Догори
Дати відгук

Родина переселенців пече хліб та тістечка: як сімейної пекарня переросла у бізнес на Донеччині

Випікаютьо щодня понад п'ятдесят найменувань різної продукції.

2 хв на прочитання07 Січня 2022, 18:00
Поділитись:

Анастасія Гребенюк та Сергій Кулаков після початку бойових дій у 2014 році виїхали з Донецька. Зараз вони живуть у селищі Ямпіль Лиманської громади, що на Донеччині. З 2019 року розвивають пекарню у Лимані. Нещодавно відкрили ще одну у Кремінній на Луганщині. За сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка Східної України” (Проєкт USAID) у пекарнях впроваджують вимоги системи управління безпечністю харчових продуктів (HACCP), ідеться у повідомленнні проєкту.

Першу пекарню за франшизою від мережі “Сімейна пекарня” родина відкрила у Лимані два роки тому. За словами Анастасії, закладів такого типу у місті не було, тож вирішили розвивати цей напрямок. Свіжа випічка та тістечка швидко прийшлися до смаку жителям міста.

“Зараз ми випікаємо щодня понад п'ятдесят найменувань різної продукції. Це хліб із дріжджового та листкового тіста, здобна випічка, кекси, тістечка, також робимо сосиски в тісті та хотдоги. Нашу продукцію полюбили жителі Лимана”, - розповідає власниця Сімейної пекарні Анастасія Гребенюк.

У грудні цього року другу пекарню родина відкрила у Кремінній Луганської області. В обох закладах працюють десять жінок. Щодня по хліб та випічку до пекарень приходять сотні людей.

Враховуючи, що працівники виготовляють продукти харчування, власники бізнесу дбають про безпеку своєї продукції. Саме тому родина подала заявку до Проєкту USAID на отримання консультацій із впровадження системи HACCP у пекарні.

“ Дотримання санітарних норм та правил мінімізує ризики у нашій роботі. Наприклад, ми працюємо на невеликій площі у 30 квадратних метрів, тут і випікаємо, і продаємо, тож потрібно так організувати процес, щоб ці напрямки не перетиналися, не було перехресного забруднення. Ми розпочали з формування програми передумови щодо безпечності води, льоду, пари, допоміжних матеріалів для обробки харчових продуктів, предметів та матеріалів, що контактують з ними. Далі напрацювали інші програми-передумови, розпочали написання інструкцій та журналів, переглянули планування виробничого та побутового приміщень. Для нас пріоритетом є безпечність нашої продукції для кінцевого споживача”, - ділиться підприємниця.

До слова, імпортні чи українські вина: експерт розповів, що вітчизняні — дуже близькі до органічних.

 

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Агро
У 2025 році в Україні зареєстрували майже 1,8 тисячі нових агрокомпаній
Український агросектор демонструє стійкість та активно нарощує кількість нових підприємств
1 хв на прочитанняВчора
Китай став головним покупцем українського ріпакового шроту, потіснивши ЄС
Китай вперше очолив рейтинг імпортерів українського ріпакового шроту
2 хв на прочитанняВчора
Фото: Freepik
Менше жиру і калорій: як радять готувати яєчню без олії
1 хв на прочитанняВчора
Фото ілюстративне
Алкогольні гіганти зіткнулися з перевиробництвом: вартість залишків на складах перевищує річні доходи
2 хв на прочитанняВчора
Молочна галузь України в лещатах кризи: ціни падають, собівартість зростає
2 хв на прочитання25 Січня 2026
Третина українських заводів з виробництва олії зупиняються через обстріли та дефіцит енергії
2 хв на прочитання24 Січня 2026
Прокурор з Харкова постане перед судом за спробу викрадення зерна
1 хв на прочитання22 Січня 2026
Нова блокада на кордоні: польські фермери перекриють пункт пропуску «Долгобичув –Угринів»
2 хв на прочитання22 Січня 2026