Не поспішайте здавати кров, побачивши заклик у мережі, це може бути шкідливо — експерти

Мережа переповнена закликами здавати кров. Із початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України спільнота донорів стала іще активнішою (зокрема, на сайті donor.ua зареєструвалися понад 45 000 нових користувачів за лютий-березень 2022 року). Кров країні й справді потрібна: про це час від часу повідомляють офіційні джерела: МОЗ, Український центр трансплант-координації, центри крові та «ДонорUA».

Однак разом із реальними оголошеннями про потреби крові в регіонах почали з'являтися публікації, що не є правдивими, з метою розігнати паніку. У «ДонорUA» розповіли, як їх розпізнати та як реагувати.

Ознаки фейкових новин

1) З'являються відразу після трагічної чи резонансної новини: наприклад, приліт по місту (є поранені та загиблі).

2) Містять яскраві назви, написані великими літерами зі знаками оклику, дуже емоційно забарвлені та викликають паніку й істерію (ТЕРМІНОВО!!! ПОТРІБНА ВАША ДОПОМОГА! ПРИВЕЗЛИ БАГАТО ПОРАНЕНИХ! тощо).

3) Як правило, містять заклик до дії («розішли всім знайомим», «скинь у всі групи»).

4) Вказане конкретне місце, де «терміново потрібна кров» («До лікарні N міста N привезли багато поранених!»)

5) Масова розсилка через пабліки та канали в соціальних мережах, у той час, як на офіційних каналах (наприклад, МОЗ), нічого не сказано про поранених чи потреби в крові.

6) Оригінальне повідомлення, яке поширюють, може бути не свіжим (наприклад, написане кілька місяців тому).

Чим вони шкідливі

1) За високим охопленням потенційно небезпечної вірусної інформації втрачаються дійсно важливі повідомлення від акредитованих установ і перевірених джерел. Затирається вміння фільтрувати інформацію. До цього призводять бездумні репости від людей, які не перевірили інформацію і думають, що вона начебто правдива («Я взяв/ла її з пабліка, якому довіряю, вони точно не можуть поширювати фейки»).

2) Паніка, великі скупчення людей і черги: небезпека для донорів та працівників лікарень і центрів крові. Українці зараз дуже вразливі, а також надміру емпатичні та готові допомогти за першої ж нагоди. Такі повідомлення викликають паніку та бажання терміново бігти в центр крові. Як наслідок — велике скупчення людей у конкретно вказаному місці (лікарня N) стає потенційною мішенню для ворога.

3) Велике навантаження на центри крові: донори намагаються додзвонитися, «обривають телефони», побачивши таке повідомлення.

4) Стихійне та хаотичне донорство, через що центрам крові складніше відстежувати потреби та заготовлювати запаси крові.

5) Інформаційний шум. Ми всі втомлюємося від новин. А такі фейкові повідомлення ще більше знесилюють і забирають енергію, яка могла би згодитися на дійсно важливі речі.

Насправді для системи донорства крові краще й ефективніше працювати тоді, коли донори приходять до центрів крові постійно, а не тільки у випадку значної надзвичайної ситуації чи реагуючи на окремі повідомлення в ЗМІ чи соцмережах.

Інакше центри крові стають перевантаженими, а люди отримують негативний досвід. Ба більше, «спонтанні» донори часто замовчують ризикову поведінку (недавні татуювання, незахищений секс, певні захворювання тощо). Про це розповідають у Центрі стратегічних комунікацій.

Усі центри крові формують резерв на випадки масової потреби. Якщо ж цього недостатньо і трапилось щось непередбачувано масштабне, варто перевірити, чи є заклик до здавання крові на сайтах і сторінках офіційних джерел: центрів крові, МОЗ, Українського центру трансплант-координації, ДонорUA.

Також ми наводили 5 порад від кардіолога тим, хто хоче покращити склад своєї крові.