України – 10,4 млн га. З них у підпорядкуванні державних лісгоспів, які керуються Держлісагентством, перебуває 73%. Про статистику пожеж у лісах інших користувачів – комунальних та військових лісгоспах, заповідниках (про пожежу у заповіднику «Крейдова флора» ми писали) у нацпарках, «сільськогосподарських» лісах тощо, Агентство не повідомляє. Хоча, відповідно до свого Положення, це відомство мусить стежити, як пожежна охорона ведеться в усіх лісах.
Тому саме до Держлісагентства GreenPost звернувся з питаннями щодо пожежної ситуації в наших борах, гаях та дібровах. Отже, наскільки великий ризик, що пожежі, подібні австралійським, стануться в лісах України?
Основна причина – вітер в головах
За словами начальника Відділу охорони і захисту лісів Держлісагентства Ігоря Будзінського, 85% пожеж – це необережне поводження з вогнем. У той час як, наприклад, грози спричинили лише 1% загорань. Зумисні підпали лісу та вогонь, який «прийшов» із сільгоспугідь, де «мудрі» землероби палять стерню – ще 7% займань. Два відсотки – вина різних підприємств та організацій. А у 9% випадків причини встановити не вдалося. Так що тут самостійно робимо висновок: чим несвідомішими і безпечнішими будуть наші співгромадяни, тим більше буде горіти.
Цього року у лісах поки відносно тихо. На сайті Держлісу взагалі немає повідомлень про пожежі. Державна служба надзвичайних ситуацій (ДСНС) повідомляє що 9 березня вогнем знищено молоді насадження дерев, суху траву та підстилку листяного лісу на площі один гектар у Дніпропетровській області. А на Львівщині згоріло три гектари лісу. І там, і там причина – самовільні пали трави. А от інших природних системах ситуація гірша. Вже кілька діб горять дніпровські плавні, пожежу видно з центральних вулиць Херсона.
Горять дніпровські плавні. Фото з Fb Олександра Петренка
Пан Будзінський зазначає також, що сприяють виникненню і поширенню пожеж висока температура, низька вологість, мала кількість опадів, значна швидкість вітру. А також те, як довго тримається спека та посуха. Тут у нас перспективи теж невеселі. Як ми вже писали, минулий 2019 рік став найспекотнішим за усю історію метеорологічних спостережень в Україні, опадів випадало ¾ від норми. Цей рік теж буде маловодним, і Держводагентство навіть може «прикрутити краник» - обмежити дозволи на використання води гідроелектростанціями, промисловими підприємствами.
Пожежну небезпеку посилюють шквали, смерчі, налипання мокрого снігу, льодяний дощ. Так-так, і льодяний дощ теж. Усі ці стихії ламають гілки, пошкоджують стовбури і тим самим збільшують обсяги дровіття, яким у спеку вогонь залюбки поласує.
Держлісагентство отримує від Укргідрометцентру прогноз пожежної небезпеки на поточний день та найближчі три доби. А от довгострокового прогнозу – не отримує. Втім, метеорологи не раз зізнавалися особисто, що такий прогноз зробити практично нереально.
Тож пан Будзінський пише прямо: «враховуючи зазначене, спрогнозувати ймовірність лісових пожеж, подібних до австралійських, неможливо».
70% пожежної техніки – ще з радянських часів
Як правило, невеликі пожежі лісова пожежна охорона ліквідує сама. А якщо площа велика або пожежа шириться швидко – викликають ДСНС. Судячи з відповіді Держлісагентства, сила пожеж останніми роками збільшується: «Якщо у попередні роки лісові пожежі в основному ліквідовувались у початковій стадії силами відомчої пожежної охорони (80%), то у 2019 році гасіння пожеж в основному здійснювалося із залученням значних сил і засобів ДСНС, що в свою чергу збільшило витрати на ліквідацію загорань».
У складі Держлісгоспу є 307 державних лісгоспів, до яких входять понад 1,7 тис. лісництв. Ці лісгоспи та лісництва покладаються на свої 273 лісові пожежні станції. В ресурсних областях (Карпати, Полісся – де росте «промисловий» ліс) ці станції «були належним чином укомплектовані особовим складом і пожежною технікою для профілактики та гасіння лісових пожеж». А от в степових та лісостепових регіонах, де горить якраз найчастіше, ситуація поганенька.
«Відсутність державної підтримки в 2016-2019 роках у вигляді бюджетного фінансування лісогосподарських підприємств південно-східних областей України зумовила катастрофічне погіршення їх економічних показників, відсутність оновлення і зміцнення матеріально-технічної бази та плинність кадрів», – повідомляють у Держлісагентстві.
Що мають на озброєнні пожежні станції? Ось цифри:
644 пожежні автомобілі ;
467 лісопожежних модулів (невеликі цистерни – зазвичай, пластикові - з водою, які можна швидко доправити до осередку займання на звичайній вантажівці чи причепі – авт.) та пристосованої для гасіння техніки;
1,7 тис. тракторів з ґрунтообробним обладнанням (оборювання осередку пожежі – ефективний спосіб зупинити горіння підстилки – авт.);
1,1 тис. мотопомп;
9,0 тис. ранцевих лісових обприскувачів та інші технічні засоби.
Начебто немало, але…
«На сьогодні зношеність протипожежної техніки є значною (70% її має вік понад 30-40 років - це в основному пожежні автомобілі на шасі ГАЗ-66 та ЗІЛ-131 ). Тому питання оновлення протипожежної техніки, обладнання й інвентарю стоїть дуже гостро», – зазначає Ігор Будзінський.
Залучати ДСНС теж не завжди ефективно, пожежні машини цієї служби призначені працювати у населених пунктах, тож у лісі, на бездоріжжі вони можуть просто не дістатися до місця загорання.
Ці сосни вже не виростуть. Фото Олега Листопада
Багато зусиль направляється на попередження загорянь і створення перешкод поширенню вогню. Протягом 2019 року державні лісгоспи створили 45 км протипожежних розривів та бар'єрів та 52,2 тис. км мінералізованих смуг. Розриви – це просіки. Лісівники і екологи постійно сперечаються щодо того, якої ширини розривів достатньо (бо лісу ж як такого внаслідок прорубування розривів стає менше) і наскільки вони ефективні.
Оскільки на розриви, бар’єри та мінералізовані смуги постійно падає листя та дрібні гілочки, вони заростають травою, яка згодом висихає, то їх треба знов і знов чистити або орати. У минулому році державні лісівники провели догляд на 245,7 тис. км таких штучних перешкод.
Шлагбауми, рови та біг-борди
Щоб «шашличники» та ліниві грибники й пікнікери не заїжджали у ліс на авто (іскра з вихлопної труби – одна з причин загорань), встановлено 14,8 тис. шлагбаумів. Додамо, що добре також працюють викопані поперек лісової дороги канави.
Намагаються лісоводи працювати і методом переконання.
«Вздовж доріг загального користування та у місцях відпочинку населення виставлено 12,4 тис. аншлагів, панно, плакатів на протипожежну тематику, організовано три тис. виступів на радіо і телебаченні та 2,9 тис. публікацій у ЗМІ», – повідомляє Держлісагентство.
Ці плакати і ви мабуть бачили. А от чи згадаєте, що саме на них написано? Мені здається, що креативу би додати тут не завадило, тим більше, що є дуже хороший закордонний досвід. Лісоводи США для агітації використовують, наприклад, ведмедя Смокі.
Довідка: Ведмідь Смокі (Smokey Bear) - талісман служби лісу США створений для того, щоб просвітити суспільство про небезпеку лісових пожеж. Він говорить від імені лісових звірів, які можуть постраждати від вогню. Прообразом послужило реальне ведмежа, яке було врятоване пожежниками від вогню.
Девіз Ведмедя Смокі : «Тільки ти можеш запобігти лісовим пожежам», був створений в 1944 році організацією Ad Council. У 2001 році девіз змінився: «Тільки ти можеш запобігти природній пожежі». Згідно з даними Ad Council, Ведмідь Смокі і його послання відомі 95% дорослих і 77% дітей в США.
Дуже важливо якнайраніше побачити загорання, придушити його, поки вогнище невелике. Для цього в лісах, якими користується від нашого з вами імені Держлісагентсво, створена мережа із 502 пожежно-спостережних веж, з них 337 - обладнано сучасними телевізійними системами спостереження.
Для порівняння: у Білорусі, де лісів майже стільки ж, як під опікою Держлісагентства (8,26 млн. га) системами відеоспостереження оснащено 512 пожежно-спостережних веж і щогл (всього у сябрів їх 627). Тобто понад 80%. Це дані 2018 року. У тому числі 54 відеосистеми було змонтовано у тому ж 2018.
Такими темпами до повного, 100% охоплення лісів Білорусі відеоспостереженням вже недалеко. Чим Україна, схоже, зможе похвалитися не скоро.
Тож поки що нам залишається покладатися на майстрів лісу, а по-простому – лісників, рядових лісової служби. Саме вони виявляють до 90% загорань і давлять їх у зародку. Це інформація для тих «реформаторів» в різних, часто далеких від лісу структурах та відомствах, які мріють про різке скорочення штатів у лісовій службі.
Попри усі проблеми, українським лісоводам усе ще вдається тримати пожежну ситуацію під контролем. У минулому році пожеж було вдвічі менше за середньостатистичний показник останнього десятиріччя. Гадаю, це у першу чергу завдяки дисципліні, яка досі є однією із найбільших переваг Держлісагентства.
Що робити?
Оскільки ризик масштабних пожеж залишається, залишається й питання: як підвищити протипожежну готовність?
У першу чергу треба кошти.
«Серед основних проблем , які вимагають негайного вирішення, – відсутність бюджетного фінансування у 2016-2019 роках, що зумовило зменшення протипожежних заходів лісогосподарськими підприємствами Півдня, Сходу та частково Центру України. Ліси, закріплені за цими підприємствами, виконують агролісомеліоративні функції та в переважній більшості не призначені для проведення рубок головного користування. Як наслідок, підприємства позбавлені власних коштів від реалізації деревини. Раніше вони постійно отримували до 90% бюджетної підтримки від загальних потреб. За відсутності належного матеріального забезпечення працівників лісової охорони буде вкрай проблематично оперативно відреагувати на лісові пожежі у цих областях», – повідомляє Держлісагентство у відповідь на наш запит.
Іншими словами, в Поліссі та Карпатах держлісгоспи мають виручку від рубок, тож мають і можливість проводити – хоча би мінімальні – протипожежні заходи. У «нересурсних» лісгоспах Півдня та Сходу надія лише на державу. Поки що – марна надія.
«Матеріальний резерв пально-мастильних матеріалів фактично використано, та через відсутність фінансування з державного бюджету не поповнювався. Через відсутність авіаційного спостереження за лісовими масивами підприємства змушені направляти максимум зусиль на проведення наземного патрулювання, на це також потрібні немалі кошти», – повідомляють з Держлісагентства.
Так, протипожежна авіація теж отримала нищівний удар у 2016, в результаті дуже дивних рішень керівництва країни.
Не буде води – закидаємо піском?
Води у минулому році для гасіння вистачало, хоча...
«Через надзвичайно високі температури і відсутність опадів протягом літа, осені та безсніжних зим, рівень ґрунтових вод в багатьох регіонах понизився. Відмічалося пониження рівня води і в природних водоймах, проте випадків, коли не вдалося загасити пожежу через нестачу води в них, на підприємствах Держлісагентства не зафіксовано. Пожежні автомобілі лісогосподарських підприємств постійно заправляються з пожежних резервуарів, крім того воду на пожежу доставляють у автоцистернах, або причіпних цистернах чи лісопожежних модулях», – розповідає Ігор Будзінський.
Але ж цьогоріч ситуація з водою буде ще гіршою. Привид посухи усе ближче. Частково це, правда, вирішується: «у разі відсутності води гасіння загорянь здійснюється за допомогою ґрунтометів, культиваторів, закидання вогню вручну землею, або іншими засобами».
Чи усе залежить тільки від лісівників?
Ні. Відповідно до Кодексу цивільного захисту України в державі створена державна система цивільного захисту. Безпосереднє керівництво цієї системи, згідно з постановою Кабінету Міністрів від 9 січня 2014 року № 11 «Про затвердження Положення про єдину державну систему цивільного захисту», здійснює ДСНС.
Координацію усіх органів влади у попередженні й гасінні пожеж здійснює Державна комісія з питань техногенноекологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. В областях та районах є такі ж відповідні комісії. За інформацією GreenPost, ці комісії ще у лютому розглядали готовність регіонів до пожежного періоду.
Як швидко відновиться спалений ліс?
Відповідь Ігоря Будзінського не дуже радує: «Відновлення лісів після пожеж, зазвичай, завжди дуже складна справа. На це треба багато грошей, і результат не завжди гарантований. Але поява на місці спалених лісів степів - таке буває лише у виняткових випадках. Головне завдання лісівників галузі на місцях згарищ, суцільних рубок невідкладно створити лісові культури. Природне ж поновлення на згарищах може появитись через 4-5 років, за умови збереження окремих живих дерев після пожежі. При цьому пройде зміна порід, спочатку появиться береза, клен, сосна та інші породи.
Для відновлення спаленого лісу необхідні десятиліття».
фото Олега Листопада