Росія має зброю, зрівнянну із західною чи навіть кращу: чому цих розробок не можна побачити на фронті
Така зброя існує на папері, є на військових парадах, іноді навіть на озброєнні, але відсутня на війні.
САУ «Коаліція-СВ» на репетиції параду. Фото: vitalykuzmin.net, Vitaly V. Kuzmin, CC BY-SA 3.0, commons.wikimedia.org
Чотирнадцять із лишком місяців війни в Україні показали, що російські війська, як правило, не мають над ЗСУ серйозної якісної переваги. Хоча напрацювання різноманітної «зброї майбутнього», яка за табличними характеристиками наближається до найкращих світових зразків, Кремль має — але на фронті їх не видно. У «Дзеркалі» зібрали кілька прикладів просунутої російської зброї, яка існує на папері, є на військових парадах (іноді навіть на озброєнні), але відсутня на війні.
«Коаліція» — рекордсмен з далекобійності
Одним із козирів української армії порівняно з російською виявилися точність і далекобійність артилерії. Хоча за кількістю стволів і снарядів, що випускаються щодня, Росія напевно має перевагу, просунуті західні самохідні артилерійські установки (PzH 2000, Krab, Caesar, Zuzana 2) дозволяють вести вогонь на великі дистанції, використовуючи більш якісні, ніж у росіян, розвіддані, а потім залишати позицію). А використання керованих снарядів «Екскалібур» дає можливість точно влучати з артилерії на гігантських дистанціях навіть в окрему військову техніку.
Росіянам відповісти особливо нема чим: їхні самохідки можуть вражати цілі максимум на 30 км. Проте теоретично у ЗС РФ є знаряддя навіть далекобійніше, ніж найкращі західні САУ, поставлені Україні. Йдеться про самохідку «Коаліція-СВ», дальність стрільби якої вказується російськими ЗМІ за 70 км.
Рішення створити самохідку, яка стала відома як «Коаліція», було прийнято ще в СРСР у 70-х роках минулого століття — тоді з'явився «Виріб 327», особливістю якого була, зокрема, повністю механізована подача снарядів (екіпаж цілком ізольований від боєприпасів). На той момент такі розробки були ще не поширені, і від перспективної САУ відмовилися, віддавши перевагу простішій «Мста-С», яка і залишається найсучаснішою самохідною зброєю з російської сторони фронту.
Інтерес до нової самохідки зріс у 2000-х роках, уже після розпаду СРСР. Тоді вже існували сучасні гусеничні САУ на кшталт німецької PzH 2000. Займалося новою зброєю науково-дослідницьке підприємство «Буревісник» у Нижньому Новгороді. У 2006 році перший прототип установки був готовий, причому виявився просто дивним: САУ вийшла двоствольною. Одночасне заряджання двох стволів, на думку розробників, дозволяло дати гаубиці вогневу міць реактивних систем залпового вогню.
Але в міру продовження робіт над САУ від другого ствола все ж таки відмовилися. Натомість зберегли повністю автоматизоване заряджання та додали режим «шквал вогню» (аналог західного MRSI, коли кілька випущених снарядів поспіль падають в одну точку). Вперше «Коаліцію» показали широкому загалу 9 травня 2015 року — машина пройшла у складі колони військової техніки на параді на честь Дня перемоги в Москві. Російські ЗМІ називали гаубицю рекордсменом як за дальністю (у півтора рази далекобійнішою, ніж будь-яка САУ світу), так і за скорострільністю.
Чи правда все це, достеменно невідомо. Випробування «Коаліції» точаться досі, хоча мали закінчитися у вересні минулого року — зараз терміни продовжено до кінця 2023-го. Періодично з'являються нічим не підтверджені відомості, що самохідку відправили на фронт, де вона протистоїть далекобійним гаубицям ЗСУ. Однак жодних доказів того, що російська артилерія вражає цілі з високою точністю на величезних відстанях, немає.
Можливо, реальна дальність САУ «Коаліція-СВ» справді становить 70 км при стрільбі особливим снарядом і 40 звичайним. Однак у бойових умовах це якщо й перевірялося, то результатів не було помічено.
БМП Т-15 «Барбарис»
З часу появи перших бойових машин піхоти (БМП) їх розвиток йде, як правило, у бік обтяження. Протитанкова зброя розвивається швидко, і десант бойових машин під бронею з кожним роком може почуватися менш упевнено. Хоча важкі бронемашини дорогі, життя бійців — ще дорожчі, тому в різних країнах у різний час робилися спроби зробити БМП на шасі того чи іншого танка (нещодавно подібне показали ЗСУ, які зробили бронетранспортер із танка Т-64 та відправили його на фронт).
Росія в цьому плані не тільки не виключила, а й зробила важку БМП на шасі свого найсучаснішого танка Т-14 «Армата». Машина отримала комбіновану броню, динамічний захист та окрему бронекапсулу для екіпажу, що максимально сприяє виживанню бійців. Особлива форма днища дає можливість витримувати вибухи мін, а головним хайтеком у плані захищеності є комплекс активного захисту «Афганіт» — він дозволяє збивати протитанкові гранати чи ракети, що летять у БМП.
Висаджування бійців з Т-15, як і в більшості сучасних БМП, відбувається ззаду, щоби при десантуванні військовослужбовці були захищені від ворожого вогню корпусом машини. Щоправда, в «Армати» (на основі якої створили машину піхоти) ззаду розташований двигун, тому при виробництві БМП шасі доводиться перевертати задом наперед — і силова установка виявляється попереду. Тепер, якщо пробити машині лобову броню, снаряди влучать у двигун, а не в екіпаж — таку ж схему реалізовано в ізраїльському танку «Меркава», який вважається одним із найзахищеніших у світі.
Спочатку на Т-15 «Барбарис» ставилася стандартна для легкої бронетехніки СРСР та Росії 30-міліметрова гармата, проте розробники представили і варіант із потужнішим 57-міліметровим знаряддям. Поява такої версії потенційно робить БМП Т-15 одним зі світових лідерів за потужністю озброєння. Крім гармати, машина оснащується протитанковим комплексом «Корнет-ЕМ», який, згідно сайту «Рособоронекспорту», може підбивати не лише наземні, а й повітряні цілі, включно з безпілотниками.
Презентація машини широкому загалу відбулася того ж дня, що й САУ «Коаліція» — 9 травня 2015 року. З того часу жодних відомостей про те, що БМП виробляється серійно, поставляється у війська чи наявний (хоча б на рівні чуток) на фронті, не надходило. Чи залишиться перша важка БМП Росії на рівні дрібносерійного виробу, невідомо, але це цілком можливо. Хоча загалом ідея такої машини радше правильна, ніж ні: час легких плаваючих БМП із «картонною» бронею, як ті, що вироблялися в СРСР, безперечно минув.
БТР «Бумеранг» — російський Stryker
Бронетранспортер «Бумеранг», уперше презентований у 2013 році, є приблизним аналогом знаменитого американського БТР Stryker (який зараз поставляють ЗСУ). Це досить важка колісна платформа, що служить для встановлення різного озброєння, що перетворює «Бумеранг» на різні за призначенням машини — аж до самохідних зенітних комплексів.
Спочатку проект нового БТР у Росії називався «Гільза» і служив продовженням моделі БТР-90 «Росток» (першого бронетранспортера Росії, озброєного гарматою, а не кулеметом), яку зробили в 1990-х і в результаті відмовилися від неї. Однак надалі було прийнято рішення робити зовсім нову машину — БТР «радянської» школи мали непереборні недоліки на кшталт слабкої броні та малого простору всередині.
Бумеранг може перевозити до 11 осіб у десантному відділенні. Багатошарове бронювання забезпечує захист від куль і малокаліберних снарядів, а корпус V-подібної форми дає гарний протимінний захист. Раніше слабка захищеність БТР «радянської» школи (зокрема від мін) призвела до неприємної практики, коли піхота через побоювання постраждати від вибуху знизу пересувається не всередині бронемашини, а зверху, вразлива для стрілецької зброї. Базовий варіант машини озброюється 30-міліметровою гарматою та протитанковими ракетами «Корнет».
Генеральний директор російської Військово-промислової компанії, що займається, зокрема, новими БТР, Олександр Красовицький в інтерв'ю розповідав: «У „Бумеранг“ закладено прорив інженерної думки. За своєю технічною досконалістю це космічні технології. Він, наприклад, має захист верхньої півсфери. Машина може керуватись дистанційно. Тобто це практично робот. На ній стоять такі серйозні комплекси захисту від високоточної зброї, що вона просто не вбивається».
Озброїтися «Бумерангами» Росія планувала ще до 2015 року, проте цього не сталося. Держвипробування машини справно переносяться рік у рік, а РФ воює в Україні бронетранспортерами БТР-82, які від радянських машин відрізняє лише гармата замість кулемета.
Також нагадаємо, що РФ має аналог нещодавно поставленого Україні найкращого американського БТР Stryker, проте є нюанс — експерти.
