Несподіваний ресурс: французький професор перетворює устричні мушлі на будівельний матеріал

Французькі дослідники перетворюють викинуті устричні мушлі на екологічно чистий бетон із суттєво зниженим рівнем викидів CO₂. Цей матеріал, який тестують на атлантичному узбережжі Франції, може замінити дефіцитний пісок і гравій, а також допомогти морським екосистемам. Про це розповідає Euronews.

Розведення устриць — це багатовікова традиція на узбережжі Франції, але ця галузь має приховану проблему. На кожну устрицю, що потрапляє на тарілку, припадає інша, яка не дожила до збирання врожаю. Внаслідок цього утворюються гори порожніх мушель, які фермери змушені утилізувати. Рівень смертності устриць у деяких господарствах сягає 50–90 %, перетворюючи зайві мушлі на екологічну проблему — чи несподіваний ресурс.

Професор Давид Грегуар і його команда з Університету По знайшли спосіб дати цим відходам друге життя, перетворюючи їх на перспективний будівельний матеріал.

«Якщо подивитися на узбережжя по всьому світу, можна побачити, що в Сенегалі, Марокко та багатьох інших регіонах морські раковини давно використовуються у будівництві. Вони століттями служили сировиною для традиційних конструкцій», — пояснює професор Грегуар.

Однак його дослідження унікальне: команда повністю замінила пісок і гравій у складі бетону подрібненими устричними мушлями — це нестандартне рішення для сучасної будівельної індустрії.

Науковий підхід до цієї інновації є досить простим. Устричні мушлі складаються з біомінералізованого вапняку й за хімічним складом схожі з традиційними будівельними матеріалами, але при цьому мають особливі властивості. Такий бетон допомагає вирішити відразу кілька екологічних проблем, починаючи з дефіциту природних ресурсів.

«Ми зберігаємо ресурси, адже нам не потрібен звичайний пісок, який стає дефіцитнішим у всьому світі», — зазначає професор Грегуар.

Але переваги цим не обмежуються. У поєднанні з низьковуглецевими цементами, новий бетон значно скорочує викиди CO₂ порівняно з традиційними сумішами.

Ще один перспективний напрямок — його біосумісність.

«Наш матеріал найкраще підходить для морських умов», — пояснює Грегуар. Це робить його ідеальним для створення штучних рифів і відновлення екосистем.

Цей інноваційний матеріал проходить випробування в реальних умовах. Відвідувачі Дюни Пілат, найвищої піщаної дюни Європи, вже ходять доріжками з устричного бетону. Він витримує інтенсивне навантаження туристичного потоку та показує чудові результати.

Ця робота не просто розв'язує проблему відходів. Вона створює замкнутий цикл, в якому відходи однієї галузі перетворюються на будівельні матеріали для іншої.

Більше новин читайте на GreenPost.