Скільки згоріло лісу цієї весни і як рятуватися далі

Нарешті маємо цифри, які показують масштаби цьогорічних весняних пожеж. Отже, за зиму-весну-2020 (точніше – станом на 22 травня) сталося майже 24 тисячі (23791) пожеж. Вогонь пройшовся територією майже у 70 тисяч (69615) гектарів. 

При цьому у 2019 році  було «лише» 16 тис. пожеж, згоріло 17 тис. га.

Про це на  засіданні спільної робочої групи Комітету з питань екологічної політики та природокористування і Комітету з питань правоохоронної діяльності щодо причин виникнення лісових пожеж та запобіганню їх у майбутньому   доповів заступник голови Державної служби з надзвичайних ситуацій Микола Ільченко.

Нескладно порахувати, що кількість пожеж у природних екосистемах у 2020 році порівняно з роком минулим збільшилася майже на 50%, а загальна площа, пройдена вогнем, - у 4 рази.

Як уявити ці 70 тисяч гектарів? У кожного – своя мірка. Я, скажімо, неодноразово бував у різних заповідниках та національних парках. І знаю, що площа Канівського природного заповідника – трохи більше 2 тис га. А площа національного природного парку «Гуцульщина» - трохи більше 32 тис. га. Як уявлю собі, що згоріло 35 канівських заповідників або дві з гаком гуцульщини – серце кров’ю обливається.

Найбільше пожеж виникло у Київській - 3884 пожежі (пройдено вогнем 4 034 га), Львівській - 2733 пожежі (986 га) та Дніпропетровській - 2014 пожеж (1507 га) областях. Чому саме ці області стали лідерами – представник ДСНС не сказав.

Окремо доповідач виділив пожежі у лісах. Мабуть тому, що їх було кому обліковувати – скрізь є лісники і лісництва.

«У державному лісовому фонді кількість пожеж збільшилася більше ніж у 4 рази, а площа - у 42 рази (2020 рік - 1 тис. 537 пожеж, 44 тис. 679 га, 2019 рік - 372 пожежі, 1 тис. 58 га). Найбільша їх кількість виникла у Житомирській - 440 пожеж (43 тис. 152 га) та Київській - 152 пожежі (131 га) областях», - повідомив Микола Ільченко.

Дісталося і торфовищам. На торфовищах кількість пожеж збільшилася майже удвічі, а площа - більше ніж у 7,7 разів (2020 рік - 278 пожеж, 395 га, 2019 рік - 142 пожежі, 51 га). Найбільша їх кількість виникла у Київській - 99 пожеж (32 га) та Львівській - 69 пожеж (49га) областях.

Аналізу причин зростання кількості пожеж та площ, які вигоріли, у доповіді представника ДСНС практично немає. Хіба що нагадування про те, що рік видався посушливий.

«…враховуючи  аномально  низьку  кількість  опадів  у  2019  та 2020 роках, зниження рівня ґрунтових вод, а також найвищі за останнє сторіччя показники середньодобової температури», - зазначив заступник голови ДСНС, розповідаючи про передумови масових загорянь.

Треба сказати, що статистика подана у дещо дивний спосіб. Логічніше було би дати рейтинг або інфографіку пройдених вогнем площ. Тут безсумнівно лідерами стали би Житомирська та Київська області. А якщо би виділили окремо Зону відчуження, то картинка була би ще інша.  

Що ж пропонують у ДСНС для запобігання пожежам?

«Зокрема, найефективнішим засобом запобігання пожежам на торфовищах є вжиття інженерних заходів, насамперед штучне підтоплення небезпечних територій. Проте більшість існуючих меліоративних систем, що може бути використано для цього, знаходяться у незадовільному технічному стані. Тому необхідно провести роботи з розчистки існуючих меліоративних систем, ремонту або відновлення гідроспоруд та запірної арматури на них, а у разі необхідності - створити нові канали», - ідеться у доповіді ДСНС, яка наразі вже доступна на сайті Комітету з екологічної політики.

Дійсно, щоб торфовище не горіло, воно має бути заводненим, живим. Але для цього треба не чистити меліоративні канали, а – навпаки, засипати. Принаймні, дрібніші, другого порядку.

«Меліоративні канали працюють на зниження водності. І не дають піднятися ґрунтовим водам.  Болота не наповнюються. Треба засипати хоча би частину меліоративних каналів. Ставити шандори – це така ґрунтова дамба з глинистим ядром. Йти при цьому зверху вниз, почати з малих каналів, з, так би мовити, капілярів. Щоб із осушування переорієнтувати меліоративні канали на живлення ґрунтового горизонту», - сказав GreenPost доктор технічних наук гідрогеолог Євгеній Яковлєв.

Представник ДСНС також похвалився, що Українським гідрометеорологічним центром ДСНС (далі - УкрГМЦ) з 1 квітня 2018  року  впроваджено удосконалену методику моніторингу  та короткострокового прогнозування пожежної небезпеки на території України.

«Для комплексної оцінки пожежонебезпечності регіонів України використовується Інтеrрований показник напруженості природної пожежної небезпеки. За цим показником здійснено районування території України та для кожного району визначено регіональну шкалу класів пожежної небезпеки за метеорологічними умовами. Розроблені шкали адаптовано до оцінки пожежної небезпеки за умовами погоди з урахуванням пірологічних характеристик клімату України. На основі комплексного методу створено автоматизовану систему моніторинrу і прогнозу пожежної небезпеки, яка дозволяє здійснювати щоденний моніторинг стану пожежної небезпеки, прогнозувати її рівень на 12 - 72 години. Прогноз формується у вигляді карт надсилається зацікавленим споживачам. Наразі опрацьовується питання висвітлення прогнозу стану пожежної небезпеки на сайті УкрГМЦ», - зазначають рятувальники у доповіді.

Водночас директор Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж (REEFMC) Сергій Зібцев вважає, що метеорологічне забезпечення прогнозування та оцінки пожеж геть не відповідає сучасній кліматичній ситуації, що веде до помилок у прогнозуванні та оцінці пожежної небезпеки. Це стало одною з причин катастрофічних пожеж у Житомирський області та Чорнобильській зоні.

"Внаслідок відсутності міжвідомчого координування, Український Гідрометцентр без погодження з ЦОВВ (центральний орган виконавчої влади, у даному разі - міністерство – ред.), що відповідає за реалізацію лісової політики (до вересня 2019 лісами Держлісагентство підпорядковувалося Мінагрополітики. Зараз Держлісагентство підпорядковується Мінекоенерго – ред.), та науковими установами лісового профілю, замінив «Шкалу пожежної небезпеки за умовами погоди», яка публікувалась на сайті Гідрометцентру, відповідала Положенню про лісові пожежні станції (2006), мала 5 класів - на нову Шкалу метеорологічних попереджень", -  сказав вчений.

Як ми вже повідомляли, зареєстрований нещодавно законопроєкт № 3526 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту лісів, запобігання пожежам на землях лісового та водного фонду, торфовищах та на землях інших категорій» дозволить значно посилити боротьбу з підпалами»