У Британії вчені почали створювати штучний людський геном — це змінить майбутнє медицини

Дослідники з Великобританії розпочали масштабний проєкт з синтезу людської генетичної інформації — технології, що дозволяють «писати» фрагменти людської ДНК з нуля, а не лише редагувати існуючий код. Мета — зрозуміти функцію «темної матерії» геному та створити інструменти для нових терапій і медицини. Про це повідомляє The Guardian.

Що таке проєкт SynHG?

За фінансової підтримки Wellcome Trust, британські університети (Кембридж, Кент, Манчестер, Оксфорд, Імперіал Коледж) розпочали п’ятирічний дослідницький масштабний проєкт SynHG (Synthetic Human Genome — Синтетичний Геном Людини). Обсяг фінансування — близько £10 млн. Проєкт спрямований на створення інструментів для синтезу довгих фрагментів людської ДНК — передусім окремих хромосом, які потім будуть трансплантувати в клітини для вивчення їх функції.

Технологія синтетичної ДНК — не просто альтернатива редагуванню, вона дозволяє створювати повністю нові послідовності, зокрема регуляторні елементи та «темну» ділянку геному, функції яких досі не зрозумілі. За словами професора Джейсона Чина, ця здатність «змінити горизонти біотехнології й медицини», адже синтетичні хромосоми допоможуть встановити причинно-наслідкові зв’язки між структурою геному та його функціями.

Потенційні переваги для людини й планети

• Медицина: можливість створити імунні або вірусо‑резистентні клітини для трансплантації та лікування генетичних захворювань;
• Біотехнології: синтезовані гени дають перспективу створення «дизайнерських» терапій і навіть синтетичних клітин для боротьби з хворобами;
• Кліматична безпека: знання щодо функції ДНК можуть бути застосовані в агробіоінженерії, зокрема для створення стійких культур проти екстремальних погодних умов.

Етичний ескорт: контроль і прозорість

Проєкт включає паралельну програму — Care‑full Synthesis, що очолює Професор Джой Чжан. Вона займається етичними та соціальними аспектами: залучає громадськість, регуляторів, політиків і науковців для встановлення обмежень і відповідального наукового порядку.

За словами професора Робіна Ловелл-Беджда з Інституту Франсіса Крика: «Лише побудувавши хромосому з нуля, ми можемо справді зрозуміти, як все працює» — при цьому потрібно враховувати ризики, наприклад, можливість створення небезпечних штамів та питання біобезпеки.

Професор Іен Брассінгтон, який вивчає етику генної технології в Манчестерському університеті, привітав проєкт. За його словами, робота може призвести до синтетичних версій мітохондрій, крихітних структур, схожих на батареї, які живлять біологічні клітини. Їх можна використовувати для запобігання передачі мітохондріальних захворювань жінками, які є носіями мітохондріальних захворювань своїм дітям. Втім, до реального застосування далеко.

«Майбутній матері все одно доведеться проходити процедуру забору яйцеклітин і ЕКЗ, але нам більше не знадобиться донор, тому ми вдвічі скоротимо кількість жінок, обтяжених цією процедурою», - сказав він.

Що далі?

Синтез однієї хромосоми — лише початковий етап. У перспективі — десятиліття вивчення, тестування та можливого застосування синтетичної ДНК. Однак вже зараз SynHG — це знак переходу від «читання» до «писання» людського життя. І хоча прямого застосування в клінічній практиці людей поки що не планують, відкриття гарту, заощадження і розуміння генетичного коду можуть стати фундаментом для майбутніх терапевтичних проривів.

Цей проєкт — не тільки науковий виклик, а й виклик для суспільства, яке має вирішити, де провести межу між можливим і етичним у новому біоенергетичному столітті.

Більше новин читайте на GreenPost.