Паводки? Ні, не чули, давайте рубати у заповідниках

У той час як країна із жахом спостерігає за катастрофічним паводком у Карпатах, однією з причин якого є суцільні рубки, переруби та порушення правил транспортування деревини, у ВРУ готується законопроєкт, який пропонує… збільшити рубки у заповідниках та заповідних урочищах. А саме: законопроєкт № 3619 «Про внесення змін до статей 16 та 30 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" щодо загрози припинення об’єктом природно-заповідного фонду виконання природоохоронних, наукових та естетичних функцій». 

Автори законопроєкту — група нардепів із Волині, першим іде прізвище В’ячеслава Рубльова, який давно відомий екологістам як лобіст інтересів волинських лісгоспів. Другим підписався Ігор Палиця, який свого часу обіймав посаду Голови Волинської облради, решта — теж мажоритарники з області, переважно від «Слуги народу».

Для чого ж вони хочуть збільшити кількість рубок у заповідниках?

«Цей законопроєкт спрямований на попередження виникнення загрози припинення об’єктом природно-заповідного фонду виконання природоохоронних, наукових та естетичних функцій, попередження поширення осередків шкідників та хвороб лісу на здорові деревостани, ліквідацію захаращеності під час проведення протипожежних заходів.

Завданням законопроєкту є недопущення поширення осередків шкідників та хвороб лісу, попередження виникнення лісових пожеж унаслідок надмірної захаращеності на території лісових деревостанів у межах заповідних урочищ», — пишуть автори у пояснювальній записці.

Хоча наміри начебто хороші, віриться у безкорисливість депутатів щось не дуже.

«Цей та інший законопроєкти цього ж колективу авторів із Волині можна було б назвати просто "дозволити Цуманському лісгоспу рубати в НПП "Цуманська Пуща" все що він хоче". Це вся суть пропонованих змін», — коментує ініціативу волинських нардепів аналітик «Екологія-Право-Людина» Петро Тєстов.

Експерт вважає, що є поодинокі випадки коли справді санітарні рубки були б доречні і в заповідній зоні для забезпечення протипожежної безпеки чи зупинки поширення конкретного інвазійного шкідника.

«Але в 99 % випадках санітарні рубки у ПЗФ проводяться з метою заготівлі деревини. Бо вилучення сухостійної відпрацьованої сосни не може зупинити короїда, а наявність на дубі опенька не призведе до "зникнення лісу". Що б не писали у своїх "наукових обґрунтуваннях" лісопатологи та оплачені лісгоспами "науковці". Тому цей законопроєкт варто відхилити, бо він жодним чином не допоможе ПЗФ виконувати свої функції, а лише дасть змогу знову заготовляти ліс у заповідних зонах ПЗФ», — додає Петро Тєстов.

Іншими словами, маємо справу із спробою узаконити вже скоєні злочини й отримати індульгенцію для скоєння нових.

«Цуманський лісгосп за незаконні рубки дуба в заповідній зоні ПЗФ ніхто так і не покарав. Взагалі, лісова наука каже, що заходи з боротьби зі шкідниками ефективні лише тоді, коли проводяться оперативно. Тому пропонована авторами законопроєкту ідея робити такі рубки раз на три роки є неадекватною...», — резюмує Петро Тєстов.

Справді, щось недобре відбувається з цілою групою депутатів. То «слуга народу»  Литвиненко подає законопроєкт, який дозволяє полювання в заповідниках. То законопроєкт про рубки в заповідниках.

«Цей антиекологічний законопроєкт, як ми вважаємо, був розроблений Волинським облуправлінням лісового господарства, керівництво якого вирізняється особливою жадібністю та ненавистю до природно-заповідного фонду України», — говорить директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.

Цікаво, як Палиця та Рубльов хочуть за допомогою бензопили поліпшити природоохоронні, наукові й естетичні функції заповідників, про що вони пишуть у пояснювальній записці до свого законопроєкту. Екологи давно довели, що сокира та бензопила ліс тільки погіршують і особливо —  заповідний.

«Вибіркові санітарні рубки вкрай шкідливі для червонокнижних видів рослин. Від них гинуть всі лісові орхідеї — зозулині черевички, любка дволиста, лілія лісова та інші. Трелювання деревини та спалювання порубкових залишків губить сон-траву, пролісок, білоцвіт весняний. Ми переконалися у цьому, обстежуючи ділянки, де були суцільні рубки, і де їх не було», — розповів доктор біологічних наук Іван Парнікоза.

Особливо небезпечні вибіркові рубки для кажанів (всі їх види занесені до Червоної книги). Зоологи довели, що проведення протягом двох років поспіль вибіркових санітарних рубок у лісі, де мешкало п’ять видів кажанів  загальною чисельністю 500 екз., призвело до того, що кажанів там не залишилося. Від вибіркових санітарних рубок потерпають 36 видів птахів: синиці, дятли, сови, які охороняються Бернською конвенцією, а також Пташиною і Оселищною директивами ЄС. Україна, як би там не опиралися лісники, зобов’язана виконувати цю конвенцію.

«Заповідники та заповідні урочища — це єдині ділянки лісу в Україні, де рідкісні рослини і тварини можуть вільно рости та жити, оскільки там всі види рубок заборонені. На заповідники та заповідні урочища (всі разом — і степові, і болотні, і лісові) припадає приблизно 0,5 % загальної площі заповідного фонду України. Але жадібні лісоруби вважають, що і це забагато, вони рвуться в заповідники зі своїми сокирами та бензопилами, щоб рубати ліс і набивати свій гаманець. Директори деяких лісгоспів отримують офіційну зарплату, рівну зарплаті прем’єр-міністра України», — зазначив Володимир Борейко.

Також законопроєкт нібито покликаний дати змогу лісникам проводити протипожежні заходи в заповідниках.

«Але чомусь автори документу не знають, що це питання давно вже відрегульовано ст. 16 Закону України «Про природно-заповідний фонд України». А для справжньої боротьби з пожежами треба відроджувати протипожежну авіацію та купувати лісгоспам сучасні протипожежне обладнання і транспорт. Для цього необхідно фінансувати лісгоспи з держбюджету», — додає Борейко.

Екоактивісти та експерти просять Комітет з екологічної політики та природокористування відхилити законопроєкт № 3619.

Як ми писали, паводок у Карпатах стався, зокрема, через злісне невиконання Кабміном природоохоронних законів, які ухвалила Верховна Рада.