У нацпарку «Тузлівські лимани» зафіксували загибель рідкісних реліктових риб

Під час повномасштабної війни РФ проти України у Національному природному парку «Тузлівські лимани», що на Одещині, науковці та екологи фіксують дедалі більше ознак глибокої екологічної катастрофи. Окрім масової загибелі чорноморських дельфінів, яка раніше набула значного розголосу, хвилі дедалі частіше викидають на узбережжя тіла рідкісних реліктових риб. Про це офіційно повідомив відомий еколог та доктор біологічних наук Іван Русєв. За його словами, йдеться про представників родини осетрових — севрюгу, руського осетра та білугу, які занесені до Червоної книги України та перебувають під суворою міжнародною охороною. Оскільки ці стародавні риби більшу частину свого життя проводять на дні морського шельфу, де шукають їжу, вони стають першими безпосередніми жертвами накопичення небезпечних хімічних сполук у донних відкладеннях.

Причиною масового мору іхтіофауни є колосальне антропогенне та військове навантаження на акваторію Чорного моря. У повідомленні науковця зазначається, що внаслідок бойових дій, затоплення військової техніки та ракетних обстрілів у воду потрапляють тисячі тонн важких токсинів, мазуту, паливно-мастильних матеріалів, залишків здетонованих боєприпасів та важких металів. З часом усі ці отруйні речовини осідають у придонному мулі. Донні види риб отримують найпотужніший і найбільш руйнівний удар від такого забруднення. Осетрові мають надзвичайно розвинені хеморецептори — спеціальні чутливі вусики біля ротової порожнини та складні сенсорні канали, за допомогою яких вони орієнтуються у просторі. Через це вони анатомічно вразливі до будь-яких змін хімічного складу води, і навіть мінімальна концентрація нафтопродуктів або залишків ракетного палива стає для них смертельною.

Фізіологічний механізм отруєння риб суттєво відрізняється від ураження ссавців. На відміну від дельфінів, які піднімаються на поверхню та дихають безпосередньо атмосферним повітрям, осетрові змушені безперервно пропускати великі об'єми придонної води через свої зябра для вилучення кисню. Забруднена хімікатами та зваженими частками токсичного мулу вода спричиняє миттєві хімічні опіки зябрового апарату, викликає серйозні внутрішні патології, емболію та призводить до швидкої асфіксії.

Водночас еколог наголошує на великих труднощах, пов'язаних із веденням точного моніторингу та обліку загиблих особин на диких ділянках узбережжя:

• Фактор диких хижаків: місцеві популяції шакалів, лисиць та інших м'ясоїдних тварин діють як природні санітари і миттєво забирають викинуту штормом рибу в густі хащі очерету чи прибережні чагарники для споживання.
• Обмежені часові рамки для науковців: у дослідників є заледве кілька годин, щоб виявити, зафіксувати та належним чином задокументувати факт викиду осетра до того, як сліди будуть знищені тваринами.
• Занижена офіційна статистика: через географічну недоступність багатьох ділянок узбережжя та активність хижаків реальна кількість загиблих червонокнижних риб може в рази перевищувати дані офіційних звітів.

Усі ці зафіксовані факти дають науковцям підстави стверджувати, що реальні масштаби та глибина екологічної катастрофи на дні Чорного моря є значно страшнішими, ніж це можна оцінити лише за кількістю знайдених на березі китоподібних. Руйнування донних екосистем та знищення реліктового генофонду осетрових, який відновлюється десятиліттями, завдає непоправної шкоди всьому світовому біорізноманіттю. Наразі всі зібрані адміністрацією нацпарку матеріали документуються для подальшого формування міжнародних судових позовів проти країни-агресора з метою стягнення компенсацій за масштабний екоцид.

Більше новин читайте на GreenPost.