Догори
Дати відгук

Розгубленість влади і рубки «на продаж»: чому горить Чорнобиль

Експерт про людей, природу та пожежі у Зоні

9 хв на прочитання22 Квітня 2020, 15:35
Поділитись:

За великим рахунком не так вже й важливо, хто першим підпалив Чорнобильську зону. Важливіше дослідити чому пожежу не вдається приборкати тривалий час і незважаючи на зусилля рятувальників. Про це пише у своєму ФБ український зоолог, еколог, дослідник фауни Чорнобильської зони відчуження, заступник директора Чорнобильського центру з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів і радіоекології Сергій Гащак.

«Пожежі виникають і через людину, і в силу природних факторів. А ось чому перша ж іскра запустила ураган вогню, з яким все борються і борються, а йому все байдуже - ось тут якраз не всім все ясно», - вважає вчений.

Після пожежі. Фото Сергія Гащака

Дослідник виділяє природні причини та породжені людиною, хоча і перші значною мірою теж спричинила людина. Для початку - про людський фактор.

Ні відпрацьованих технологій, ні достатньої техніки, ні підготовлених людей

«За усієї поваги до праці пожежників (мені їх щиро шкода, я їм співчуваю!), є абсолютно очевидним, що протипожежна система в Зоні відчуження абсолютно не відповідає особливостям регіону. Вона здатна контролювати пожежний стан і гасити пожежі в будівлях, на підприємствах і навіть на невеликих ділянках природних угідь, та й то - за сприятливих умов», - пише Сергій Гащак.

Але ця протипожежна система в принципі не здатна контролювати ситуацію і тим більше гасити пожежі на десятках тисяч гектар лісових угідь.

« У цієї системи немає ні відпрацьованих технологій, ні достатньої техніки, ні підготовлених людей. Це лише підтверджують пожежі 2015 року, 2016 і 2018 років. Катастрофа 2020 року - лише жирна крапка! Держава навіть не почухалася, щоби хоч щось змінити в кращий бік», - зазначає еколог.

Відсутність зв’язку

Хоча надворі 2020 рік з його передовими технологіями, 260 тисяч га Зони відчуження не мають мобільного покриття.

«Щоб повідомити про ситуацію, легше вийти в білоруський роумінг, ніж підключитися до якогось українського оператора. А є взагалі «глухі» обрані ділянки, де людина - сам на сам з ситуацією. Радіозв'язок в Зоні - привілей. Скажіть, чи можна діяти оперативно, коли не можеш ні з ким з'єднатися?», - задає риторичне запитання фахівець.

 

Розгубленість влади

«Усі навчання з відпрацювання  дій в умовах надзвичайних ситуацій мали би проходити краще. Все, що відбувалося в перший тиждень, свідчить про розгубленість влади, нездатність мобілізуватися, координувати, управляти, про банальну відсутність напрацьованих навичок і алгоритмів. Але при цьому випирало древнє як світ чиновницьке бажання зробити вигляд, що все нормально. Де нормально, коли король голий? Тут не піар потрібен, а професійні швидкі і чіткі дії! Тут радіоактивна зона горить!», -  дає оцінку Сергій Гащак.

Рубки заради грошей, а не безпеки

Ліси у Зоні відчуження були у підпорядкуванні спочатку «Чорнобильлісу», потім – підприємства «Чорнобильська пуща», зараз - «Північна Пуща».

«Спочатку ця служба створювалася для підтримки лісових територій в здоровому, пожежобезпечному стані. Ліси виконують важливу бар'єрну функцію на шляху виносу радіонуклідів. Служба створювалася відразу ж після перших масштабних пожеж 1992 року. Не беруся сказати, кому і коли прийшла в голову ідея, що ліс в Зоні можна і потрібно заготовлювати і продавати, але, по суті, до цього все стало скочуватися. Керівництво «Пущі» зацікавлене куди більше в лісових рубках на продаж (це - реальні, живі гроші!), ніж розчищати просіки, лісові дороги і наводити порядок на згарищах», - відзначає експерт.

Державу в особі адміністрації Зони відчуження всіх скликань це влаштовувало.

«Навіть пожежі 2015, 2016 і 2018 років, навіть створення Заповідника (Чорнобильського біосферного – ред.)) не поміняли характер діяльності лісопідприємств. Чи може красива велика пожежна машина дістатися до вогнища, коли попереду завали дерев? Скрізь! Тут і горезвісні пожежні розриви лісу не допоможуть, вони заростають, ними вогонь просувається так само хвацько, як і травою. «Пуща» не має слідувати регламентним нормам лісогосподарського відомства України, вона має служити на користь бар'єрного місії зони відчуження!», - наполягає Сергій Гащак.

Так стало. Фото Сергія Гащака

Тотальне падіння професійного рівня

«В цілому, все, що стосується «людського», в тій чи іншій мірі відображає тотальне падіння професійного рівня, знань і розумінь проблем регіону, відповідальності за свої дії. При цьому, як завжди «на висоті» правовий нігілізм і жага наживи будь-якою ціною. Це відбувалося все 30 років, але досягло рівня, при якому такі ось катастрофи, як пожежа 2020 р і можливі», - резюмує знавець ситуації у Зоні.

Також заступник директора Чорнобильського центру з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів і радіоекології робить аналіз природних та «напівприродних» причин цьогорічної катастрофи.

Склад лісів: сосна, сосна, сосна

«Зона відчуження - це на 70-80% ліс і ділянки лісовідновлення. Причому левова частка деревостанів - це сосна або суміш сосни з іншими породами. У ХХ столітті люди віддали перевагу цій породі, і відновлюючи лісистість, по суті, створили передумови для «ідеальної пожежі», - вважає вчений.

Значні розміри території

«Зона відчуження - це не тисяча, і не 10 тисяч, і навіть не 100 тисяч гектарів. Це - 260000 гектар (2600 квадратних кілометрів – ред.). Це дуже багато. І якщо в багатьох інших регіонах України, в радіусі 2-3 км завжди знайдеться якийсь населений пункт з людьми і «проїздні» дороги, в Зоні - їх просто немає. «Тайга». Якщо щось десь сталося, про це нескоро дізнаються, і тим більше нескоро відреагують. А вже якщо масштабна біда, то цей масштаб всім масштабам масштаб», - відзначає Сергій Гащак.

Посуха

«Протягом вже багатьох років спостерігається неухильне зменшення суми опадів і підвищення температури. Території, що раніше були заболочені, висохли; дрібні озера, канали і струмки висохли. У 2020 році навіть не було традиційного весняного водопілля. Прип'ять трохи піднялася  і – спала», - пояснює еколог.

Ґрунти: фізичні особливості, не тримають воду

«У цьому регіоні ґрунти дуже бідні (супіщані, суглинкові тощо – ред.) і нездатні утримувати воду. Місяць без дощу - і все жовтіє. До того ж, старі сухі торфовища і килимки відмерлої лугової й лісової рослинності - відмінне паливо. Причому, в одних випадках - довгограюче, в інших – швидкодіюче», - аналізує ситуацію вчений.

Фото Сергія Гащака

Запаси мертвої деревини

«Деревна мортмасса. Це - безпрецедентний обсяг засохлих дерев в стоячому, напівстоячому і лежачому стані. Такого більше ніде в Україні не знайдете, і мало де в Європі. З одного боку, це - цінний компонент екосистеми, яка розвивається, де багато унікальних організмів і співтовариств. З іншого, у висохлому стані (а у нас посуха) це - паливо. Причому, паливо, яке проводить вогонь від низу до верху. А верхова пожежа - найкатастрофічніша. Крім того,  дерева, що лежать поперек дороги - серйозна перешкода для просування будь-якої техніки. Таких дерев - тисячі! Понад те, кілька років тому Полісся пережило спалах чисельності дрібної комашки, яка вбиває сосни. Зараз мільйони сосен або впали, або готові впасти за найменшого натиску вітру. Лісові дороги в своїй більшості - не чищені», - говорить Сергій Гащак.

Сезон вітрів та відсутності зелені

«На жаль, щороку навесні вітри особливо сильні. А що ще потрібно для роздмухування вогню?  До того ж початок квітня не може похвалитися зеленою травою. Кругом - лише відмерлі минулорічні трави і опале листя. Знову ж, паливо для вогню. При посусі - хороше паливо», - додає еколог.

Ця територія вимагає особливих підходів і суттєвих затрат, якісного менеджменту і розумних професіоналів для управління нею.

«Чорнобильська зона - зона радіаційної катастрофи! Радіацію ніхто не відміняв! Її не можна перетворювати в атракціон! Знищений пожежею ліс - це не просто «похмурий чорний пейзаж», це - зростання колективної дози, це - дестабілізація радіаційної обстановки, це - нові виклики для тих, хто в Зоні працює, це - нові витрати державного бюджету!

Ліс в Зоні повинен бути здоровим і пожежобезпечним! Зона відчуження з'явилася в наслідок однієї трагічної катастрофи, але не повинна бути джерелом нових! У неї інша місія!

До Зони відчуження треба ставитися серйозно! Управляти зоною й існуючими там організаціями повинні професіонали! Держава, на жаль, має витрачати на це гроші, і не думати, що на Зоні можна заробляти! В іншому випадку, втрати будуть величезними і непередбачуваними!», - резюмує своє бачення ситуації дослідник Зони відчуження.

Як ми вже писали, волонтери та активісти закликають уряд звернутися по міжнародну допомогу для приборкання пожеж у Зоні.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.