Ні «засівання хмар», ні опріснення морської води, ні буріння свердловин не вирішують проблеми водозабезпечення Криму — науковці

Автори: С.Г. Бойченко, д.г.н., Т.Кучма, к.т.н.,  Є.В.Хлобистов, д.е.н.

Окупаційна влада Криму вирішила за допомогою активних впливів на атмосферні процеси вирішити проблему дефіциту води. Які ж результати? Чи є перспектива у викликанні штучних дощів? Про це розмірковують викладачі кафедри екології Києво-Могилянської академії та експерти Кримськотатарського ресурсного центру.

Дефіцит води на Півдні України, та, особливо, в Криму, пов’язаний з декількома факторами, основними серед яких є глобальні кліматичні зміни та їх регіональні прояви, нераціональне використання наявних водних ресурсів, постійне збільшення населення та об’єктів військово-промислового комплексу, що, у свою чергу, вимагають все більших обсягів води для технологічних, побутових та промислових потреб. Зазначимо, що для територій Криму, серед наслідків кліматичних змін, найбільш значущими і небезпечними є так звана аридизація  кліматичних умов – зменшення кількості атмосферних опадів на фоні аномально високих температур. 

Довідково:   Ари́дний клі́мат (лат. aridus — сухий) — клімат пустель і напівпустель. Для аридного клімату характерні: великі добова і річна амплітуди температури повітря; майже повна відсутність або незначна кількість опадів (100–150 мм на рік). Вся отримувана волога швидко випаровується. Річки, що протікають через пустелю з сусідніх вологіших областей, тут міліють і часто закінчуються безстічними улоговинами з солоними озерами. («Вікіпедія»)

Як це проявилось? Що ми спостерігаємо останніми роками?

Зміна кліматичних умов та інтенсивне водокористування стало причиною різкого зниження рівня води у водосховищах, озерах, річках на території Кримського півострову. Так, у 2020 році з цих причин відбулося значне обміління Сімферопольського водосховища, що призвело до складної ситуації з водопостачанням в Сімферополі. Добові потреби міста становлять приблизно 160 тис. м3 води, а забезпечується подача тільки приблизно 100 тис. м3 води на добу. В серпні 2020 року Сімферополь і ще 39 населених пунктів перевели на графік подачі води по годинах (деякі жителі будуть отримувати її лише дві години на добу і лише в будні), також влада встановила на вулицях ємності з водою. В той же час, за оцінками експертів у водопровідних мережах Криму втрати води, через технічні причини сягає 50%. 

Кілька кричущих заголовків в медіа про ситуацію з водою в Криму:

• В Симферополе жителям верхних этажей посоветовали ходить за водой на улицу 
• Жителям Симферополя объяснили подачу воды персикового цвета 
• Самый жесткий этап водных ограничений начался в Симферополе 

Що нині пропонує окупаційна влада для подолання дефіциту прісної води? Розглянемо найбільш поширені пропозиції та заходи.

Перший напрям – опріснення. Води в морях достатньо, а в річках та водосховищах практично немає. Чи не перетворити морську солону воду в прісну? Так, цей варіант розглядається вже декілька років. Установку з опріснення води побудували на березі моря в с.Миколаївка. Шляхом опріснення очікують отримати 40 тис. м3 води на добу. На будівництво установок по опрісненню води кримська влада виділила 8,2 млрд рублів;

Другий напрям – використання підземних вод і вод із свердловин. Тільки біля Сімферополя планується пробурити три свердловини, які можуть дати до 10 тис. м3 води на добу;

Третій напрям – за рахунок збільшення кількості атмосферних опадів шляхом активних впливів на атмосферні процеси. У вересні 2020 року були здійснені авіаційні роботи з активного впливу з метою штучного збільшення опадів та збільшення притоку води у Симферопольському водосховищі. Фінансування  робіт становить біля 25,5 млн рублів (~315 тис. дол.). 

В якості екстраординарних рішень, обговорюється будівництво постійного водогону з Тайганського водосховища в Білогірському районі Криму в Сімферополь, що може стати причиною серйозних змін в природних екосистемах. Але Тайганське водосховище не має відповідної водності для того, щоб цей водогін став дієвим інструментом вирішення проблеми дефіциту води.

 Розглянемо варіант, який вже задіяний в Криму. Це – активні впливи на атмосферні процеси. Окупаційна влад збирається додаткові атмосферні опади викликати за допомогою внесення реагентів з літака. 

З літака «засівають» хмари спеціальними речовинами з метою збільшення кількості атмосферних опадів. Для такої функції літак обладнаний системою вертикальної радіолокації хмар і опадів, з встановленим бортовим вимірювально-обчислювальним комплексом, який об'єднаний з бортовим комплексом системи диспетчеризації. Також літак має азотний генератор, що розпорошує дрібнодисперсні частинки льоду і спеціальними пристроями, які відстрілюються патрони з йодистим сріблом. Кількість зарядів в пристрої відстрілу не менше 300 одиниць (піропатрони випускаються в «НДІ Прикладної хімії», Росія). 

При активних впливах на атмосферні процеси використовують два найбільш поширених типи реагентів: 1) холодоагенти (речовини, які викликають різке локальне зниження температури, наприклад, тверда вуглекислота, рідкий азот); 2) льодоутворюючі реагенти (що виконують функцію штучних ядер кристалізації, наприклад, йодисте срібло AgI).

Згідно вже діючого контракту, роботи по штучному виклику атмосферних опадів будуть проводитися в період з 20 вересня до 15 грудня 2020 року і за планом літак повинен виконувати ці роботи протягом 45 годин. Перші роботи були здійснені 29-30 вересня 2020 року в Сімферопольському районі.

В даному випадку для кристалізації хмарної води застосовували рідко-азотні літакові генератори, які «засівали» хмари гранулами сухого льоду розмірами біля 2 см, також, було внесено на висоту біля 2-х км над хмарами йодисте срібло (зародки дощу - ядра кристалізації).

Оскільки тиск насичення водяної пари над льодом менше, ніж над водою, кристалики льоду доростають до розмірів частинок опадів значно швидше, ніж краплі в природі. При введенні в достатній кількості зародкових крижаних часток починається процес «перегонки» водяної пари на ці частинки. Таким чином, при розпиленні сухого льоду в атмосфері в хмарі створюється шлейф охолодженого нижче -40 °С повітря і хмарна волога, потрапляючи в нього кристалізується. Після цього, протягом 30-60 хвилин починається формування дощового фронту і падають опади.

При використанні активного впливу на атмосферні процеси можна досягти збільшення кількості атмосферних опадів безпосередньо в зоні впливів в 1,5-2,0 рази, а також збільшити сезонний обсяг атмосферних опадів в середньому на 15-30%. При цьому, для досягнення ефекту необхідно, щоб дощові хмари вже були сформовані і більш ефективно «засівати» хмари в холодний період року.