Путін — не Сталін: чому у «кремлівського карлика» не може вийти

Режим Путіна дедалі більше нагадує сталінізм. Але нова диктатура набагато більш вразлива і менш стійка, вважають західні аналітики, порівнюючи Москву-1937 і Москву-2022. Телеграм-канал «Можемо пояснити» наводить результати цього аналізу.

Аналітики в The Atlantic та The Washington Post знайшли багато спільного між двома режимами, досліджуючи геноцид українців у 1930-х та війну Путіна проти України, хоча виявили і нові риси сучасної диктатури.

Ось основні подібності та відмінності сталінізму та «пізнього путінізму» з погляду дослідників.

✔ Подібності

▪️ Показова демонстрація сили, пишні паради, зайві хвастощі «непереможною та легендарною» армією.

 ▪️ Оточення, що створює культ особи: підтакує, потурає всім примхам, що заважає усвідомити диктатору, як на його дії реагує населення.

▪️ Повне нівелювання опонентів. Обидва режими вбивали та відправляли у в'язницю опозицію, викорінюючи інакодумство.

▪️ Використання нафти як інструменту геополітики.

▪️ Головний посил пропаганди: «весь світ проти нас».

Х Відмінності

▪️ Публічність. Сталін ховався з поля зору народу і уникав присутності в медіа, тоді як Путін використовує кожну можливість з’явитися в медіапросторі та підкріпити свій образ вождя.

▪️ Правлячий клас. Сталін мав непохитну підтримку партії і саме від імені партії та її руками втілював усі плани. У Путіна такої партії немає: всім управляють віддані йому чиновники та силовики.

Автори досліджень стверджують, що путінізм з урахуванням всіх особливостей все-таки не зможе стати новою ітерацією сталінізму. Оскільки:

• Оточення Путіна розсипається під тиском санкцій, віддаючи перевагу збереженню своїх багатств збереженню «вірності до самої смерті».
• РФ із початку війни (і до неї) масово втрачає інтелектуальний прошарок, який радісно приймає все більш об'єднаний Захід. Такі кадри потрібні для незалежного технологічного розвитку та можливості довго протистояти тому ж Заходу.
• У сучасній Росії, при всіх красотах пропаганди, відсутня національна ідея, немає нічого подібного до «побудови комунізму».

Політичні дослідники з Кебриджу вважають, що хоча заміщення демократії автократією в багатьох країнах світу, в Європі, Африці та Азії, — це новий виток у світовій політиці, є й ключова відмінність: сучасні автократії конкурують не між собою, а з демократіями, і архаїчніші системи в цій боротьбі приречені на поразку.

Також ми розповідали, що відбувається з захисниками «Азовсталі» — «здача в полон» чи «евакуація для подальшого обміну» (ФОТО).