У Києві дико смердить горілим: хвилі цього смороду накочують раз по разу, в залежності від сили і напрямку вітру та ситуації безпосередньо в епіцентрах загорань. Доводиться уставати серед ночі й закривати вікна. Горять торфовища, горять звалища, горить трава та очерети. Так само, як горіли минулої осені і цієї весни. Так само, як позаминулої. І поза-позаминулої.
GreenPost попереджав, що це станеться, але влада якщо і чула, НІЧОГО не зробила аби запобігти черговим смогам через чергові пожежі. Люди чомусь не розуміють, що причина саме у цій бездіяльності обраних ними політиків і призначених цими політиками чиновників. Мережі сповнені праведним гнівом на несвідомих громадян, які підпалюють сміття аби зекономити на його вивезенні. На аграріїв, які економлять на оранці, спалюючи стерню. На піроманів, які кидають сірники з любові до споглядання вогняної стихії. Але – не на владу!!! Хіба що хтось "незлим тихим" згадає поліцію, яка не ловить порушників.
Так, рівень свідомості наших співвітчизників у цих питання не на висоті. Але головна причина пожеж не у безтолковості громадян. А – у бездіяльності влади.
Влада НІЧОГО не зробила для запобігання пожежам. Влада не вивчила жодного уроку з цьогорічних жахливих пожеж, які бушували на 120 тисячах гектарів на Поліссі і на 6 тисячах гектарів вже влітку – на Луганщині.
Заклики до свідомості – марні!
Заклики до свідомості - як мертвому припарка. Не працює і збільшення штрафів, про що волає кожен другий дописувач соцмереж. Давно пора би було зрозуміти, що важлива невідворотність покарання, а не його суворість. Хай це буде одна тисяча гривень, але що цю тисячу порушник точно заплатив (якщо ідеться про значні збитки і порушення кримінального провадження – це геть інша справа).
Важливо вміти як запобігати пожежам, так і вчасно їх виявляти та гасити. Як це робити – відомо, у нас є чудові фахівці, які знають що і як. Але жодна з порад фахівців, зокрема, директора Центру моніторингу пожеж Сергія Зібцева, не виконана.
Штрафи підвищили до 6 тис. І толку? Більше одної тисячі люди не платять, бо тоді вигідніше піти до суду і судитися до нових віників. І все, зависає покарання. Перед тим, як піднімати штрафи, депутати мали би спитати практиків, тих же лісників. І вони би їм розповіли. до якої межі варто піднімати.
«Добре, що до КУАпП внесли доповнення про відповідальність за цілу низку порушень, які спричиняють або можуть спричинити пожежу. Але штрафи за це, як не парадоксально, завеликі. Реалістичним в наших умовах є стягнення штрафів десь у розмірі одної тисячі гривень. Якщо штраф вищий, то порушник іде з протоколом до суду і оскаржує протокол. Можливостей затягнути процес є безліч, тому в результаті держава взагалі не отримує коштів, а порушник – покарання», - сказав GreenPost директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.
На думку еколога, варто прислухатися до порад практиків.
«Лісники й екоінспектори повідомляють, що у разі призначення високих штрафів порушник вибирає заплатити судовий збір у розмірі 300 грн і судитися до кінця світу. У лісгоспах юристів, здатних боротися у судах, немає. Так само є проблеми у державній екологічній інспекції з юридичними кадрами», - сказав еколог.
Закон! Закон! Закон!!!
Щоб запобігати пожежам, щоб виявляти, затримувати, ефективно карати порушників, має бути якісний закон і має бути виконання закону. Ні того, ні того наразі немає. І високі штрафи не рятують, бо немає кому упіймати порушника, скласти протокол, розглянути його, стягнути штраф та збитки, у разі потреби - піти до суду. Це не врегульовано нормально законом. А ще у нас не проведена судова реформа, тому це теж усе залишає без наслідків А ще у нас не проведена як слід реформа поліції, тому підлеглі Арсена Авакова працюють геть погано.
Місяць тому я (автор матеріалу- ред.) перетнувся в ефірі одного з центральних каналів з директором Департаменту комунікацій МВС України та речником Міністерства внутрішніх справ Артемом Шевченком. Обговорювали попередні (зараз же – знову горить!) пожежі на Луганщині. Так пан Артем Шевченко заявив, що МВС працює ефективно! Що ДСНС гарно споряджена і навчена. На думку директора Департаменту комунікацій МВС України ще треба закупити кілька пожежних вертольотів у Франції по кільканадцять мільйонів євро за штуку – і все взагалі буде у шоколаді. Роз’яснення, що на порядок менші вкладення у мобільні протипожежні комплекси (напіввантажні або легкові автомобілі з причепними цистернами, мотоцикли з навісними пластиковими баками тощо) або у спорядження лісівників ранцевими вогнегасниками будуть більш ефективними, на медіаполіцая враження не справили.
Хто і що мав би зробити?
У першу чергу – парламент мав би розробити і ухвалити сучасний закон. Тут уже є деякі зрушення. Закон розроблено, ще навесні. Але досі він не ухвалений навіть у першому читанні. Чомусь монобільшість "Слуги народу" вже не демонструє турборежим, хоча у цьому випадку якраз би треба було прискоритися максимально.
Законопроєкт № 3526 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту лісів, запобігання пожежам на землях лісового та водного фонду, торфовищах та на землях інших категорій», текст якого ще на початку червня з’явився на сайті Верховної Ради, двічі обговорювався на розширених засіданнях Комітету з екологічної політики ВРУ. Цей документ не досконалий, але має кілька важливих новацій.
По-перше, у ньому розширено перелік осіб, які мають право складати протоколи за відповідними статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення. Та перелік тих, хто може розглядати ці протоколи і ухвалювати за ними рішення про накладання санкцій на порушників (призначати штрафи, зокрема). Таке право отримають, наприклад, поліція, і, що набагато важливіше адміністративні комісії міських, сільських та селищних рад. Тобто, там, де громада реально захоче навести лад, подолати підпали та пожежі, вона матиме інструмент для того, щоб це зробити.
Ще одна новація допоможе боротися з підпалами стерні. Адже часто масштабні пожежі починаються з бажання аграрія зекономити на оранці. Замість заорати стерню, сільгоспвиробники її випалюють. У новому законі запроваджується запобіжник від таких «економій».
Так, у Законі України «Про оренду землі» вноситься пункт, який вимагає від орендарів бути відповідальнішими: орендар зобов’язаний «виконувати встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки».
А ще важливіше, що у Земельний кодекс України вноситься доповнення до Статті 96. Обов'язки землекористувачів:
ж) не допускати випалювання сухої рослинності або її залишків;
з) обкошувати (з прибиранням скошеного) та оборювати землі в місцях, прилеглих до торфовищ, полезахисних лісових смуг луків, пасовищ, ділянок зі степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць».
Анастасія Глущенко пише мені у ФБ, що можна було би все вирішити ефективною системою моніторингу: «Дрони, наприклад, полегшили би вчасне виявлення пожеж. Впевнена, наші науковці запросто би розробили ефективну систему і програмне забезпечення».
Проблем ніяких дійсно немає. Сучасні технології дозволяють виявити де горить, коли почалося, хто власник ділянки. Але що далі? На сьогодні - нічого. Бо немає відповідного закону.
Тому замість писати гнівні або розпачливі пости і коментарі без адреси, пишіть народним депутатам, вимагайте якнайшвидшого ухвалення законопроєкту № 3526. А на місцевих виборах обирайте тих, хто здатний забезпечити пожежну безпеку у місцевих громадах.
Як ми вже писали, за останню добу Київ, передмістя столиці та Київська область задихнулися у їдкому димі: спалахнуло одразу 50 пожеж в екосистемах.